- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
При завантаженні заготовки чи деталі пристрої повинні забезпечувати точне встановлення заготовки, тобто похибка встановлення
де 1 - похибка позиціонування рухомих вузлів завантажувального пристрою
2 - похибка положення заготовки в захватному пристрої
3 - похибка положення заготовки на проміжних позиціях
4 - не концентричність приєднуваних поверхонь заготовки відносно поверхні захвату
Винесено неправильно, а потрібне положення показано штриховою
Похибка положення заготовки в захватному пристрої
У робота в схваті
,
але це у схватів які мають індивідуальний
привід. Але кожен схват працює за рахунок
пружних елементів (суми пружин), тоді
можлива похибка положення заготовки в
схваті буде. Заготовка буде зміщуватись
відносно корпуса фіксатора.
Похибка положення заготовки на проміжних позиціях виникає на тактових столах, або в пристрої, касеті і за рахунок зазорів може змінюватись.
Якщо лоток самоплинний або напівавтоматичий і поверхня, яка рухається оброблена положення буде стабілізуватись і похибка прямуватиме до нуля. Якщо поверхня частково оброблена або взагалі необроблена, то внаслідок зміни форми, внаслідок тертя, перекочування заготовки буде виникати похибка. Тому для позбавлення цього потрібні додаткові заходи.
Для зменшення похибки не концентричності приєднувальних поверхонь заготовки відносно поверхонь захвату потрібне суміщення баз, тоді похибка розташування не впливає на положення заготовки.
Для забезпечення допустимого значення сумарної похибки необхідно:
використовувати більш точний робот або більш точний схват (похибка центрування), використовувати попередньо оброблені заготовки (похибка не концентричності)
більш точно зв’язувати робот з верстатом (робот і верстат розміщувати на одній рамі)
обмежити діапазон перепаду температур при роботі
розширити допуски замикаючої ланки, знизивши жорсткість затиску заготовки в схваті робота, тобто все не точне (допуск замикаючої ланки) пояснюється тим, що заготовка в схваті може переміщуватись. Однак внаслідок інерційних сил вона може так стати в інерційному схваті , що вони не зможуть компенсувати розбіжність.
можна використовувати робот з автоматичною показниковою системою керування. Це робот з технічним зором і інтелектом. На схватах є номери, вони хватають патрон, посилають в ЕОМ інформацію, далі інформація йде на еталон. І при зміні положення, робітник подає команду на виправлення.
Все це аналогічно і складанню.
6 Автоматизація робочого циклу обладнання
6.1 Загальні положення
Для автоматизації робочого циклу обладнання використовують різноманітні системи керування. В якості робочих органів при автоматичному керування використовують технічні засоби, які виробляють керуючі сигнали на основі автоматичного прийняття і переробки ін формації. Теоретичні основи таких систем вивчає наука “Автоматика”
6.2 Автоматичний цикл та його елементи
Робочі органи верстатів поділяються на основні і допоміжні. При переміщенні основних робочих органів відбувається обробка заготовки. При переміщенні допоміжних органів проходить затиск заготовки, переміщення заготовки і різального інструменту з одного положення в інше. Під автоматичним циклом роботи обладнання розуміють послідовність всіх переміщень його робочих органів, які здійснюються автоматично в межах встановленої довжини руху.
Послідовність довжин, рухів визначається відповідно до виконуємої операції. Загальний цикл роботи обладнання складається з автоматичних циклів окремих робочих органів, тому розглянемо типові прості робочі цикли при автоматизації механообробки.
Цикл 1. Коли відвели різець від обробленої поверхні ставимо нову. Але якщо ця відстань невелика, то знімаючи заготовку можна порушити нормальний стан інструменту, тому використовують цикл 2 в якому а2а1.
Цикл 2. Забезпечення відведення інструменту від деталі на більшу величину.
Цикл 3. Відбувається зі зміною робітником величини подачі, використовується під час розточування і обточування, коли чорнова і чистова обробка виконуються послідовно з одного установа, двома різцями.
Коли працює Коли працює різець 1, вмикається подача S1, при роботі різця 2 вмикається подача S2. при цьому S2S1. Не можна працювати одночасно.
Цикл 4. З Зупинкою в кінці робочого ходу. Зустрічається при підрізанні торця, підрізанні пластин на розточних операціях, де зупинка необхідна для зачищення торця і при токарному обточуванні фасонними різцями для зачищення фасонних поверхонь.
Цикл 5. Стрибкоподібний, використовується для обробки переривчастих поверхонь при свердлінні, розточуванні, розвертанні, фрезеруванні, обточуванні.
Цикл 6. Маятниковий, дозволяє сумістити машинний час з часом встановлення заготовки. Використовується на фрезерувальних і двосторонніх алмазно розточувальних верстатах.
Основний час встановлення заготовки перекривається машинним часом.
Цикл 7. повторюється, використовується при свердлінні рядів отворів або при фрезеруванні звичайних або кругових рейок.
Цикл 8. Використовується при свердлінні, глибоких або довгих отворів. Робочий цикл складається з: Швидко вперед, робоча подача, швидко назад.
