32.Характеристика показників фінансового аналізу підприємства, який здійснюється у процесі оцінки його інвестиційної привабливості. Показники оцінки інвестиційної привабливості підприємств

№ п/п	Показники	Алгоритм розрахунку
1	Норма прибутку на акцію	КІ= Чистий прибуток/ Кількість акцій
2	Норма прибутку акціонерного капіталу	К2= Чистий прибуток/ Власний капітал
3	Коефіцієнт котирування акції	КЗ= Ринкова ціна акції/ Облікова ціна акції
4	Показник виплати дивідендів	К4=Сума дивідендів/ Чистий прибуток
5	Доходність акцій	К5=Чистий прибуток/ Кількість акцій
6	Відношення ціни до норми прибутку на акцію	К6=Ринкова ціна однієї акції/ Норма прибутку на акцію
7	Коефіцієнт стабільного росту	К7=Чистий Прибуток - Сума дивіденді в/ Акціонерний капітал

Чим вищі ці показники, тим краще.

Інвестиційна привабливість підприємства - самостійна економічна категорія, що характеризується не тільки стійкістю фінансового стану підприємства, прибутковістю капіталу, курсом акцій і рівнем виплачуваних дивідендів. Разом із цим інвестиційна привабливість підприємства формується завдяки конкурентоспроможності продукції, клієнтоорієнтованості підприємства, що виражається в якнайповнішому задоволенні потреб споживачів. Важливе значення для підвищення інвестиційної привабливості підприємства має рівень інноваційної діяльності в рамках стратегічного розвитку підприємства. Слід зазначити, що задачі з реалізації інновацій є ведучими у всій системі чинників, що визначають рівень інвестиційної привабливості підприємства.

33.Загальна характеристика глобалізації ринків.

Глобалізація – це процес посилення взаємозалежності національних економік, переплетіння соціально-економічних процесів, що відбуваються у різних регіонах світу і спонукають фірми до кращих умов діяльності.

Глобальна конкуренція виникає тоді, коли фірма має глобальний погляд на конкуренцію і вирішує максимізувати прибуток, використовуючи джерела її створення по всьому світі. Глобалізація конкуренції в галузі усвідомлюється і визначається стратегічним підходом менеджерів організацій. Оскільки вони визнають можливість конкурувати по всьому світі.

Фактори, що сприяють розвитку глобалізації

подолання нерівномірного розміщення ресурсів;

наростання відкритості ринку;

досягнення транспорту і комунікацій;

природнокліматичні і економіко-географічні відмінності, що зумовлюють територіальний поділ праці і спеціалізації окремих країн;

подолання економічних проблем.

Передбачає

лібералізацію господарського життя;

• зняття торговельних та інвестиційних бар’єрів;

• створення спільних економічних просторів.

• Проявляється у розміщенні діяльності підприємства за межі внутрішнього ринку. При цьому, як правило, застосовується глобальна ділова стратегія, що спирається на можливості МПП, переваги великомасштабного виробництва.

Окрім усунення торгових бар’єрів, чимало країн поступово знімали обмеження на прямі іноземні інвестиції. Більше 90% цих змін передбачали лібералізацію законодавства країн у питаннях іноземних інвестицій та були спрямовані на полегшення виходу іноземних компаній на ринки цих країн. Бажання стимулювати прямі іноземні інвестиції знайшло своє відображення у стрімкому збільшенні кількості двосторонніх угод з питань взаємозахисту і сприяння інвестиціям.

34.Загальні засади функціонування ТНК (сутність, характерні ознаки).

Транснаціональна корпорація (ТНК) — це міжнародна фірма, яка має свої господарські підрозділи у двох або більше країнах і керує цими підрозділами і одного чи декількох центрів на основі такого ме­ханізму прийняття рішень, який дозволяє проводити узгоджену політи­ку й загальну стратегію, розподіляючи ресурси, технології і відпові­дальність для досягнення найвищого результату — прибутку.

За існуючоюметодологією ЮНКТАД (ООН), до ТНК належать тіміжнародніфірми, показникидіяльностіякихзадовольняютьнаступним 2 критеріям:

1.наявність материнської компанії і підрозділів за кордоном не менше ніж у 2 країнах світу. Закордонні підрозділи можуть засновуватися компанією на основі прямих іноземних інвестицій через створення виробничих потужностей або через злиття та поглинання інших підприємств;

2.контроль активів закордонних підрозділів — передбачає, що частка акціонерного капіталу в дочірньому підприємстві, що належить материнській компанії в іншій країні, становить 10% або більше. У деяких країнах цей поріг може бути вищим, наприклад, у Великобританії частка іноземного капіталу має становити 20% і більше.

ТНК часто діляться на три великі групи:

Горизонтально інтегровані ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що виробляють однакові або подібні товари.

Вертикально інтегровані ТНК — управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах.

Роздільні ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані.