- •1. Загальні положення
- •Зв’язки у виробничих процесах
- •Розвиток та сучасний стан автоматизованого виробництва
- •Принципи технологічної політики при автоматизації
- •Народно – господарське і соціальне значення автоматизації
- •Народно – господарське значення
- •1.4.2. Соціальне значення автоматизації
- •1 Основні положення автоматизації
- •2.1 Основні поняття та визначення
- •2.2 Рівні автоматизації
- •2.3 Економічна ефективність автоматизації
- •3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
- •4. Технологічна надійність автоматичних систем
- •4.1 Загальні положення
- •4.2. Критерії надійності
- •4.3. Причини відмов автоматизованих систем
- •4.4. Способи підвищення надійності системи
- •4.5 Діагностування стану технологічного процесу системи
- •4.5.1. Види діагностування
- •4.5.2 Вимоги до системи технічного діагностування
- •1. Загальні положення……………………………………………………………1
- •Зв’язки у виробничих процесах………………………………………………1
- •2.Основні положення автоматизації………………………………………………4
- •4.1 Загальні положення………………………………………………………………14
- •5.1 Автоматизація орієнтування
- •5.2. Завантажувальні пристрої
- •5.2.1. Магазинні завантажувальні пристрої
- •5.3. Бункерні завантажувальні пристрої (бзп)
- •5.3.1 Бункери з поштучною подачею заготовок
- •5.3.2. Бункери з порційною подачею заготовок
- •5.4. Бзп з безперервною подачею заготовок
- •2Дискові фрикційні бункери
- •5.4.1. Продуктивність бзп
- •5.5. Інші механізми завантажувальних пристроїв.
- •5.6. Автооператори (маніпулятори)
- •5.7. Використання промислових роботів за завантаженням - розвантаженням
- •5.8 Автоматичний затиск заготовок
- •5.9 Вимоги до точності робіт завантажувально-орієнтувальних пристроїв
- •6 Автоматизація робочого циклу обладнання
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Автоматичний цикл та його елементи
- •6.3 Автоматизація керування циклом роботи
- •6.4 Механізми автоматичного керування
- •6.5 Системи автоматичного керування (сак)
- •6.5.3. За способом дії на виконавчий орган
- •6.5.3.1 Системи безперервної дії
- •7 Автоматизація контрольних операцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Засоби контролю
- •7.4 Вимоги до засобів автоматичного контролю
- •7.5 Автоматизація контролю заготовок перед обробкою
- •7.6 Автоматичний контроль в зоні обробки
- •7.7 Контроль процесу обробки
- •7.8 Контроль між операціями
- •7.9 Остаточний контроль після обробки
- •7.10 Контрольно сортувальні автомати
- •8 Автоматизація процесів складання
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Сутність та етапи автоматичного складання продукції
- •8.3 Технологічність конструкції для автоматичного складання
- •8.4 Теоретичні основи автоматичного складання
- •8.5 Вибір і реалізація методів досягнення точності при автоматичному складанні
- •8.6 Способи відносного орієнтування з’єднуваних деталей
- •8.7 Схеми базування при автоматичному складанні
- •8.7.1 Схеми базування деталей, які з’єднуються по гладких циліндричних поверхнях
- •8.7.2. Схеми базування деталей різцевого з’єднання
- •8.7.3 Схеми базування деталей шпилькових і шліцевих з’єднань
- •8.8 Способи складання
- •8.8.1 Автоматичне складання з застосуванням промислових роботів
- •8.8.2 Автоматизація складання з застосуванням складальних машин
- •8.8.3 Складання на автоматичних лініях
- •8.9 Складальний інструмент
- •9 Комплексна автоматизація велико серійного і масового виробництва
- •9.1 Автоматичні лінії
- •9.2 Види автоматичних ліній
- •9.3 Автоматичні лінії з універсальних верстатів
- •9.4 Автоматичні лінії з агрегатних верстатів
- •9.5 Автоматичні лінії зі спеціальних верстатів
- •9.6 Автоматичні лінії зі спеціалізованих верстатів
- •9.7 Автоматичні лінії з верстатів з програмним керуванням
- •9.8 Роторні автоматичні лінії
- •9.8.1 Види роторних машин
- •9.9 Транспортні засоби автоматичних ліній
- •9.9.1 Транспортні засоби автоматичних ліній з жорстким зв’язком
- •9.10 Способи установки заготовок на супутниках
