6. Характеристика холдингових компаній в ринковій економіці.

В світовій практиці холдингові компанії (ХК) — це перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії.

Перевага холдингових структур пояснюється превагами централізованого фінансово-економічного управління ланцюгами технологічно пов'язаних підприємств, у тому числі із зниженням ризиків інвестицій і взаємних поставок, економією трансакційних витрат, ростом можливостей фінансового і податкового маневрування та ін.

Цілі створення холдингових компаній: розширення масштабів комерційної діяльності шляхом створення нових фірм і придбання контролю над ними; зниження податкових платежів та нейтралізація антимонопольного законодавства; можливість концентрації капіталів, більш вільне їх переливання і на цій основі оптимізація інвестиційного процесу; можливість диверсифікації виробництва, зниження ризику при виході на ринок; розподіл господарських ризиків між різноманітними дочірніми фірмам; стабілізація виробничих зв'язків

Мотиви створення холдингових компаній в країнах з розвинутою економікою: придбання контролю над підприємствами; консолідація діяльності групи підприємств з метою зменшення податкових платежів. Це досягається шляхом укладення угод між підприємствами, відповідно до яких їх прибутки чи збитки переводяться безпосередньо до холдингової компанії, що дозволяє холдингу враховувати збитки одного підприємства та прибутки іншого для сплати податку з решти частини прибутку; залучення додаткових виробничих потужностей у результаті поглинання підприємств та створення єдиної корпорації; проникнення через холдинг в інші сфери виробництва і збуту товарів; проведення загальної технічної, економічної, кадрової політики та здійснення контролю за дотриманням спільних інтересів підприємств

7. Особливості створення холдингових компаній в Україні та контроль за процесами економічної концентрації.

Основні передумови створення холдингових компаній в Україні: наявність значної кількості підприємств, що мають багаточисельні зв'язки за «технологічними ланцюгами»; потреба у злитті промислового і фінансового капіталу; розвиток галузей промисловості, в котрих об'єктивно є необхідність у достатньо жорсткому і постійному галузевому управлінні; нездатність підприємств власними силами організувати процес постачання, виробництва і збуту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; дефіцит інвестиційних ресурсів підприємств в умовах несприятливого інвестиційного клімату в Україні; структурна криза.

Способи створення холдингових компаній: передавання контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств холдинговій компанії; поглинання одного господарського суб'єкта іншим шляхом придбання контрольного пакету акцій; заснування холдингу на базі існуючого підприємства чи існуючого підрозділу; формування холдингової компанії на базі колишньої чи існуючої управлінської структури; створення холдингової компанії як нового господарсь­кого суб'єкта.

Мотивації створення холдингових компаній в Україні: Холдинг створюється за ініціативою підприємства на його базі при виділенні структурних одиниць у самостійні юридичні особи або при поглинанні одного іншим; холдинг створюється за ініціативою групи підприємств чи об'єднання підприємств. При цьому виділяють холдингові компанії, дочірні і асоційовані підприємства та акціонери холдингу; холдинг створюється за ініціативою державних органів управління.

Заснування холдингових компаній в Україні відбувається за згодою Антимонопольного комітету України, який визначає, чи не приведе холдингова компанія, що створюється, до монополізації певних ринків або обмеження конку­ренції на них. При цьому в першу чергу береться до уваги тип інтеграції: вертикальний, горизонтальний чи конгломератний: При вертикальній інтеграції у холдингову групу об’єднуються підприємства, що працюють в єдиному технологічному ланцюгу.

Прикладом вертикальної інтеграції є структура російського “Суал-холдингу”, який разом із холдинговою компанією “Російський алюміній” контролює алюмінієву промисловість Росії

Горизонтальна інтеграція передбачає, що до складу ХК входять підприємства, об’єднані за одним профілем.

Прикладом горизонтальної інтеграції підприємств є структура акціонерної холдингової компанії “Укрнафтопродукт”. Усі її дочірні підприємства здійснюють придбання і реалізацію нафти та нафтопродуктів на території України та закордоном

Конгломератний тип інтеграції передбачає об’єднання підприємств, не пов’язаних між собою технологічними і коопераційними зв’язками і таких, що працюють у різних галузях.

Прикладом конгломератного типу інтеграції підприємств є холдингова структура групи “Приватбанк”.

Для заснування холдингу визначено певний пакет проектної документації щодо обґрунтування доцільності створення. При цьому необхідно забезпечити дотримання таких умов:

Економічна та організаційно-господарська доцільність створення холдингу (наприклад, при створенні на базі групи підприємств — наявність технологічної вертикалі тощо)

Наявність або ініціатива групи або особи, яка б займа­лась виключно питаннями створення холдингів;

Наявність проектної документації та її відповідність вимогам Антимонопольного комітету, Міністерства економіки, Фонду державного майна та Міністерства фінансів України

  В Україні з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції здійснюється державний контроль за концентрацією суб’єктів господарювання. У певних випадках створення, реорганізація (злиття, приєднання), придбання активів, часток (акцій, паїв), ліквідація суб’єктів господарювання, особливо створення асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших об’єднань підприємств, перетворення органів управління на зазначені об’єднання може призвести до суттєвого обмеження конкуренції на ринку або до його монополізації. Щоб запобігти негативним наслідкам таких перетворень, починаючи з 1995 р. в Україні запроваджено процедуру отримання згоди органів Антимонопольного комітету України на економічну концентрацію суб’єктів господарювання.

Основними нормативними актами, що регулюють процеси економічної концентрації суб’єктів господарювання, є закони України “Про захист економічної конкуренції” та “Про Антимонопольний комітет України”. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, економічною концентрацією суб’єктів господарювання визнається:    • злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;    • набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання.