- •Поняттяприроднихресурсів, і їхнякласифікація.
- •Основнісценаріїсуспільногорозвитку у контекстівикористанняпослугекосистем (згіднозвіту оон «Оцінкаекосистемнапорозітисячоліття»).
- •Катастрофи та аварії на атомнихелектростанціях, їхвплив на довкілля.
- •8 Березня 1981. Японія, префектура Фукуі, м.Цугура, аес «Цугура»
- •27 Червня 1985. Срср, Балаковська аес
- •Використання і охорона природних ресурсів у системі пріоритетів суспільно-економічного зростання та державотворення.
- •2. Принципи раціонального використання природних ресурсів на основі розвитку п’яти видів капіталу.
- •3. Плата за послуги екосистем та її значення для охорони природи
- •1.Демографічніпередумови і нестачаприроднихресурсів.
- •2. Мінеральні ресурси: класифікація, цикл використання, розміщення, експлуатація.
- •Державна і міжнароднаекономічна та екологічнаполітикащодовикористанняресурсівприроди.
- •Сутність природно-ресурсного потенціалу і природокористування.
- •Класифікація послуг екосистем.
- •Економічна та екологічна доцільність використання сонячної енергії.
- •Переваги
- •Недоліки
- •Проблемидефіцитуприроднихресурсів та їхнадмірногоспоживання.
- •Негативні наслідки мегапроектів використання водної енергії.
- •3. Сутність вуглецевих ринків. Проекти «лісових вуглецевих ринків».
- •1.Наслідкизміниекосистем для добробутулюдини.
- •3.Атомніелектростанції: потужність і небезпека.
- •2. Проблема виснаження мінеральних ресурсів та варіанти діяльності після досягнення цього стану.
- •3. Економічна та екологічна доцільність використання атомної енергії.
- •1. Зміна парадигм суспільного розвитку як чинник використання природних ресурсів.
- •2. Перспективи використання енергії малих річок, хвиль, морських припливів і течій.
- •3. Політика і практика менеджменту природних ресурсів: шляхи удосконалення у різних сферах- економічній, соціальній і поведінковій, технологічній, знаннях
- •Екологічнийслід як показник, щохарактеризуєвикористанняресурсів і йоговплив на довкілля.
- •Екологічніефективикористаннямінеральнихенергетичнихресурсів.
- •Європейськіорганізації у сферіальтернативноїенергетики.
- •1. Поняття і мета менеджменту природних ресурсів.
- •2. Вітрова енергія. Вітрові електростанції.
- •3. Позитивні наслідки міжнародної еколого-політичної співпраці.
- •Підходищодо менеджменту природнихресурсів, щознайшлизастосування на практиці.
- •2. Впливринковихцін на постачанняневідновнихресурсів.
- •3. Промислове і побутовевикористаннясонячноїенергії.
- •1. Принципи менеджменту природних ресурсів.
- •2. Методи виконання добувних операцій. Використання мінеральних ресурсів на засадах сталого розвитку.
- •3. Наслідки Чорнобильської катастрофи.
- •1.14. Принципиінтегрованого менеджменту природнихресурсів. Шляхи досягненняйогоефективності.
- •2.14. Впливдіяльностідобувноїпромисловості на довкілля. Соціальніаспективикористаннямінеральнихресурсів.
- •3.14. Методи і способиперетвореннясонячноїрадіації в кориснуенергію.
- •Вигоди, що їх отримує людина від послуг екосистем.
- •Економічна та екологічна доцільність використання водної і вітрової енергії.
- •Переваги і проблеми розвитку малої гідроенергетики. Світовий досвід , перспективи і проблеми розвитку в Україні.
1. Поняття і мета менеджменту природних ресурсів.
Менеджмент природних ресурсів (NRM) є комплексною багатоаспектною системою управління, якій притаманні політичні, інституційні, соціальні, економічні та технічні аспекти.
Основні аспекти МПР:
Нульовий карбон
Нуль відходів
Сталий транспорт
Сталі матеріальні ресурси
Сталі водні ресурси
Культура і спадщина
Людське щастя і здоровя
Метою МПР є забезпечити ефективне та раціональне управління природними ресурсами відповідно до засад сталого розвитку.
Основною ціллю МПР є використання природних ресурсів, яке забезпечує невиснажуваний потік вигід для всіх споживачів без послаблення екологічних функцій.
Різні реакції на Динамічні зміни МПР:
Зміна технологій, політики, інституційні аспекти
Порушення екологічних функцій
Взаємостосування влади в розподілі доходів і інтересів
Ризики
Як економічні цикли співвідносяться з екологічними
2. Вітрова енергія. Вітрові електростанції.
Вітрова електростанція (ВЕС) також: вітроелектростанція — електростанція, яка за допомогою вітрової турбіни перетворює механічну енергію вітру на електричну. Вітрові електростанції — це система відновлюваної енергетики, оскільки вітер — відновлюване джерело енергії.
