Лекція: Спадкові хвороби.

До спадкової патології належать генні, чи моногенні, хвороби (МХ) — за даними ВООЗ, їхня частота в популяції становить З %; хромосомні хвороби (XX), або синдроми,— 1 %; природ­жені вади розвитку (ПВР) — 3 %. До цієї групи належать і мультифакторіальні хвороби (МФХ) — хвороби зі спадковою схильністю, вони становлять 92 — 93 % від усіх хронічних неінфекційних захворювань.

Спадкові захворювання з'являються внаслідок порушення структури (мутації) гена, хромосом і зміни кількості хромосом або функції генетичного апарату клітини. Всі спадкові захворю­вання можна поділити на три групи.

1. Моногенні, або молекулярні. Генетичне порушення пов'язано з мутацією в одиничному локусі хромосоми (мутація одного гена). Наприклад, фенілкетонурія, глухота, сліпота, полі­дактилія, гемофілія тощо.

2. Хромосомні. Пов'язані зі зміною структури хромосом (синдром котячого крику, транслокаційний тип хвороби Дауна та ін.) і кількості хромосом (геномні) — хвороба Дауна (трисо-мії 21 пари), синдром Клайнфельтера, синдром Шерешевсько-го — Тернера тощо.

3. Полігенні, або мультифакторіальні (захворювання зі спадковою схильністю), причина їх пов'язана з мутацією кіль­кох генів, яка спричинює не патологію, а лише схильність до неї.Для того щоб ця схильність розвинулася в патологію, необхідна взаємодія генетичних і середовищних чинників. Наприклад, цук­ровий діабет, різні типи алергії, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки тощо.

Ще одна група хвороб, пов'язаних зі спадковістю. Ці хвороби спричинені несумісністю крові матері й плода за антигенами, які розвиваються внаслідок імунологічної реакції у матері. Наприклад, гемолітична хвороба новонародже­них. Вона зумовлена несумісністю резус-негативної групи крові матері й резус-позитивної групи крові плода, яку він успадкував від батька.

У разі генних захворювань каріотип клітин залишається в нормі, у разі хромосомних — змінюється.

Зрозуміти, якою мірою захворювання залежить від спадково­сті, а якою — від середовища, допомагає близнюковий метод.

Слід пам'ятати, що спадкова патологія виявляється в різно­му віці. Вовча паща, сліпота, полідактилія, хвороба Дауна ви­являються під час народження. Атаксія Фрейдріха — у віці 10 — 12 років, мозочкова атаксія — 20 — 30 років, хорея Гентінг-тона — після ЗО років, подагра — у зрілому або похилому віці.

Як для спадкових захворювань, так і для неспадкових харак­терний клінічний поліморфізм. Не буває двох однакових хворих, навіть якщо вони хворіють на одне й те саме захворювання.

Поліморфізм спадкових хвороб виявляється в різний час по­явою симптомів або початком захворювання, різним ступенем прояву хвороби, летальний кінець також може настати в будь-який час.

Термін "спадкові хвороби" іноді плутають з терміном "при­роджені хвороби". Під природженими розуміють такі хвороби, які вже існують у новонароджених. Вони можуть бути зумовлені спадковими і неспадковими чинниками. До останніх належать усі виражені вади розвитку неспадкової природи, які іноді є фенокопіями спадкових вад розвитку.

Термін "родинні хвороби" також не буде синонімом до "спад­кових хвороб". Родинні хвороби можуть бути спадковими і не­спадковими. Термін "родинні хвороби" свідчить лише, що дане захворювання зустрічається серед членів однієї родини. Воно може бути зумовлено мутацією гена, тоді йдеться про спадко­ве захворювання. А може бути зумовлено шкідливим чинником, який діє в родині: погане освітлення, вологість у квартирі, одна й та сама професійна шкідливість у родині, однакові звички тощо.

Існує З типи класифікацій моногенних хвороб:

1. Генетична класифікація враховує АД-, АР-, ХД-, ХР- і У-зчеплені хвороби.

2. Клінічна класифікація враховує, який орган або система ушкоджені. Наприклад: спадкові хвороби опорно-рухового апа­рату, хвороби крові та ін.

