2.2. Ведення розвідки відділенням

Відділення може вести розвідку самостійно ( спостережний пост, дозорне відділення, засідка), або у складі взводу (пошук, РД, ОРД, БРД, наліт).

Сторожовий пост

У сторожовий пост, який призначений для охорони батальйону, що розміщується на місці, або від сторожової застави у складі роти, може бути призначено відділення (танк). Сторожовий пост у складі відділення (танка) займає і обладнує позицію на відстані до 1500 м від підрозділу, який охороняється.

Сторожовий пост у складі бойової групи виставляється на відстані підтримки вогнем БМП (БТР), сторожової застави.

Командир відділення (старший групи), отримавши завдання:

- з'ясовує його;

- займає позицію;

- виставляє одного-двох спостерігачів;

- визначає основні і запасні вогневі позиції БМП(БТР, танка), кулеметам, гранатометам, місця для стрільби стрільців;

- віддає бойовий наказ;

- організовує систему вогню, інженерне обладнання позиції;

- визначає порядок несення служби.

У бойовому наказі командир відділення (старший бойової групи) вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника;

у другому пункті – завдання взводу, відділенню (танку), позицію (танку – основну і запасну вогневі позиції), полосу вогню і додатковий сектор обстрілу (танку – основний і додатковий сектори обстрілу), основну і запасну вогневі позиції БМП (БТР), основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції і завдання сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання особовому складу;

у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, час зайняття позицій, готовність системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій, сигнали оповіщення, управління, взаємодії, порядок дій за ними і пропуск;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань командир відділення вказує:

-навіднику-оператору (кулеметнику БТР) кулеметникам, гранатометнику – основні і запасні вогневі позиції;

- старшому стрільцю (стрільцям) – місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни під час бою, крім цього навіднику-оператору (кулеметнику БТР) і кулеметникам – основний і запасний сектори обстрілу з кожної позиції;

- механіку-водію (водію) – маршрут виходу на запасну вогневу позицію і порядок спостереження, корегування вогню і маршрут відходу.

Сторожовий пост несе службу, як правило, протягом доби. Поодиноких солдатів противника сторожовий пост захоплює в полон або знищує і доповідає про це командиру, який виставив пост. Під час наступу сил противника, що переважають, сторожовий пост негайно вступає в бій і стійко утримує зайняту позицію до наказу на відхід.

Розвідувальна засідка як спосіб розвідки полягає в завчасному і потайному розташуванні розвідувального органу або відділення (взводу, групи) на імовірних або, що очікуються, шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження. Засідки можуть влаштовуватись також з метою знищення підрозділів противника або його вогневих засобів.

Засідки можуть улаштовуватися у всіх видах бою, на будь-якій місцевості, в будь-яку пору року, доби і в різних метеорологічних умовах.

Цей спосіб розвідки широко застосовується підрозділами, що діють у розвідці (дозорними відділеннями, окремими розвідувальними, розвідувальними дозорами, бойовими розвідувальними дозорами, розвідувальними загонами), коли вони діють в розташуванні противника. Крім того, засідка може влаштовуватися спеціально призначеними для цього підрозділом (групою) в складі від відділення до посиленого взводу.

Найбільш часто засідки влаштовують в обороні, при підготовці до наступу, в зустрічному бою і діях в розташуванні противника. Місця для засідок вибираються поблизу доріг, стежок, пошкоджених ліній дротового зв’язку, біля мостів, переправ, джерел води, у проходах в загородженнях, на перевалах, дефіле, ходах сполучення та в інших місцях, де найбільш вірогідна поява одиночних солдатів або невеликих груп противника.

Об’єктами нападу при діях із засад можуть бути одиночні солдати, групи солдатів і офіцерів, що переміщуються на мотоциклах, автомобілях, бронетранспортерах, бойових машинах або у пішому порядку, підрозділі розвідки і охорони, а також пускові установки ракет, гармати ядерної артилерії та інші види озброєння і техніки, які знаходяться в русі (на марші).

Місце для улаштування засідки слід вибирати з таким розрахунком, щоб воно задовольняло вимогам маскування, забезпечувало раптовість дій і потайний відхід після виконання завдання.

Відділення у пошуку

Для проведення пошуку можуть призначатися розвідувальні а також механізовані взводи та посиленні відділення.

Пошук полягає в потайному підході взводу (групи) до заздалегідь наміченого і вивченого об’єкту противника, раптовому нападі на нього, захопленні полонених, документів, зразків озброєння і спорядження.

Об'єктами нападу під час проведення пошуку можуть бути одиночні військовослужбовці або невеликі групи противника, розрахунки вогневих засобів і бойової техніки на передньому краї або в найближчій глибині розташування противника.

Пошук організовується, як правило, в умовах безпосереднього зіткнення з противником за вказівкою або з дозволу командира частини.

Для проведення пошуку призначається розвідувальний або механізований взвод (відділення) або група спеціально підібраних солдатів і сержантів, які підсилюються саперами із засобами розмінування, а для підтримки їх дій у пошуку виділяються вогневі засоби. Командир взводу (відділення) повинен знати порядок вогневої підтримки, сигнали виклику і припинення вогню.

Елементами бойового порядку розвідувального, механізованого взводу (відділення, групи) під час проведення пошуку є:

- група захоплення,

- група пророблення проходів,

- група вогневого забезпечення.

Група (відділення) пророблення проходів призначена для пророблення, позначення і прикриття проходу в загородженнях противника і на шляху до об’єкту пошуку. Вона створюється з доданих фахівців інженерних підрозділів або спеціально підготовлених солдатів взводу (відділення).

Група (відділення) нападу атакує об’єкти пошуку, захоплює і доставляє в розташування своїх військ полонених, документи, зразки озброєння і спорядження противника. В склад підгрупи призначаються солдати і сержанти, які відмінно володіють прийомами рукопашного бою, добре розвинуті фізично, вміють безшумно нападати на противника і захоплювати його в полон. Чисельність солдат і сержантів в підгрупі нападу визначається в залежності від характеру і відстані об’єкту пошуку і складає біля половини складу взводу (групи).

Група (відділення) вогневого забезпечення пошуку призначається для прикриття і підтримки вогнем дій підгрупи (відділення) нападу, коли в цьому виникне необхідність. В її склад слід призначати солдат і сержантів, які відмінно навчені метанню гранат на велику відстань і веденню влучного вогню зі стрілецької зброї і гранатометів в різних умовах обстановки. В залежності від обстановки у взводі, який здійснює пошук, може бути одна або дві групи вогневого забезпечення.

Командиру взводу (відділення, групи) завдання на проведення пошуку ставиться, як правило, на місцевості. Завдання ставить командир, який організовує пошук.

При постановці завдання командиру взводу (відділення, групи), який призначений для проведення пошуку вказується:

- відомості про противника;

- місце і термін проведення пошуку;

- завдання взводу (відділення, групи);

- порядок підтримки вогнем (по яких ділянках або районах готується вогонь, сигнали виклику і припинення вогню);

- порядок проходження переднього краю своїх підрозділів, пропуск і відзив.