
- •I. Вступ - 5 хв.
- •II. Основна частина - 80 хв.:
- •1.Відділення на марші та в похідній охороні
- •1.1. Загальні положення з організації маршу. Підготовка і здійснення маршу відділенням. Механізоване відділення в похідній охороні.
- •1.2. Здійснення маршу в особливих умовах
- •2.1. Вимоги, які пред'являються, до розвідки. Сили і засоби розвідки. Завдання які вирішує відділення у розвідці. Способи ведення розвідки.
- •2.2. Ведення розвідки відділенням
- •2.3. Робота командира механізованого відділення з організації дій дозорного відділення.
2.3. Робота командира механізованого відділення з організації дій дозорного відділення.
Дозорне відділення ( піший дозор) висилається від підрозділів, які ведуть розвідку або виконують бойові завдання у відриві від головних сил (бойових, розвідувальних і окремих розвідувальних дозорів, розвідувальних загонів), для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості, а також з метою недопущення несподіваної зустрічі з противником розвідувального органу (взводу) і доведення до командира первинної інформації про нього. Дозорне відділення (піший дозор) у залежності від характеру місцевості і часу доби діє на відстані, яка забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.
Дозорне відділення (піший дозор) добуває розвідувальні відомості спостереженням з місця, з ходу, з коротких зупинок, підслуховуванням і опитуванням місцевих жителів, інколи воно може облаштовувати розвідувальну засідку.
Дозорне відділення веде розвідку на штатній техніці або в пішому порядку (зимою на лижах). Зв’язок підтримується по радіо або сигнальними засобами.
Завдання командиру дозорного відділення (старшому пішого дозору) ставиться, як правило, усно, а під час дій – по радіо командиром взводу, від якого виділено дозорне відділення.
При постановці завдання вказуються відомості про противника, напрямок дій і завдання, порядок підтримання зв’язку і сигнали. При необхідності вказуються також порядок дій при зустрічі з противником та інші питання.
Отримавши завдання, командир відділення повинен:
- з'ясувати його;
- організує підготовку відділення до ведення розвідки;
- оцінює обстановку;
- приймає рішення;
- перевіряє готовність відділення;
- віддає бойовий наказ;
- доповідає командиру взводу про готовність до виконання бойового завдання.
При з’ясуванні завдання він повинен:
- зрозуміти завдання взводу, відділення сусідів;
- час готовності до дій, порядок і термін виконання отриманого завдання.
При організації підготовки відділення до ведення розвідки, командир дозорного відділення віддає підлеглим розпорядження, в якому вказує:
- відомості про противника;
- завдання взводу, відділення
- заходи з підготовки особового складу, озброєння і бойових машин; - час закінчення робіт.
Під час оцінки обстановки командир уточнює:
- де знаходиться противник і що він робить;
- яка місцевість в напрямку ведення розвідки забезпечує приховане пересування, маскування і спостереження. В результаті цього командир дозорного відділення (старший пішого дозору) приймає рішення.
У рішенні командир дозорного відділення:
- вибирає (уточнює) напрямок руху і проміжні пункти;
- намічає порядок дій особового складу під час розвідки місцевих предметів і об'єктів;
- визначає завдання щодо ведення спостереження;
- дії під час зустрічі із противником,
- встановлює сигнали і порядок зв'язку в машині з пішими дозорними.
У бойовому наказі (під час постановки завдань) командир дозорного відділення (танка, старший пішого дозору) вказує:
у першому пункті – відомості про противника;
у другому пункті – завдання взводу, від якого вислано відділення, і завдання дозорного відділення (танка, пішого дозору);
у третьому пункті (після слова «наказую») – завдання особовому складу;
- механікові-водієві (водієві) – напрямок і швидкість руху або пункт для спостереження, який необхідно досягти;
- навідникові-операторові (навідникові кулемета, гармати) – порядок спостереження і ведення вогню;
- решті особового складу – кому, куди і як вести спостереження
- усьому особовому складу вказується порядок дій при раптовій зустрічі з противником, при пошкодженні машини і необхідності її залишення.
у четвертому пункті – час початку розвідки, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
у п’ятому пункті – готовність до дій і заступника.
Під час ведення розвідки завдання механікові-водієві (водієві) уточнюється кожного разу, коли необхідно змінити напрямок і швидкість руху, а також перед початком висування на черговий пункт для спостереження. Решті особового складу завдання уточнюється по необхідності, залежно від обстановки.
Після постановки завдання командир відділення повинен:
- пересвідчитися у його засвоєнні;
- перевірити знання підлеглими встановлених сигналів;
- перевірити озброєння і спорядження особового складу , готовність БМП, особливо заправку її ПММ, завантаження боєприпасами, справність.
- своєчасно доповісти командиру про готовність до виконання отриманого завдання.
Дії дозорного відділення
Дозорне відділення (піший дозор) пересувається від одного зручного для спостереження пункту до іншого, не затримуючи руху взводу, від якого воно вислане. На шляху руху ретельно оглядаються місцевість і місцеві предмети, особливо місця, де можливе приховане розташування противника і його несподіваний напад із засідок. Витримування напрямку руху здійснюється по орієнтирах і місцевих предметах, вночі – по азимуту.
Якщо розвідка будь-якого об'єкта з машини (або з обраного укриття) ускладнена, командир відділення висилає піших дозорних (двох-трьох солдатів), призначаючи одного з них старшим, а командир танка – одного із членів екіпажу. При цьому командир відділення (танка) визначає час на розвідку і завдання. Машина розташовується в укритті. Особовий склад, який залишився в ній, веде спостереження за діями дозорних і місцевістю в готовності підтримати їх вогнем.
Під час безпосереднього огляду об'єкта одним дозорним інші повинні бути в готовності підтримати його вогнем своєї зброї. Піші дозорні при огляді об'єкта діють на відстані 20-30м один від одного.
Огляд населеного пункту починається при підході до нього. Особлива увага звертається на окремі споруди, посадки і місця, звідки противник може вести спостереження і де може розташовуватися його охорона (засідка).
При підході до лісу перш за все оглядається узлісся, а при русі в лісі – входи в яри, лощини і виходи з них, гаті, мости і інші місця, де можливі засідки противника.
Вночі для спостереження використовуються прилади нічного бачення. Дозорне відділення (танк, дозорні) періодично зупиняється, щоб встановити наявність противника шляхом підслуховування.
Якщо противник не виявлений, командир дозорного відділення (танка, старший пішого дозору) доповідає про це радіозасобами або подає сигнал «Шлях вільний» і продовжує виконувати завдання. Виявивши противника, він доповідає про нього і діючи приховано, продовжує спостереження. У разі раптової зустрічі із противником дозорне відділення (танк, дозорні) відкриває вогонь, знищує його і по можливості захоплює полоненого.
У разі виявлення об'єктів противника (артилерії на вогневих позиціях, командних пунктів, оборонних позицій, районів розташування підрозділів, колон, які висуваються), дозорне відділення встановленим сигналом або по радіо доповідає командиру розвідувального підрозділу (по можливості визначає координати об'єкта) та організовує приховане спостереження за ними, при прибутті до місця спостереження командира дозору командир відділення доповідає результати спостереження.