- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
В автоматизації це роблять автоматично за допомогою ЕОМ на основі багатофакторного аналізу. Головними параметрами є:
тривалість різання (час безпосередньої дії інструменту) призводить до накопичення с системі часу роботи. З іншого боку, в заданий час роботи інструменту, фактична стійкість інструменту коливається в межах 150-300%. Причини можуть бути різні: як виготовлення інструменту, так і різний характер різання
параметри точності - розміру – керуємось цим параметром
часто як додатковий параметр використовується вимірювання сили різання чи потужності різання. В пам’яті є гранична потужність різання чи гранична сила різання. Коли вони досягають 0,95 граничного значення і більше інструмент повинен замінюватись
в оброблюваних центрах ГВС використовується уніфікований інструмент (різальний інструмент плюс оправка). Цей набор називається модульною уніфікацією системи, яка складається зі стандартних модулів, допоміжних інструментів, які поєднуються в різних комбінаціях. Таким чином можна змонтувати різний інструмент
Основні частини::
базовий агрегат (оправка з конусом 7:24)
подовжувачі (перехідники)
місце зміни інструменту
Модульна система дає:
універсальність (можливість використання на різних верстатах)
можливість складання різних оправок
зменшується номенклатура інструментів, що зменшує площі складських приміщень на 20-25%
10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
Це система взаємозв’язаних, автоматизованих, транспортних і складських пристроїв для зберігання, накопичення, розвантаження і доставлення предмету праці і технологічного оснащення. АТСС – є координатором матеріального потоку напівфабрикатів в середині гнучкої системи. Основні функції АТСС:
прийом, розміщення, облік на складі чи в інших накопичувачах матеріалів, заготовок, готових деталей, напівфабрикатів, технологічної оснастки, що надходить від зовнішніх постачальників
переміщення заготовок, напівфабрикатів, супутників тари зі складу до позиції установлення заготовки на супутнику чи касети
між операційне транспортування всього перерахованого і транспортування на склад
транспортування інструменту зі складу до металорізального обладнання для його заміни і повернення на склад
Ці функції реалізуються за допомогою відповідних транспортних засобів. Транспортні системи відносяться до АСІЗ. АТСС складається з двох підсистем:
транспортна і складська
Вимогами до першої є гнучкість, доставлення потрібного вантажу в потрібне місце в потрібний час. Здійснюється за допомогою відповідних засобів транспортування.
10.7.1 Засоби транспортування
Існуюче технічне обслуговування (верстати з ЧПК) не здатне компонуватися з транспортними пристроями і потрібна модернізація для забезпечення синхронізації роботи. Модернізація включає:
виведення на зовнішній розподілювач пристроїв ланцюга
встановлення здавачів контролю положення
автоматичне усунення стружки Види транспортерів:
накопичу вальні візки з доцільним зв’язком
автоматичні візки, транспортувальні роботи
підвісний конвеєр з автоматичним адресуванням
підвісні крани маніпулятори
Всяка транспортна система повинна бути оцінена з позиції часу очікування. Час очікування вантажу на кожному робочому місці не повинен перевищувати 2-3% на обробку партії. Наземний транспорт: рельсовий (потяг) і безрельсовий (автомобіль).
Рельсовий наземний транспорт використовується у виробництві:
традиційні методи керування – є видача водіям завдання майстром. Мала ефективність. Її можна підвищити якщо використовувати засоби дистанційно зв’язані з водіями. В автоматизованому виробництві засоби автоматизації керування візками використовуються (використовуються транспортних роботів).
Переваги транспортувальних роботів:
більша гнучкість порівняно з конвеєрами
більший рівень автономності порівняно з електричними засобами
транспортні роботи є стаціонарним обладнанням і не потребує окремого робочого місця
транспортні роботи живляться від бортових автоматичних батарей, що підвищує автоматизацію
Важливим питанням є питання руху транспортних роботів (від слідкування цієї траси). Для цього використовують оптичну систему, механічну, оптично-електронну, індуктивну.
При оптичній системі на підлозі прокладється біла смуга, яка обмацується світло-чутливою головкою.
При використанні механічної системи на підлозі прокладається швелер, в який входить напрямний ролик. Перевагою є простота. Недолік: при зміні транспортера необхідні серйозні переробки.
При використанні оптично-електронних систем візок під час руху орієнтується на маячки.
