- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
2Дискові фрикційні бункери
Використовуються для завантаження плоских заготовок типу кілець, дисків, фланців.
Обертаючись фрикційний диск виштовхує заготовки з бункера за допомогою сил тертя і направлений до вихідного лотка.
Обертання диска, захоплення заготовки і виштовхування.
Вібраційні БЗП являють собою найбільш перспективною основою для автоматизації. Бункер складається з двох основних вузлів: двигуна і бункера з лотками і орієнтуючим пристроєм. Можна орієнтувати і переміщувати заготовки різної форми. В якості двигунів використовується вібратори – електричні, де балансні, гідравлічні.
Живлення вібратор отримує з мережі змінного струму через випрямник.
Під дією струму пружина повертається, потім сідає. А коли струм відсутній вона повертається в початковий стан. Чаша бункера виготовляється з силуміну, а якщо бункер має великі розміри, то зварної конструкції. Розміри бункера можуть бути різноманітні. У вібробункерах можна виконувати як первинну так і вторинну орієнтацію за допомогою спеціальних пристроїв.
Перевагою вібробункерів є висока продуктивність, відсутність вузлів, які потребують змащення, рух заготовок (деталей) йде без ушкодження поверхонь, надійність і довговічність, можливість швидкого переналагодження бункера на інші деталі. регулювання продуктивності здійснюється рукояткою реостата.
Вібробункери бувають нормалізовані. Різновидом вібробункерів є лотки прямолінійного типу, які дозволяють переміщувати заготовки горизонтально або під певним нахилом.
5.4.1. Продуктивність бзп
Бункери з поштучною подачею заготовок
- коефіцієнт заповнення захоплюючих органів (імовірність захоплення) деталі (заготовки) захоплюючими органами (0,3 – 0,5)
- кількість захоплюючих органів в одному
циклі роботи
- кількість циклів роботи
Бункери з порційною подачею заготовок
- коефіцієнт заповнення захоплюючих органів (імовірність захоплення) деталі (заготовки) захоплюючими органами (0,3 – 0,5)
- кількість захоплюючих органів в одному циклі роботи
- кількість циклів роботи
- кількість заготовок (деталей), яка може бути захоплена одним захватним органом
- довжина деталі
- довжина захоплюючого органу
Бункери з порційною подачею заготовок
- коефіцієнт заповнення захоплюючих органів (імовірність захоплення) деталі (заготовки) захоплюючими органами (0,6 – 0,8)
-
середня швидкість руху заготовки
- розмір деталі в напрямку руху
Автоматизацію завантаження слід нерозривно розглядати з автоматизацією розвантаження
5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
Лотки, від сікачі, живильники.
Лотки забезпечують подачу в робочу зону заготовок (деталі). Обладнання завантажувальних пристроїв розташовані поза робочою зоною. Конструкція і розрахунки аналогічні лотковим магазинам.
Від сікачі призначені для відокремленні від маси заготовок однієї або декількох деталей та подачі їх до живильника. Інколи від сікачі відсутні, тому їх функцію може виконувати живильник відсікач з живильником працюють синхронно, вони разом працюють від одного приводу.
Живильники призначені для подачі заготовок від накопичувача або бункера до робочої зони. Їх конструкція, розміри, форма і привод залежать від:
від типу верстата
від розташування лотка відносно верстата
від відстані на яку потрібно передати заготовку (деталь)
від розмірів заготовки (деталі)
Рух живильника жорстко зв’язаний з рухом робочих органів верстата (з його циклом). За характером руху розрізняють живильники з зворотно – поступальним, коливальним, обертальним і комбінованим рухом. Привод може бути механічним, гідравлічним і електро – механічним.
