- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
4.5.1. Види діагностування
Передбачають 3 види діагностування:
діагностування початкового стану системи, контроль готовності до роботи
оперативне (супроводжувальне)
діагностування за результатами роботи керуючої програми
Контроль готовності передбачає наявність заготовки, інструменту, відсутність блокувань робочих органів в початковому положенні, розміри заготовки, з метою визначення необхідної кількості робочих ходів чи потрібного режиму різання. Оперативне циклове діагностування полягає в безперервному контролі обладнання. Під час цього контролю здійснюється стеження за керуючою програмою, за часом обробки різних зон, контроль знімання стружки, контроль за роботою різального інструменту. Потрібно звертати увагу на контроль спрацювання різального інструменту і характером процесу різання. Контроль температури в зоні різання, інтенсивність вібрації, амплітуда акустичних коливань і таке інше.
Діагностування за роботою керуючої програми включає контроль розмірів оброблюваної заготовки, вихід робочого органу або пристрою в задану точку, фактичного часу допрацювання програми. Засоби діагностування за результатами обробки можуть бути:
спеціальний контрольний щуп (трьох – координатний вимірювальний щуп, головка), який зберігається в магазині інструментів, забезпечує вимірювання з потрібною точністю
внутрішній таймер СЧПК. Передбачає контроль найбільш навантажених та ненадійних елементів системи та напівавтоматичний (або ручний) контроль менш відповідальних частин. Результати діагностування використовуються для аналізу стану об’єкта діагностування з еталоном з пам’яті, для організації роботи об’єкту діагностування в режимі поступової деградації.
Розрізняють функціональний і параметричний контроль працездатності.
Параметричний контроль полягає у визначенні рівнів сигналів, розмірів. Параметричний контроль не потребує додаткового обладнання, але і не дає можливості аналізувати місце дефекту. Має велику ефективність, але потребує великих додаткових апаратурних засобів
Функціональний контроль полягає у перевірці результатів функціонування від остаточних розмірів, форми. Функціональний контроль може бути двох видів: тестовий і апаратний.
Тестовий базується на подачі тестових виробів і порівнянні з еталоном.
Апаратурний полягає в порівнянні апаратурою, за допомогою контролюючого обладнання.
Діагностування різального інструменту
Різальний інструмент найменш надійний елемент системи. Діагностування включає перевірку наявності, цілісність кожного різального інструменту перед операцією, контроль спрацювання поверхонь. По відношенню до технологічного процесу розрізняють 3 основних види діагностування та контролю:
до, перед обробкою
під час обробки
після обробки
Перевірка наявності здійснюється у вихідній позиції за допомогою контрольних чи безконтрольних здавачів.
Перевірка цілісності інструменту, типу свердла, розверсток, зенкерів, яку здійснюють пневматичні елементи, здавачі.
Струм, менше освітленість. Фотоелемент при більшому спрацюванні буде менше освітлюватись. Недолік такої системи є наростоутворення, метал поливають. Краще підвести світлопроводи від яких промені будуть відбиватися в потрібну сторону.
Це можна зробити лише для зовнішньої обробки чи при періодичній обробці. Для свердел таким чином виміряти спрацювання не можливо і вимірювання спрацювання проводиться за допомогою сил різання.
Поновлення працездатності різального інструменту здійснюється шляхом його заміни, яка може бути одночасною, профілактичною та індивідуальною.
Одночасна заміна всіх різальних інструментів – всі інструменти замінюються після відмови одного з них. Перевагою є те, що непотрібні лічильники циклів, проте різко зменшується термін служби. Тому такий спосіб заміни різальних інструментів застосовується для однакових тотожньо працюючих інструментів, в тому випадку, коли відсутні лічильно – рахувальні пристрої.
Профілактична заміна різального інструменту проводиться при заміні всіх інструментів в примусовому порядку після певного часу роботи (жорстка профілактика). Для кожного інструменту розраховується значення часу роботи, система діагностує визначений час і перевіряє, надалі роблячи висновок. Для інструментів з різними значеннями спрацювання потрібні лічильники. Пристрої для кожного різального інструменту чи групи.
Різальний інструмент, який відмовив замінюється індивідуально. Доцільно мати якусь інформацію про імовірний час безвідмовної роботи інструменту. Для цього потрібно мати математичну модель.
