- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
Це найскладніший процес складання і він має декілька етапів:
подача і відносне орієнтування деталей
подача і на живлення різцевих кріпильних деталей
закріплення деталей
затягування з’єднання
На живлення проводиться найважче, тому його виконують вручну. Шплінтування, обв’язування дротом, вимикання язичків шайб для умов автоматичного складання не використовується через свою складність.
Для гвинтових з’єднань потрібно не більше 10 переходів, тобто не більше 10 пристроїв.
Для автоматичного складання шпилькових з’єднань потрібно 15 переходів (15 виконавчих пристроїв). Найбільш незручними є болтові з’єднання оскільки для них потрібно 20 переходів (орієнтувати болт, встановити шайбу, наживити повернути гайку, затягнути з’єднання).
3 умови при автоматичному складанні різцевих з’єднань:
точність збігу різцевих поверхонь
точність їх відносного кутового положення
збігання (співпадання) заходу різі і гайки.
Схеми базування, які забезпечують виконання перших двох умов схожі на схеми базування деталей, які з’єднуються по циліндричній поверхні. Відмінним є те, що для різевих з’єднань деталям потрібно надати обертальний і поступальний рухи. Ці рухи надають одній з деталей. Для на живлення різцевого з’єднання слід одній з деталей надати зміщення і поворот у просторі за рахунок спеціальних конструктивних пристроїв.
При кутовому зміщенні осей виникає заїдання гвинта, бо гвинт потрапляє в канавку через крок. Перший поворотний виток гвинта може відхилятися на певний кут.
Найважливішим пристроєм автоматизації для нагвинчування і накручування гвинтових з’єднань є живильник, який наживляє і подає деталь в зону складання. Вони існують трьох основних типів:
такі, що розкриваються
роздвижні
трубчаті
В живильнику, що розкривається пружні пелюстки утримують гвинт і при повному розкручуванні гвинта розкривається.
В роздвижних живильниках гвинт утримується трьома підпружиненими кулачками. Гвинт вкручується в різевий отвір і розтискає кулачки.
В трубчатих живильниках, гвинт утримується пружною заслінкою.
Схема базування деталей з різцевим з’єднанням
8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
Умови автоматичного складання:
суміщення осей вала і втулки (отвору)
обов’язковий поворот однієї з з’єднуваних деталей навколо осі при одночасному осьовому переміщенні для здійснення з’єднання.
Для суміщення шпонки і шпонкового пазу, або суміщення шліцевого отвору і валу застосовуються два способи:
поворот однієї з деталей навколо осі при одночасному прикладанні осьової сили достатньої для з’єднання
точне орієнтування шпонки валу і шпонкового пазу втулки, або шліцевої поверхні валу і шліцевої поверхні отвору
Процес складання слід розглядати як просторову задачу, при розв’язанні якої ставиться мета досягти точність відносного положення з’єднуваних деталей.
Розробляючи технологічний процес автоматичного складання необхідно здійснювати за рахунок досягнення потрібної точності виробу, використовуючи теорію базування і розмірних ланцюгів.
Використання принципу найкоротшого шляху при автоматичному складанні дозволяє розраховувати допуски розмірів базу вальних пристроїв, складального комплекту, забезпечує досягнення потрібної точності методом повної взаємозамінності.
Незалежно від обраної схеми базування складання з’єднань можливе при умові двох зміщень і поворотів деталі в межах похибки на не збігання осей і похибки відносного положення їх поверхонь.
Основний принцип вибору оптимальної схеми базування – виконання принципу суміщення баз, тобто використання як бази тих поверхонь деталі по яких відбувається з’єднання.