- •10 Комплексна автоматизація серійного виробництва
- •10.1 Основні задачі комплексної автоматизації та засоби їх реалізації
- •10.2 Функціональна структура гвс
- •10.3 Проблеми розвитку гнучкої автоматизації
- •10.4 Гнучкість і її кількісна оцінка
- •10.5 Технологічна система гвс
- •10.5.1 Верстати з чпк
- •10.5.2 Багатоопераційні верстати
- •10.5.3 Переналагоджувальні агрегатні верстати
- •10.5.4 Промислові роботи
- •10.5.5 Допоміжне обладнання
- •10.5.6 Технологічне оснащення гвс
- •10.6 Автоматизована система інструментального забезпечення
- •10.6.1 Функції системи
- •10.6.2 Інструментальні модулі системи
- •10.6.3 Автоматична заміна інструментів
- •10.6.4 Ідентифікація різального інструменту
- •10.6.5 Визначення моменту заміни інструменту
- •10.7 Автоматизована транспортно-складська система (атсс)
- •10.7.1 Засоби транспортування
5.1 Автоматизація орієнтування
Автоматизація орієнтування - процес внаслідок якого деталь чи заготовка без участі людини приводиться з хаотичного стану в певне положення відносно деяких поверхонь. Для здійснення транспортування заготовка (деталь) повинна мати один ступінь волі. Якщо це тіло обертання , то два ступені волі (обертання і переміщення навколо своєї осі). Розрізняють стійке розпізнане та нерозпізнане положення деталі чи заготовки.
Стійким називається таке положення, коли вектор ваги деталі проходить через опорну поверхню.
Розпізнаним називається таке положення деталі (заготовки) при якому проекції її на орієнтовану поверхню не повторюють інших орієнтованих положень. Кількість розпізнаних положень залежить від ступеня симетричності деталі.
Якщо проекції деталі (заготовки) на орієнтовану поверхню аналогічні, то такі поверхні називаються нерозпізнаними.
Перехід тіла з одного орієнтованого положення в інше можливий шляхом повороту навколо осей. Чим більше осей симетрії, тим більше нерозпізнаних і менше розпізнаних положень. Чим більше розпізнаних положень, тим складніша орієнтація.
В процесі руху кількість розпізнаних положень істотно зменшується в порівнянні з теоретично можливими, тому що при русі є мили інерції. З всіх розпізнаних положень є одне в якому деталь (заготовка) потрапляє в робочу зону. Розрізняють первинне і вторинне орієнтування.
Первинне – процес переводу заготовки (деталі з хаотичного або стійкого положення в одне з розпізнаних. Використовується в процесі захоплення і орієнтації деталі.
Вторинне орієнтування – процес переводу деталі (заготовки) з розпізнаного положення в задане. Може здійснюватись трьома різними способами:
активне
пасивне
активно – пасивне
Активно орієнтуючий пристрій вторинної орієнтації пропонує правильно орієнтувати деталі, а неправильно зорієнтовані приводяться примусово в правильне положення. Активно орієнтуючий пристрій забезпечує потрібну продуктивність подачі деталей (заготовок), але недоліком є складність конструкції і необхідність застосування спеціальних заходів для захисту від заклинювання при переповненні деталями (заготовками).
Пасивне орієнтування - правильно орієнтовані йдуть, а неправильно зорієнтовані відкидаються. Перевагою пасивного орієнтування є простота конструкції і відповідно надійна робота. Недоліком такого орієнтування є зниження продуктивності орієнтації деталей (заготовок) в стільки разів скільки розпізнаних положень має деталь.
Пасивно – активне орієнтування – процес зберігання деталями (заготовками) початкового орієнтування і створення власного потоку деталей (заготовок), які однаково зорієнтовані. Пасивно – активне орієнтувальні пристрої застосовують коли потрібно подавати чи є необхідність подавати деталі (заготовки) двома потоками.
Кількість розпізнаних положень зменшує в ту ж саму кількість разів продуктивність.
Орієнтувальні пристрої взаємодіють за знаком асиметричності, який зветься ключем орієнтації. За характером такої взаємодії всі пристрої поділяються на 3 класи:
пристрої механічної дії на деталі (заготовки)
пристрої дії силового поля
програмно – орієнтувальні пристрої
