- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
10.5 Технологічна система гвс
Це одна з головних складових структури ГВС. Технологічна система – це частина виробничої системи, яка об’єднує сукупність технічних засобів для реалізації технологічного процесу або завершеної її частини і з’єднана матеріальними і інформаційними потоками. Це виконавча система ГВС. Засоби технологічної системи – це технічне оснащення:
верстати з ЧПК
багатоопераційні верстати
переналагоджувальні верстати
складальні машини
промислові роботи
технологічне оснащення
допоміжне обладнання
10.5.1 Верстати з чпк
Верстати з ЧПК за ступенем використання йдуть на другому місці після багатоцільових верстатів. Верстати з ЧПК не мають магазину з інструментами. Інструментальні магазини являють собою револьверні голівки. Верстати з ЧПК дозволяють швидко переналагоджуватись на обробку інших заготовок.
Ефективність виробництва:
підвищення якості продукції за рахунок підвищення точності і стабільності форми і розмірів. Обробка ведеться при мінімальних пере установах
точність обробки не залежить від кваліфікації робітника
скорочення підготовчо – заключного часу, бо встановлення заготовок на верстатах проводиться простими способами. Інколи потрібне використання розточних і свердлильних кондукторів, копіювальних пристроїв (копірів, шаблонів), переналагодження здійснюється швидко. Якщо є автоматичні лінії і треба переналагодитись для обробки нових деталей потрібно 4 місяці, що складає 20-25% лінії. Якщо лінія складається з верстатів з ЧПК, то переналагодження не перевищує одного місяця, а вартість 1-2 % вартості обладнання.
скорочення допоміжного часу за рахунок швидких холостих ходів . швидкі переміщення здійснюються зі швидкістю 0,2-0,5 м/хв.. При підході до поверхні швидкість змінюється на робочу подачу. Вручну швидкість складає 300 мм/хв..
скорочується час на зміну інструменту (5-6 с.)
скорочується час на під регулювання інструменту за рахунок регулювання поза верстатом
зменшення машинного часу. Внаслідок чого підвищується продуктивність на токарних верстатах в 2-5 разів, на фрезерних в 3-4 рази, на багатоцільових верстатах в 5-6 разів
Негатив полягає в тому, що переходи здійснюються послідовно внаслідок чого йдуть втрати продуктивності.
10.5.2 Багатоопераційні верстати
Багатоцільовими називаються верстати з ЧПК призначені для комплексної обробки заготовок з високим ступенем інтегрованих видів обробки. Це можуть бути свердлильно – фрезерно – розточувальні верстати. Багатоопераційні верстати замінюють декілька традиційних верстатів. Доля багатоцільових верстатів в Японії 55%. В Європі ГВС 25-30%.
Компоновка багатоцільових верстатів диктується технологічними особливостями, конструкцією деталі. Потрібна кількість верстатів при проектування визначається так як і кількість верстатів для традиційної обробки. Компоновка:
шпиндельна бабка переміщується по одній координаті, а стіл по двом
шпиндельна стійка має одне переміщення і вона рухома
шпиндельна стійка рухома, а стіл верстату нерухомий
Точність позиціювання складає 0,01-0,015 мм.
Головним недоліком цих верстатів є те, що продуктивність не завжди досягається така, яка потрібна в зв’язку з послідовною структурою операцій. Томиу для підвищення продуктивності потрібно:
одночасно обробляти декілька заготовок
паралельно – послідовне виконання переходів, що реалізується в агрегатно переналагоджувальних верстатах
