- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
4.4. Способи підвищення надійності системи
Надійність визначається надійністю та числом її складових. Чим менше елементів системи, тим система надійніша. Розрізняють 2 способи з’єднань системи: послідовно і паралельно. Для автоматизованих систем з послідовною схемою з’єднання, вихід з ладу одного елементу системи, викликає зупинку всієї системи (гірлянда, автоматична лінія). Якщо зупинка кожного елементу системи не залежить один від одного, то імовірність безвідмовної роботи такої системи
- імовірність
безвідмовної роботи і–го елемента
системи. При
,
тоді
при великій кількості складових системи імовірність ефективної роботи зменшується навіть при високій надійності. Способи підвищення надійності:
розподіл автоматизованої системи на частини, зменшення кількості елементів, використання компенсаторів надійності, тобто використання систем чи механізмів, які б компенсували ненадійність. Використання резервних елементів, тобто паралельно з основним працюють один чи два елементи, які компенсують його ненадійність.
Звуження потоку, тому вузьке місце потрібно розширити
- число паралельно працюючих елементів
- імовірність
безвідмовної роботи j-
го робочого елемента, і- тої чавунки.
За методом використання резервів виділяють активні і пасивні. Активні складаються з спеціальних автоматичних і неавтоматичних пристроїв, які вмикають резерв при виході з ладу автоматизованої системи чи її елементів. При пасивному резервуванні резерв виникає пасивно. Якщо виникає відмова елементів, то він має вимикатися, щоб не заважати працювати резерву. Резерв ускладнює систему і зменшує надійність. Резерв найбільш ненадійний і відповідальний елемент системи. Причому резервні елементи повинні бути різноплановими, не такими як основні (основні елементи електричні, а резервні пневматичні).
4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
Ускладнення обладнання, технічної системи, перехід на безлюдні технології пред’являють
високі вимоги до системи керування технологічним процесом, технологічною системою. Щоб керувати такою системою потрібно мати інформацію, нормальне керування вимагає постійного отримання інформації, не тільки про стан виходу системи, але і постійної інформації про стан самої системи, про її працездатність.
Причини відмов можуть бути несуттєві, але час пошуку цих причин займає набагато більше часу від їх усунення. В умовах складних технологічних систем використовують системи технологічного діагностування – це процес визначення в часі з певною точністю технічного стану об’єкту діагностування в межах обмеженої інформації.
Діагностування включає в себе сукупність операційного контролю як всього об’єкту так і його елементів. Використовується для визначення в якому з попередньо визначених станів знаходиться об’єкт. Об’єктом діагностування може бути технологічна система, технологічний комплекс, процес, верстат та окремі його механізми. Результатом технологічного діагностування є повідомлення про технічний стан об’єкта, а при необхідності вказується причина дефектів.
Мета технологічного діагностування: підтримання заданих умов виконання технологічного процесу, попередження поломок, зупинка обладнання, прогнозування ефективності з метою визначення строків ремонту. Контроль якості регулюється механізмом, перевірка якості ремонту обладнання, визначення впливу технологічного середовища на виробництві, пошук місця та визначення причин відмови, прогнозування технологічного об’єкту з заданою імовірністю.
Технологічний стан характеризується параметрами, які можуть бути якісні і кількісні. Ці характеристики поділяються на 3 групи:
структурні
функціональні
супутні
Структурні характеризують структуру об’єкта діагностування (наприклад, величина зазорів в кінематичних парах), величина бокового зазору.
Функціональні параметри, які характеризують функціонування об’єкту діагностування (потужність, частота обертання шпинделя, час циклу, час виконання операції чи переходу).
Супутні це ті параметри, які супроводжують роботу системи, обладнання чи елементів системи (вібрації, шум, зміна струму в електроприводах, зміна температури в вузлах).
Структурні параметри в умовах автоматизованого виробництва мають можливість прямого вимірювання дуже обмежена, бо потребує розбирання обладнання (для вимірювання зазору в з’єднанні потребує розбирання і вимірювання).
Функціональні параметри піддаються вимірюванню, але вони потребують порівняння з еталонними, а еталонні значення як правило не відомі.
Найбільш зручні для вимірювання опосередковані параметри, наприклад, спрацювання інструменту (його важко міряти, але знаючи формулу потужності і знаючи силу чи потужність, можна знайти спрацювання). Контроль здійснюється за допомогою сенсора (давача). Давач зв’язуюча ланка між процесом і аналізатором відповіді. Оцінка стану процесу є основною задачею технологічного прогнозування.
Система технологічного діагностування є частиною системи керування. Вимірювання і контроль вимірюваних кількісних значень параметрів, якісне характеризує ознаку і через аналіз результатів вимірювання та контролю. Результатами діагностування є діагноз про технологічний стан об’єкта, з повідомленням місця, виду та причин ризику.
Діагностування може проводитися безперервно, в процесі всього часу роботи (контроль температури, мастила в гідросистемі, потужність різання, яку розвиває двигун приводом). Це залежить від того, що це за параметр. Якщо це розмір, машинний час 30 с, то кожні 30 с потрібно проводити контроль при цьому зважаючи на допуск.
Геометрична точність верстата
Засоби отримання інформації про стан автоматизованої системи проділяють на 3 групи:
штатні
додаткові
спеціальні
Штатні засоби контролю це ті засоби, які має верстат для забезпечення циклу його роботи (здавачі швидкості, переміщення).
Додаткові монтуються до потрібних параметрів діагностування (здавачі температури, сили струму).
Спеціальні це спеціальні контрольно – вимірювальні пристрої, які працюють автономно або з’єднуються за вимогою (вимірювальні роботи, маніпулятори, контрольно – вимірювальні машини).
Загальний алгоритм контролю параметрів:
сприймання інформації
ідентифікація інформації
розрахунок параметрів
порівняння з нормою
прийняття рішення
