Тема №13 Відділення на марші та в розвідці

Навчально-виховна мета:

1. Вивчити завдання маршу і похідної охорони, порядок руху і огляду місцевості та дії особового складу при зустрічі з противником.

2. Вивчити зі студентами завдання та заходи, які виконує відділення в розвідці , порядок і зміст роботи командира дозорного відділення.

3. Виховувати рішучість, ініціативу, наполегливість в складних умовах.

Час: 2 години

Місце: клас

Метод: лекція

Навчальні питання та розрахунок часу:

I. Вступ - 5 хв.

II. Основна частина - 80 хв.:

1. Відділення на марші та в похідній охороні - 40хв.

1.1. Загальні положення з організації маршу. Підготовка і здійснення маршу відділенням. Механізоване відділення в похідній охороні.

1.2. Здійснення маршу в особливих умовах.

2. Відділення в розвідці – 40хв.

2.1. Вимоги які пред'являються до розвідки . Сили і засоби розвідки. Завдання, які вирішують відділення в розвідці. Способи ведення розвідки.

2.2. Ведення розвідки відділенням.

2.3. Робота командира механізованого відділення з організації дій дозорного відділення.

III. Закінчення – 5 хв.

Керівництво і посібники:

1. БССВ ч, 3, ст. 62 – 64, 80 , 303 – 306 , 339 – 341.

2. Тактика ч.1 (Взвод, відділення(танк) 1987 р. в. , ст. 171-180.

3. Підручник сержанта механізованих підрозділів, 1989 р. в.

Вступ.

Відділення повинно завжди бути готовим до маршу (пересування своїм ходом) і перевезення різними видами транспорту в умовах впливу вражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної ), високоточної зброї та засобів дистанційного мінування противника, дій його авіації, повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп, зруйнувань доріг та переправ, а також за будь-яких умов місцевості, пори року, доби і погодних умов. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу або перевезень, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.

Для успішного ведення сучасного бою необхідно перш за все добре знати противника, його сили, засоби і характер дій. Для забезпечення цими даними командирів і штабів усіх ступіней існує один із важливих видів бойового забезпечення дій військ - розвідка.

Основна частина.

1.Відділення на марші та в похідній охороні

1.1. Загальні положення з організації маршу. Підготовка і здійснення маршу відділенням. Механізоване відділення в похідній охороні.

Марш – організоване пересування підрозділів у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж у встановлений час, у повному складі і готовності до виконання бойового завдання.

Він є основним способом пересування взводу. Марш може відбуватися у передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.

Він може здійснюватися до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил. У всіх випадках марш відбувається приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та у глибокому тилу своїх військ – і вдень.

Взвод (відділення) завжди повинен бути готовий до маршу (перевезенню різними видами транспорту) в умовах загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї, систем дистанційного мінування, впливу його авіації, повітряних (аеромобільних) десантів і диверсійно-розвідувальних груп, радіаційного, хімічного і біологічного зараження, руйнувань доріг і переправ, а також протидії руху колон з боку цивільного населення. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу (перевезення), його високої маршової дисципліни і виучки.

Під маршовими можливостями підрозділу необхідно розуміти його можливість долати своїм ходом на протязі одних або декількох діб максимально можливу відстань при збереженні високої бойової готовності і повної готовності до виконання бойового завдання.

Основними показниками маршових можливостей підрозділу є:

- середня швидкість руху;

- величина добового переходу.

Визначним показником маршових можливостей є середня швидкість руху підрозділу на марші без врахування часу на привали.

Середня швидкість переміщення механізованих, танкових підрозділів залежить перш за все від середньої технічної швидкості гусеничних і колісних машин, що знаходяться в похідній колонні.

Середня швидкість руху одиночної бойової машини досягає по ґрунтовій дорозі 35 - 45км/год., а по шосе – 45 - 60км/год. Але досвід маршової підготовки військ показує , що середня швидкість руху колони підрозділу на 25 - 30% менше середньотехнічної швидкості одиночної машини.

Таким чином середня швидкість руху підрозділу на марші може бути: на БМП (БТР) – 20-25км/год., автомобільних колон 25-30км/год. механізованого взводу в пішому порядку – 4-5км/год., на лижах – 5-7км/год.

Під час пересування в гірських районах, лісисто-болотистою місцевістю та в інших несприятливих умовах швидкість руху в залежності від стану доріг, характеру місцевості і впливу противника, може зменшуватися до 15-20км/год.. У всіх випадках марш повинен відбуватися з максимально можливою, в даних умовах, швидкістю.

Величина добового переходу залежить від середньої швидкості та часу безпосереднього руху колони на протязі доби. Досвід показує, що механіки-водії при водінні зберігають високу працездатність 10 - 12 годин на протязі доби. З урахуванням середньої швидкості величина добового переходу може становити змішаної колони до 250км за добу, автомобільної колони до 300 км за добу.

Взвод (відділення) може здійснювати марш у колоні роти (взводу) або призначатися до складу органів похідної охорони.

Похідний порядок

Взвод (відділення) здійснює марш у колоні роти (взводу) з дистанціями між машинами 25-50м. Під час руху відкритою місцевістю в умовах загрози застосування противником високоточної зброї дистанція між бойовими машинами збільшується і може бути 100-150м.

Під час руху гірськими дорогами, в умовах обмеженої видимості, під час ожеледиці, дорогами, що мають круті підйоми, спуски, повороти, а також під час руху на підвищеній швидкості дистанції між машинами збільшуються.

