1. Поняття арт-терапії в пс науці.

Арт-терапія - це відносно новий метод психокоррекції. Термін «арт-терапія» (буквально: терапія искусством) ввів у вживання в 1938 р. Андріан Хілл. Адріан Хілл – перший хто почав використовувати цей термін в 1945році. Це є британський художник.

Зцілюючі можливості образотворчої діяльності пов’язані з можливістю відволікати пацієнта від хворобливих переживань. Пацієнт концентрує увагу на тому що допомагає йому звільнитися від страждань.

Вияв переживань у візуальній формі допомагає вилікувати душевні рани, пов’язані з патологічною інтроспекцією. Підвищення самооцінки через власну здатність щось зробити. Сприяє зниженню напруги

Ірина Чампернон: образи в малюванні – місток між свідомим і несвідомим. Образи допомагають більш повно виявити почуття і уявлення людини.

Арт-терапія стала ще одним методом психоаналізу, разом з гіпнозом, асоціативним рядом і аналізом сновидінь.

Маргарет Наумбург: засновник американської динамічно-орієнтованої арт-терапії. Допомагає зрозуміти символіку образів, що виходять з несвідомого. АТ також допомагає налагодити більш тісний контакт і отримати доступ до переживань клієнта.

Британська асоціація психотерапевтів, що таке арт-терапія:

- створення візуальних образів;

- усвідомлення несвідомого психічного матеріалу через ці образи;

- взаємодія між автором художньої роботи, самою художньою роботою і психотерапевтом;

- надання захищеного середовища для вияву сильних переживань;

- естетичні стандарти не мають великого значення.

Олександр Копитін: Арт-терапія пов’язана з використанням різноманітних матеріалів з метою виразити себе. Робота перетікає в певних умовах, що мають дати відчуття захищеності в арт-терапевтичних кабінетах або художніх студіях. Психолог є посередником між людиною і своєю продукцією. Використання прийомів для усвідомлення клієнтом певного змісту своєї продукції і зв'язок з внутрішнім світом.

Основна мета арт-терапії - гармонізація внутрішнього стану клієнта, тобто відновлення його здатності знаходити оптимальне, що сприяє продовженню життя стан рівноваги.

Завдання арт-терапії такі:

1. акцентувати увагу клієнта на його відчуттях і почуттях;

2. створити оптимальні для клієнта умови, способствующие найбільш чіткої вербалізації та опрацюванні тих

3. думок і почуттів, які він звик придушувати;

4. 3) допомогти клієнту знайти соціально прийнятний вихід

5. як позитивним, так і негативним почуттям

2. Історія розвитку арт-терапії

АТ почала формуватися як емпіричний метод. Потім вже і психоаналітики почали застосовувати принципово нові форми інтеракцій.

1960-1980рр: створення перших професійних об'єднань, почали діяти перші центри. Розвиток теоретичної бази за рахунок психоаналіза і аналітичної психології Юнга, теорії об’єктних відносин, гуманістична психологія, транс персональний підхід, мистецтвознавство і культурологія, психологія ігр і психосемантика., соціології.

В 1990-ті почався професійний обмін, питання про розробку методів і єдиних стандартів, перехід арт-терапевтів з клінічної до соціальної і освітньої систем.

Журнали: - Исцеляющее искусство Россия - The Arts in Psychotherapy Британія

- Art Therapy Британія