При використанні індуктивних систем, які є найбільш поширеними (до 85%), мають індуктивну систему стеження побудовану на індуктивному зв’язку транспортного робота з місцем положення, яке утворене замкнутим контуром, дріт його прокладається в заглиблення і заливається епоксидною емаллю. Кабель має напругу в 12 В, частота 30-130 кГц, сила струму декілька мА. Перевагами цієї системи є:
безконтактний зв’язок між трасою і роботам
можливість стеження за трасою
простота системи наведення і керування
Задача транспортного обслуговування вирішується ЕОМ верхнього рівня, який розподілює вантажі. На кожен транспортний робот є мікро контролер (бортова ЕОМ, яка виконує завдання і слідкує за його виконанням). Режим роботи складає 14-16 годин, а потім автомат іде на загрузку. В умовах ГВС є питання забезпечення безпеки руху (щоб візки не зіштовхнулися). Для цього використовується бампери з здавачами зупинки. Є давачі при яких транспортний робот зупиняється при наближенні до іншого транспортера на відстань 1 метр. При припиненні подачі сигналів кабелем йде зупинка, використовуються також сигнальні ліхтарі. В Україні виробником є Львів. Точність позиціювання 1 мм.
Підвісний багаторельсовий транспорт має наступні переваги: суміщення функцій транспортування і накопичення в деяких випадках, економія площі, підлоги і одночасно обладнання, необмежена кількість адрес.
Недоліки: менша гнучкість (бо транспорт визначає конструкцію несучої балки).
Підвісний конвеєр (штовхаючий). Підвісні крани-маніпулятори. Ними є відомі крани балки, в яких механізм підйому замінюється пристроєм проти розгойдування. Для транспортування вантажів є три координатний захват.
Недоліки: періодичне заклинювання крана; необхідність системи проти розгойдування вантажу, виділення коридорів для вантажів з обов’язковим захистом (електронна огорожа).
Заготовки і деталі можуть транспортуватися в упорядоченому і вільному положенні. В не упорядоченому тара являє собою залізний чи пластмасовий ящик орієнтування деталей. Коли деталь попадає в ящик і втрачає свою орієнтацію, тому заготовку потрібно захопити і зорієнтувати. Недоліком є те що при ударі заготовка чи деталь може пошкодитись.
При упорядоченоиму русі використовується пара касети. Особливість касет:
наявність постійних основних баз у касетах, для точного встановлення біля верстату чи в складальній одиниці
наявність певної відстані між чарунками касет і між чарунками і основними базами касет.
Складська підсистема. Засоби складування
Необхідність створення складів обумовлене різницею та нерівністю циклів виробництва та рівнем списаної продукції. А в ГВС для забезпечення автоматичного вибору потрібного предмету праці або оснащення після керуючої команди ЕОМ.
Гнучкість складських систем забезпечується багаторядністю, багатоповерхністю та використанням автоматичних роботів – штабелерів.
Функції складів:
накопичення сировини, матеріалів, заготовок, виробів
накопичення тари
комплектування тари та вузлів
зберігання інструментів, пристроїв та оснащення
зберігання змінних та запасних пристроїв
тимчасове накопичення бракованих деталей
зберігання змінних захватів, змінного оснащення, запасних частин обладнання
зберігання робочої технологічної документації
зберігання магнітних носіїв інформації
Автоматизований склад виконує одну, декілька або всі вище зазначені функції. Головні функціональні елементи:
стилажі
автоматичні штабелери
транспортно – складська тара
пристрої для перевезення тари зі штабелерів до накопичувачів
пристрої перенесення тари з накопичувачів до транспортних систем та в зворотному порядку
системи автоматичного керування
Висота стилажів секцій 6, 12, 21, 30 м. Об’єкти можуть зберігатися по різному:
система закріплених за чарунками об’єктів
кожен об’єкт валиться в одну різну чарунку
Другий варіант дає більш повне закріплення стану, ніж зберігання. Ті об’єкти, які мають підвищений попит повинні розташовуватися на початку.
Системи автоматичного контролю
САК – це підсистема ГВС, що являє собою сукупність контрольно вимірювальних пристроїв та засобів, які передбачені для передачі і зберігання інформації з метою забезпечення заданої якості продукції.
