- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
Головним недоліком автоматизації масового і велико серійного виробництва є його негнучкість. Доля серійного виробництва суттєва, тому актуальною є задача автоматизації серійного виробництва. Вона основана на використанні сучасного керованого програмного технологічного обладнання, роботів, автоматичних проектно – конструкторських і технологічних робіт.
При цьому на ряду з іншими зростають вимоги до технологічної підготовки виробництва. Ці вимоги можна виконати лише при використанні систем автоматичного проектування (САПРТП і САПР) для верстатів з ЧПК. Оскільки основна доля устаткування являє собою верстати з ЧПК.
Досвід експлуатації показує, що можливість цього обладнання не завжди повністю використовується через простої і відмови. Це обладнання є гнучким, оскільки керується від програми і зміна програми відбувається швидко. Використовуються математичні методи для керування, програмування і дозволяють автоматизувати весь процес виготовлення виробів.
Моделювання виробництва направлене на підвищення його гнучкості і на сприйняття нових вимог до використання технологічних комплексів з високим рівнем автоматизації. Це ГВС, ГАД, РТК, дільниці верстатів з ЧПК, оброблювані центри, високо автоматизовані агрегатні верстати тощо. Ці складні технологічні комплекси використовуються в безлюдній та малолюдній технологіях.
Безлюдні технології – людина бере участь лише як спостерігач. Малолюдні технології за якою людина в процесі виробництва виконує функції спостерігача і дії періодично на протязі зміни (усунення стружки, регулювання, підналагодження).
Середнім класом є мікс технологія або змішана технологія. Це коли частина операцій виконується на неавтоматичному обладнанні за участю людини.
Передумови створення ГВС:
багато номенклатурність, тобто в умовах ринку величина партії зменшується
поява технічної можливості
перехід від екстенсивного до інтенсивного розвитку (від кількості до якості)
часта зміна об’єкта виробництва, яка потребує зменшення термінів технологічної підготовки виробництва
вузька спеціалізація стала гальмом. У вузько спеціалізованих системах верстати використовуються мало. 5-10% часу йде обробка.
необхідність швидкої реакції виробництв на зміни номенклатури ринку
можливість автоматизації дрібносерійного і одиничного виробництва
велика ефективність ГВС
10.2 Функціональна структура гвс
ГВС – сукупність в різному поєднанні обладнання з ЧПК, роботизованих технічних комплексів, ГВМ, окремих одиниць технологічного обладнання та систем, що забезпечують їх функціонування в автоматичному режимі, яка має властивість автоматизуватися, переналагоджуватися при виробництві виробів довільної номенклатури у встановлених межах значень їх характеристик.
Робота ГВС здійснюється на основі без паперової передачі даних і безлюдних технологій.
АСУ – автоматизована система управління
ТС – технологічна система
АСІЗ – автоматизована система інструментального забезпечення
АТСС – автоматизована транспортно – складська система
САК – система автоматичного контролю
АСВВ – автоматизована система видалення відходів
Це підсистеми ГВС, які є системами і складається з підсистем.
Може бути ГВС механічної обробки, складання, фарбування і контролю.
Під автоматизацією ГВС розуміють не тільки автоматичне виконання операцій, а і виконання контрольно – вимірювальних функцій. В умовах ГВС автомати змінюють не лише рухи людини, а і все інше. Тобто у верстата має бути достатній інтелект, щоб у відсутність людини йому можна було доручити здійснювати контроль, керуючі рішення тощо.
Більшість ГВС реалізують не весь виробничий чи технологічний процес, а якусь його частину чи операцію, які легко автоматизуються. Це де є можливість створення предметно – замкненої дільниці за найменуванням і типорозміром.
ГВС – закладена як підсистема в інтегровану виробничу систему або гнучке автоматизоване виробництво.
ГВС являє собою загально заводську автоматику виробничої системи, яка охоплює всі виробничі процеси підприємства (отримання замовлення, проектування, контроль та відвантаження продукції). В найбільш кращому вигляді ГВС реалізує себе в заводі – автоматі. Це керування виробництвом, постачанням.
АСУВ – автоматизована система управління виробництвом
АСНД – автоматизована система наукових досліджень
САПРк – система автоматичного проектування конструкції
АСТПВ – автоматизована система технологічної підготовки виробництва, яка включає САПР ТП і САП (систему автоматичного проектування)
ГВС – гнучка виробнича система
АСВК – автоматизована система випробувань і контролю
БД – база даних
По отриманні ТЗ, щоб прийняти відповідні рішення проводять наукові дослідження. Наприклад, новий матеріал про який нічого невідомо. На САПР отримуємо креслення.
Ефективність ГВС:
скорочення виробничого циклу більше ніж на 60%
підвищення продуктивності праці в 5-6 разів
зменшення собівартості продукції на 15-20%
зменшення матеріальних запасів на 50%
ГВС потребує нових форм і організацій.
