3. Переваги арт-технік

1. Немає обмежень у застосуванні

2. Для тих, хто недостатньо добре володіє мовою, кому важко описувати свої почуття

3. Образотворча діяльність є сильним засобом зближення людей, своєрідним мостом між психологом і клієнтом

4. Дозволяє обходити «цензуру свідомості», тому допомагає досліджувати несвідомі процеси, виявляти латентні ідеї та стани.

5. Є засобом вияву і самопізнання, має «Інсайт-орієнтований характер»

6. продукти можна використовувати для ретроспективної динамічної оцінки стану (показувати динаміку змін малюнків клієнта)

7. В більшості випадків АТ викликає позитивні емоції, допомагає подолати апатію і безініціативність

8. Базується на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмів саморегуляції і зцілення.

Класифікація: Відкрита, напівзакрита і закрита групи.

Тематичні особливості сеансів: індиферентні теми, індивідуально-значимі теми і загально значимі теми.

Склад групи і тип пацієнтів: геріатричні пацієнті, психічно хворі, невротики, ув’язнені, розумово відсталі, психосоматичні хворі, онкохворі пацієнти, сліпі, діти, здорові особи.

Форми роботи: індивідуальна, арт-терапія в парах, групова, сімейна.

Комбінування АТ з ін психотерапевтичними методами:- з музикою - з поезією - з драма терапією - з тілесно-орієнтованою - з аутогенним тренуванням і спрямованою медитацією - з техніками роботи з сновидіннями, міфами і казками.

Матеріали: - графіка, живопис і колаж - фотографія, відеоматеріали, комп’ютерна графіка - скульптура(пластилін, глина, тісто, продукти, тощо) - пісок - ляльки(маріонетки, силуети)

4. Осн фактори психотерапевт впливу а арт-терапії

1. Фактор художньої експресії.

Це прояв почуттів і потреб, думок клієнта через його роботу з образотворчими матеріалами і створення художніх думок. Етапи змін в експресійній поведінці клієнта:

1) підготовки і відповідного налаштування на образотворчу діяльність

2) безпосереднього від реагування почуттів з мінімальним усвідомленням психологічного змісту продукції

3) поступової трансформації експресії в більш складну образотворчу продукції (символічні образи) з поступовим усвідомленням психологічного змісту

Психотерапевтичний вплив художньої експресії:

- біхевіоризм: відволікання уваги від хворобливих переживань і створення більш адаптивних форм поведінки

- гуманістичний напрям: само актуалізація за рахунок того що ми щось робимо

- психодинамічний підхід: Фрейд - компенсаторна роль творчості, художня творчість допомагає усвідомити свої потреби, сприяє розвитку навичок комунікації. Юнг – контакт з несвідомим, в ході художн тв.. активізує самозцілюючі можливості психіки, максимальне розкриття себе, розкривати свої емоції і допомагати собі самим. Ернст Кріс – несвідомі процеси перетворюються на високоефективний інструмент створення нових зв’язків і форм, прогресивних концепцій і образів, розв’язання проблем на візуальному рівні

- транстепсональний підхід: відреагування і катарсис, переживання досліду перинатальних травм.

Фази процесу художньої експресії (за Еренцвейгом) :

- шизоїдна – проекція фрагментарни частин я художника на матеріал зображення;

- маніакальна – активізація процесу «несвідомого сканування» - виявляється прихований порядок зображення і зображення стає завершеним

- депресивна – вторинний перегляд і переоцінка твору, його часткова реінтеграція в більш поверхневий шар особистості художника (з глибини несвідомого на поверхню свідомого).

Теорія об’єктних відносин.

Мілнер: функція творчості - створення нового і отримання нового світовідчуття через взаємодію свідомого і несвідомого. Образотворчість – один зі способів відтворення тих станів які пов’язані з дитячим досвідом.

2. Фактор психотерапевтичних відносин.

Функції арт-терапевта:

1) створення атмосфери високої терпимості і безпеки – вільний прояв почуттів і станів клієнта;

2) структурування і організація діяльності К.: система правил поведінки, фокусування уваги на образотворчій робот, навчання правилам роботи;

3) встановлення з клієнтом емоційного резонансу (раппорта);

4) використання різних психотерапевтичних інтервенцій – надання емоційної підтримки, фаси літування К. вираження своїх думок і почуттів, допомога в усвідомленні змісту образотворчої продукції.

Фактори що впливають на психотерапевтичні стосунки:

- зовнішні: професійне сімейне і більш широке соціальне оточення клієнта і психотерапевта;

- внутрішні: їх індивідуальні особливості, самосвідомість, світогляд, мотивація, установки, очікуваня, досвід попередньої психотерапевтичної роботи культурний досвід, інтерорізовані норми і цінності.

Поняття переносу і контрпереносу – неусвідомлювані реакції клієнта в присутності психотерапевта і навпаки. Переніс проявляється не лише в емоційних реакціях, але й в образотворчій діяльності. Конрпереніс як поведінки і висловлювань клієнта, так і стилем його образотворчої діяльності.

Психотерапевтичні стосунки у різних напрямках:

- психодинамічний напрямок: відносини відображають стосунки матері й дитини, оскільки АТ ситуація відтворює ссередовище «певринної материнської турботи»

- соціальний напрямок. К. і П. привносять у відносини не лише досвід дитинства і своїх стосунків з близькими, але й досвід соціалізації і своїх стосунків з широким колом осіб.

Етичний кодекс:

1) арт-терапвт в своїй діяльності керується інтересами клієнта

2) не допускає дискримінації клієнта по всіх параметрах

3) строго дотримуватись конфіденційності у стосунках з клієнтом

4) супервізії

5) якщо АТ хоче використати матеріали, він має обов’язково питати дозволу у клієнта і не продавати творчість

3. Фактор інтерпретації і вербального зворотнього зв’язку

Допомогти клієнту в усвідомленні різних змістів свого внутрішнього світу і їх зв’язків з своїми проблемами.

Інтерпретації в арт-терапії. Значний вплив мали психоаналіз і Юнг. Більшість арт-терапевтів уникають прямих інтерпретацій, бо це моду блокувати у клієнта бажання і здатність самостійно доходити до усвідомлення змісту, а також проектувати на твори клієнта власні потреби і переживання арт-терапевта.

Запитання використовують в обговоренні як відкриті твердження які дають К. закінчити їх так як йоому захочеться. Запитання мають дати клієнту можливість:

- розповісти про свою роботу такЮ як він вважає за потрібне;

- прокоментувати різні частини малюнка і зображені на ньому предмети і персонажі;

- навести свої асоціації з кольором;

- розповісти про те, як його робота пов’язана з його життєвою ситуацією.

Особливості обговорення в АТ:

Р. Гудман:

- особливості інтонацій, положення тіла, поза, ритм дихання, вираз обличчя, з тим про при наявності у нього сильної емоційної напруги переключити його увагу на іншу тему

- порожні місця на малюнку

- що відчував клієнт на початку, в процесі а також після її закінчення;

- чим ширше коло асоціацій клієнта, які пов’язані з його роботою і процесом її створення, а також даних про стан і систему стосунків, тим ймовірніше усвідомлення клієнтом змісту своєї продукції, та її взязку з внутрішнім світом, відносин з арт-терапевтом та іншими людьми;

- велике значення може мати обговорення цілої серії робіт, які створені клієнтом за певний час. Тут увага на наявності наскрізних тем.

Пастки обговорення в АТ (Чепмен):

1. Арт-терапевт може показувати клієнту що є важливим і ні (інформація). Не фільтрувати те що людина говорить.