Рубежі та райони, що призначаються на марші

Для своєчасного та організованого здійснення маршу, взводу (відділенню), який діє у складі роти, вказується:

- маршрут руху (азимут напрямку руху);

- район зосередження (рубіж) і час прибуття в нього (виходу на зазначений рубіж);

- місце в колоні роти (взводу);

- місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

Взводу(відділенню), що діє в похідній охороні, додатково:

- вихідний пункт;

- пункти регулювання і час їх проходження;

- місця та час проведення привалів та порядок здійснення охорони на них.

Вихідний пункт призначається для своєчасного початку висування підрозділу з вихідного району. Його віддалення повинно забезпечувати витягування колони батальйону з засобами посилення і початок руху з заданою швидкістю та складає 5 - 10км.

Привали і денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння і військової техніки, їх технічного обслуговування та усунення несправностей, прийому їжі і відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 год. руху тривалістю до 1 год., а в другій половині добового переходу – один привал тривалістю до 2 год. Наприкінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок.

Підготовка відділення до маршу.

Бойовий наказ на марш командир взводу віддає зазвичай всьому особовому складу взводу.

Отримавши завдання на марш у складі взводу, командир відділення: перевіряє знання особовим складом цього завдання, сигналів оповіщення, управління і взаємодії, порядку дій за ними і призначає спостерігача за сигналами командира взводу.

При підготовці до маршу він повинен перевірити справність машини, озброєння, приладів нічного бачення, засобів захисту і пожежогасіння, засобів зв'язку і світломаскування, наявність засобів спеціальної обробки, заправку пальним, наявність і правильність укладки боєприпасів, шанцевого інструмента, возимого комплекту розмінування, засобів підвищення прохідності.

Про готовність до маршу командир відділення доповідає командиру взводу.

Здійснення відділенням маршу.

Управління відділенням на марші командир відділення здійснює встановленими сигналами, командами, звертаючи особливу увагу на сигнали командира взводу і на дії механіка-водія (водія). Радіозасоби працюють тільки на прийом.

У залежності від обстановки, завдань, які виконуються, і дорожніх умов відділення (екіпаж) за рішенням старшого командира (начальника) може здійснювати марш «по-похідному» або «по-бойовому». Машини на марші рухаються тільки правим боком дороги, дотримуючись встановленої швидкості руху, дистанції і вимог безпеки.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, що утворюються складками місцевості і місцевих предметів, а також пришляхова рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускаються скупчення і зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або убік від дороги, де несправність усувається. Поворот башти на бойовій машині піхоти (танку) убік проїжджої частини категорично забороняється. Машина, що зупинилась (несправна), об’їзджається тільки з лівої сторони. Після усунення несправності машина приєднується до колони, яка проходить, своє місце у колоні взводу вона займає на привалі. Обгін колон під час руху забороняється.

Уночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскуючих пристроїв, а під час руху ділянками місцевості, які проглядаються противником, і у світлу ніч – із приладами нічного бачення, які працюють у пасивному режимі, вимкненим зовнішнім і внутрішнім освітленням або повністю вимкненими приладами.

Отримавши сигнал оповіщення про повітряного противника, відділення, продовжує рух, збільшує при цьому швидкість і дистанції між машинами.

Вогневі засоби, що виділені для ведення вогню по повітряних цілях, готуються для відкриття вогню; люки танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), крім люків, з яких буде вестися вогонь, зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення «напоготові». Напад повітряного противника відбивається вогнем за командою командира взводу (відділення, танка) або самостійно. Під час руху в пішому порядку механізований підрозділ за командою командира займає найближчі укриття і відкриває вогонь зі стрілецької зброї по повітряних цілях противника.

Перед можливими позиціями засади необхідно зупинитися та вислати парний патруль для огляду небезпечного місця.

При здійсненні маршу пішим порядком.

Рух пішим маршем загальновійськові підрозділи здійснюють двома колонами по одному чоловіку вздовж дороги. Дистанція між військовослужбовцями – 5 м, відділеннями – 10 м. Якщо є вірогідність нападу із засади, то підрозділи слідують по вогневих групах. Бойовий порядок вогневої групи будується кутом. Старший вогневої групи розташовується попереду , ліворуч і праворуч від нього на відстані 5-10м слідують кулеметник і гранатометник, далі – стрілець, за ним – командир відділення з радистом і друга вогнева група.

Дії відділення на привалах.

На привалах машини зупиняються на правому або лівому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанціях, які встановлені командиром. Для машин, що відстали, залишаються місця.

БМП (БТР, танки) розміщуються, по можливості, під кронами дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості, за наявності часу, маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами. Висадка з машин здійснюється тільки за командою (сигналом) своїх командирів. Для відпочинку особовий склад розташовується праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі і чергові кулеметники (навідники гармат), а в командирських машинах – і чергові на радіозасобах. Вогневі засоби, що призначені для відбиття нападу повітряного противника, знаходяться в готовності до ведення вогню.

Екіпажі бойових машин (водії) проводять контрольний огляд озброєння і військової техніки, технічне обслуговування і разом із особовим складом, призначеним на допомогу, усувають виявлені несправності.

Механізоване відділення у похідній охороні.

Взвод на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді і у нерухому бокову заставу, або головний (тильний) дозор із завданням виключити раптовий напад противника на колону, яка охороняється, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Взводу можуть додаватися засоби посилення.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) у напрямку руху (від тильної похідної застави – за нею), а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) у боки загрозливих флангів (на загрозливі напрямки) може висилатися дозорне відділення на віддалення, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем.

Командир дозорного відділення зобов'язаний:

• вивчити по карті (схемі) маршрут руху:

• місця ймовірної зустрічі з противником;

• визначити порядок руху і дії відділення під час зустрічі з ним;

• встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення і порядок доповіді;

• віддати відділенню бойовий наказ.

Робота командира механізованого відділення з організації дій дозорного відділення ,буде розглянуто при вивчені навчального питання “Відділення у розвідці“.