Функції САК:
забезпечення потрібної якості і продуктивності через контроль параметрів всіх елементів
вимірювання та випробування виробів
вимірювання параметрів технологічних засобів
забезпечення максимальної ефективності ГВС за рахунок підтримки її в працездатному стані
Типова структура САК:
верхній рівень забезпечує локальний контроль сукупності автоматизованих систем, для передачі інформації
контроль РТК і подання на верхній рівень узагальненої інформації про технічний стан об’єктів, що контролюються
нижній рівень – контроль об’єктів обробки, контроль технічного стану технологічного комплексу в середині чарунки
Автоматизована система видалення відходів
АСВВ – підсистема ГВС, яка складається з сукупності взаємозв’язаних елементів, що забезпечують сервісні умови для реалізації технологічного процесу та видалення відходів виробництва. Функції АСВВ:
видалення стружки з зони обробки
транспортування стружки від верстатів
подрібнення стружки
знежирення стружки
магнітна сепарація
подання мат сильно охолоджувального середовища до зони обробки
організація енергопотоку
матеріальне забезпечення
організація та виконання ремонтів
організація безпечної роботи
Основна проблема: щоб легко видаляти стружку її треба максимально подрібнити. Верстат потрібно компонувати так, щоб стружка видалялась сама. Важливим є видалення стружки з пристроїв і баз заготовок за допомогою промивної машини.
Найбільш поширеними видами травм є травми чи переломи хребта.
Причини травм:
непередбачені рухи промислових роботів під час роботи
відмова технологічного обладнання
помилкові дії оператора
знаходження людини в робочому просторі промислового робота при його роботі в автоматичному режимі
перевищення вантажопідйомності промислових роботів
нераціональне розміщення засобів керування
відсутність інформації про ситуацію на РТК
Безпечність РТК забезпечується:
раціональним плануванням
безпечна робота технологічного обладнання за допомогою спеціальних пристроїв
Головна мета: виключити знаходження людини і робота в одній точці робочого простору. Загальні вимоги безпеки знаходяться в ДСТ 12.2.072-82.
Засоби безпечної роботи поділяються на два види:
апаратні
програмні
Апаратні складаються зі спеціального захисту робочого органу, який подає сигнал при дотику з перешкодою і спеціальних пристроях захисту, які забезпечують зупинку робота при появі людини в зоні його роботи. Найпоширенішим є засоби світлового захисту.
Рекомендована висота огорожі 1,3 м від рівня підлоги при умові, що відстань від огорожі до схвату не менше 800 мм. Огорожею можуть бути труби, сітки.
Огорожа фарбується у вигляді чередуємих полос, шириною 120-200 мм, чорного і жовтого кольорів під кутом 450.
Програмні методи основа їх перевірка стану окремих механізмів та вузлів робота.
Автоматизована система керування
АСК – це підсистема ГВС, яка є організовано – технологічною системою і вирішує задачі планування, диспетчирування і локального керування всіма видами обладнання. АСК – це координатор потоку інформації про фактичний стан виробничого процесу.
Функції АСК не відрізняються від аналогічних функцій неавтоматизованого виробництва. Проте особливістю є те, що в автоматизованому виробництві використовуються для керування керуючо обчислювальний комплекс.
Основні функції АСК:
керування ГВС та пристосування її до обробки різноманітних предметів праці
оптимізація роботи обладнання в нормальних умовах і при відмовах
взаємодія з локальними засобами керування в ГВМ, складом і ЕОМ більш високого рівня
синхронізація роботи елементів ГВС
розробка, корегування, зберігання і розподілення керуючих програм
визначення маршруту обробки за класифікацією однакових деталей
розробка календарних планів запуску та випуску деталей
регулювання відхилення від нормального процесу
діагностування, облік
АСК передбачає можливість реалізації 3-х режимів роботи6
автоматизація з керуванням ЕОМ
налагоджувальний режим, коли кожний елемент працює автономно
напівавтоматична робота, роботою верстата керує СЧПК
Функціонування ГВС
Операційне функціонування роботи ГВС складається з 3-х етапів завантаження:
при надходженні супутника ГВС сигналом з терміналу вимагає потрібну заготовку. Робітник встановлює заготовку на супутник
процес. Розпізнання заготовки системою визначає програму обробки і верстат, який забезпечить цю обробку і адресує сигнал супутнику. У випадку відсутності, система буде простоювати доти, доки не звільниться позиція, яка здатна виконувати намічену роботу
розвантаження. На розвантажувальну позицію надходить супутник, коли термін обробки заготовки закінчується і робітник розвантажує супутник. Далі подається інформація, що супутник вільний і інформація про завершення робочого циклу.
