5.1 Автоматизація орієнтування

Автоматизація орієнтування - процес внаслідок якого деталь чи заготовка без участі людини приводиться з хаотичного стану в певне положення відносно деяких поверхонь. Для здійснення транспортування заготовка (деталь) повинна мати один ступінь волі. Якщо це тіло обертання , то два ступені волі (обертання і переміщення навколо своєї осі). Розрізняють стійке розпізнане та нерозпізнане положення деталі чи заготовки.

Стійким називається таке положення, коли вектор ваги деталі проходить через опорну поверхню.

Розпізнаним називається таке положення деталі (заготовки) при якому проекції її на орієнтовану поверхню не повторюють інших орієнтованих положень. Кількість розпізнаних положень залежить від ступеня симетричності деталі.

Якщо проекції деталі (заготовки) на орієнтовану поверхню аналогічні, то такі поверхні називаються нерозпізнаними.

Перехід тіла з одного орієнтованого положення в інше можливий шляхом повороту навколо осей. Чим більше осей симетрії, тим більше нерозпізнаних і менше розпізнаних положень. Чим більше розпізнаних положень, тим складніша орієнтація.

В процесі руху кількість розпізнаних положень істотно зменшується в порівнянні з теоретично можливими, тому що при русі є мили інерції. З всіх розпізнаних положень є одне в якому деталь (заготовка) потрапляє в робочу зону. Розрізняють первинне і вторинне орієнтування.

Первинне – процес переводу заготовки (деталі з хаотичного або стійкого положення в одне з розпізнаних. Використовується в процесі захоплення і орієнтації деталі.

Вторинне орієнтування – процес переводу деталі (заготовки) з розпізнаного положення в задане. Може здійснюватись трьома різними способами:

• активне

• пасивне

• активно – пасивне

Активно орієнтуючий пристрій вторинної орієнтації пропонує правильно орієнтувати деталі, а неправильно зорієнтовані приводяться примусово в правильне положення. Активно орієнтуючий пристрій забезпечує потрібну продуктивність подачі деталей (заготовок), але недоліком є складність конструкції і необхідність застосування спеціальних заходів для захисту від заклинювання при переповненні деталями (заготовками).

Пасивне орієнтування - правильно орієнтовані йдуть, а неправильно зорієнтовані відкидаються. Перевагою пасивного орієнтування є простота конструкції і відповідно надійна робота. Недоліком такого орієнтування є зниження продуктивності орієнтації деталей (заготовок) в стільки разів скільки розпізнаних положень має деталь.

Пасивно – активне орієнтування – процес зберігання деталями (заготовками) початкового орієнтування і створення власного потоку деталей (заготовок), які однаково зорієнтовані. Пасивно – активне орієнтувальні пристрої застосовують коли потрібно подавати чи є необхідність подавати деталі (заготовки) двома потоками.

Кількість розпізнаних положень зменшує в ту ж саму кількість разів продуктивність.

Орієнтувальні пристрої взаємодіють за знаком асиметричності, який зветься ключем орієнтації. За характером такої взаємодії всі пристрої поділяються на 3 класи:

• пристрої механічної дії на деталі (заготовки)

• пристрої дії силового поля

• програмно – орієнтувальні пристрої