Сьогодні запропоновано безліч варіантів механізмів для переробки вітру в електричну енергію. Основним його елементом є вітроколесо. За принципом роботи та схемою будови вітроколеса вітрові електростанції поділяються на 3 класи:
крильчасті (пропелерні) — мають вітроколесо з лопатями, розташованими перпендикулярно до валу;
карусельні або роторні;
барабанні.
Існуючі на сьогоднішній день в Україні потужності вітрових електростанцій перевищують 51 МВт, а з моменту, коли запрацювала перша вітчизняна вітрова електростанція, вироблено більше 80 млн. кВт·год. електроенергії. За оцінками фахівців, загальна потенційна потужність української вітроенергетики становить 5000 МВт.[Джерело?] Узбережжя Чорного та Азовського морів, гористі райони Кримського півострова (особливо північно-східне узбережжя) і Карпат, Одеська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська і Миколаївська області найбільш підходять для будівництва вітрових електростанцій. Тільки потенціал Криму достатній для виробництва більш ніж 40 млрд. кВт·год. електроенергії щороку.
Підраховано, що за нинішнього рівня розвитку вітроенергетики спорудження у «вітряних» регіонах України вітрових електростанцій (ВЕС) дозволило б покрити ледве не третину[Джерело?] потреби електроенергії, яку ми споживаємо. Із технічної точки зору вітрова електроенергетика на сьогодні вже впритул наблизилася до традиційної: на сучасних вітрових турбінах коефіцієнт використання встановленої потужності сягає 42 відсотків.[Джерело?] Це майже стільки, як на турбінах поширених нині теплових електростанцій.
Люди все більше замислюються про те, щоб користуватися надійними, безпечними і економічно дешевими джерелами енергії. Наприклад - енергією вітрів.
Існують два види вітрових електростанцій: з горизонтальною віссю - звичний усім пропелер, і станції з вертикальною віссю обертання. Другі, не дивлячись на те, що генератор у них перебуває під щоглою, і немає необхідності орієнтувати конструкцію на вітер - менш популярні. Справа в тому, що для їх роботи потрібні більш сильні вітри і зовнішнє джерело для запуску.
Вітрова електростанція, якої б потужності вона не була, побудована приблизно однаково: щогла (виробники пропонують кілька типів: простіші на розтяжках, телескопічні, монолітні - різниця в займаній площі і ціні), на вершині якої встановлюється контейнер з генератором і редуктором. Редуктор оснащений лопатями, які уловлюють потоки вітру. Контейнер закріплений рухомо і здатний розвертатися слідом за вітром.
Вибираючи вітряк, треба в першу чергу визначитися - для яких цілей він буде Вам служити, і скільки енергії Ви розраховуєте від нього отримати.
Одні з найбільш легких конструкцій вітрових електростанцій - потужністю до 300 Вт. Така переносна вітрова електростанція легко вміщається в багажнику автомобіля, встановлюється однією людиною за лічені хвилини і здатна забезпечити зарядку мобільних пристроїв, забезпечити освітлення та можливість подивитися телевізор. Таку вітрову електростанцію можна взяти з собою в дорогу або встановити на дачі. Дво-, п'яти- або десяти кіловатні вітрові електростанції зможуть забезпечити необхідною кількістю енергії будинок, котедж, магазин, кафе, кемпінг, навіть ферму, ресторан, готель чи будівельний майданчик. Надлишки енергії акумулюються і використовуються в періоди затишшя або коли енергії потрібно більше, ніж дає вітер.
Вітрова електростанція потужністю 20 кВт виробляє кількість енергії, достатню для декількох великих заміських будинків, невеликих селищ, баз відпочинку і т.д. Кілька таких електростанцій зможуть забезпечити енергією навіть завод.
До плюсів вітрових електростанцій можна віднести те, що вони не забруднюють навколишнє середовище, їм не потрібне паливо і, за певних умов, можуть конкурувати з традиційними джерелами енергії.
Мінусів, на жаль, теж вистачає: вітер від природи нестабільний і це ускладнює роботу вітрових електростанцій. Початкова швидкість вітру, при якій вітряк починає вироблення електроенергії складає 1-3 м/с (залежить від моделі). Номінальна потужність досягається лише при оптимальній швидкості вітру конкретної моделі (10-12 м/с). Важливим моментом при виборі моделі є середньорічна швидкість вітру у Вашій місцевості. Наприклад, при швидкості 4 м/с (мінімум, рекомендований більшістю виробників) для невеликого будинку потрібен агрегат потужністю 4 кВт.
Для накопичення енергії, рівномірної та стабільної роботи електрики в будинку використовуються акумулятори. Вони зараз досить довговічні, але раз на 12-15 років вимагають заміни. Потужніші вітрові електростанції не тільки дають більше енергії, а й створюють шуми. Встановлювати вітряки потрібно на такій відстані від будівель, щоб рівень шуму не перевищував 40 децибел. В іншому разі не уникнути головного болю. Крім того, вітрові електростанції здатні створювати перешкоди для роботи радіо і телевізора. І, тим не менш, зручності й користі від вітрових електростанцій куди більше, ніж проблем.