3. Патогенетична класифікація враховує головну патогенетич­ну ланку. Наприклад: ВПР, ферментопатії, комбіновані стани.

Моногенні (молекулярні) спадкові захворювання

Причина генних захворювань — мутація гена.

Більшість генних захворювань — це порушення обміну речо­вин. Послідовність патогенезу цих захворювань відбувається за схемою: ген — фермент — біохімічна реакція — ознака хворо­би. Мутація гена спричинює такі наслідки: змінюється або зни­кає фермент, унаслідок цього не відбувається певна метаболіч­на реакція, що призводить до зміни або порушення розвитку окремих ознак організму. Моногенні хвороби успадковуються згідно менделівськими законами.

За характером успадковування моногенні хвороби поділяють на:

1. Автосомно-домінантні.

2. Автосомно-рецесивні.

3. Зчеплені зі статтю.

Автосомно-домінантний тип успадковування

1. Хворіють однаковою мірою і чоловіки, і жінки.

2. Патологічна спадковість простежується в родоводі за вер­тикаллю (в кожному поколінні є хворі).

3. Один з батьків хворої дитини, як правило, теж хворий.

4. У здорових батьків будуть здорові діти. Досить рідко в здо­рових батьків може народитися хвора дитина — це наслідок або мутації, яка знову з'явилась, або це можна пояснити неповною пенетрантністю гена в одного з батьків, який вони передали дитині.

5. Мутантний ген проявляється й у гомозиготному (АА), і в гетерозиготному стані (Аа).

6. Імовірність народження хворої дитини в родині, де один з батьків хворий (за умови, що він гетерозиготний), а інший здо­ровий, становить 50 %.

7. Хвороба визначається домінантним геном, який знаходиться в автосомі.

Приклади спадкових хвороб, які мають різні типи успадковування

АД-хвороби	Хвороби з проміжним типом успадковування	АР-хвороби
Полідактилія Синдактилія Арахнодактилія Ангіоматоз Штурге — Вебера Брахідактилія Астигматизм Аноніхія Ахондропластична к а Карликовість Нейрофіброматоз Астигматизм Гемералопія Хондродистрофія Вітиліго Гіпертрихоз Катаракта Синдром Маршалла Отосклероз Поліпоз кишок	Серпоподібно-клітинна анемія Таласемія велика (анемія Кулі)	Фенілкетонурія Альбінізм Галактоземія Хвороба Гоше Мукополісахаридоз Хвороба Тея — Сакса Природжений іхтіоз Гліома сітківки Глухота, німота, алкаптонурія Амавротична ідіотія Афібриногенемія Пігментна ксеродермія Іхтіоз Агранулоцитоз Костма Адреногенітальний синдром Атаксія (синдром Луї-Бар) Ахондрогенез Глікогеноз Діарея хлоридна Кретинізм

Автосомно-домінантні хвороби

Хвороба			Прояв
Централопатична епілепсія			Первинні напади з'являються у віці 4 — 16 років, після чого частота нападів зменшується, і зазвичай вони зникають до 40 років
Глаукома			Розвиток сліпоти спричинює підвищений внутріш-ньоочний тиск і дегенерацію нервових клітин (за це також відповідають автосомно-рецесивні гени)
	Хорея Гентінгтона	Спостерігаються мимовільні рухи обличчя та кінці­вок, пізніше з'являються порушення психіки. Симп­томи починають виявлятися у віці 30 — 40 років
	М'язова дистрофія	Аномалія функцій м'язів (спричинена також авто-сомно-рецесивним і Х-зчепленим геном)
	Поліпоз чи -сленний кишковий	Формуються множинні поліпи, які здатні перерод­жуватися в рак
	Ретиніт пігментний	Запалення сітківки з пігментними скупченнями в ній, що спричинює сліпоту
	Брахідактилія	Вкорочені пальці верхніх або нижніх кінцівок
	Хондродистрофія	Характеризується карликовістю, короткими кінців­ками за звичайної довжини тулуба, деформацією нижніх кінцівок і хребта