
- •2.8. Література для подальшого читання 121
- •3.8. Короткий зміст розділу 128
- •4.7. Короткий зміст розділу 192
- •4.8. Література для подальшого читання 193
- •3.8. Короткий зміст розділу 128
- •4.7. Короткий зміст розділу 192
- •4.8. Література для подальшого читання 193
- •7Тередлм&сі/
- •Історичні аспекти розвитку комп'ютерів
- •Функції, структура та характеристики комп'ютера
- •Функції та основні функціональні вузли комп'ютера
- •Тенденції' зміни основних характеристик апаратних засобів комп'ютера
- •Оцінка продуктивності комп'ютера
- •1.2.3.1. Одиниці оцінки продуктивності
- •Організація зв'язків між функціональними вузлами комп'ютера
- •1.3 Л. Поняття архітектури комп'ютера
- •Архітектурні принципи Джона фон Неймана
- •Ненейманівські архітектури комп'ютерів
- •Типи сучасних комп'ютерів
- •Персональні комп'ютери
- •Багатотермінальні системи
- •Сервери
- •Великі універсальні комп'ютерні системи
- •Кластери і комп'ютерні системи
- •Суперкомп'ютери
- •Мікроконтролери
- •С Рис. 1.21. Зовнішній вигляд мікрокон- тролерсі ріс 18f8720 фірми Microchip пеціалізовані комп'ютери
- •Предмет та порядок розгляду матеріалу даної книги
- •Пристрій виконання елементарних операцій
- •V Зверху вниз Транзисторні схеми Знизу вверх
- •Підсумок розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу і
- •Питання до розділу I
- •2Л. Позиційні системи числення
- •2.2. Двійкові, еісімкові та шістнадцяткоеі числа
- •Переведення чисел із системи числення з основою к у десяткову систему
- •Переведення чисел із десяткової системи у систему числення з основою к
- •Представлення чисел зі знаком
- •Прямий код
- •10 “ Обернений код
- •Доповняльний код
- •Формати даних
- •Способи представлення чисел
- •Числа з фіксованою комою
- •Числа із рухомою комою
- •Стандарт іеее-754
- •Кодування алфавітно-цифрової інформації
- •Двійково-кодовані десяткові числа
- •Розширений двійково-кодований десятковий код обміну ebcdic
- •2.6.4.3 Американський стандартний код інформаційного обміну ascii
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 2
- •Задачі до розділу 2
- •Кодування та виконання команд в комп’ютері
- •Кодування команди та програми
- •Порядок виконання команд
- •3.1.3. Виконання команд на рівні регістрів процесора
- •Типи операцій та команд
- •Класифікація команд за типами операцій
- •Команди обробки даних
- •Команди переміщення даних
- •Команди передачі керування
- •Команди переходу
- •Команди пропуску
- •Команди звернення до підпрограм
- •Принципи формування системи команд комп'ютера
- •Конвеєрне виконання команд
- •Формати команд комп’ютера
- •Класифікація архітектури комп’ютера за типом адресованої пам’яті
- •Порівняльний аналіз форматів команд
- •Способи адресації операндів
- •Пряма адресація
- •Непряма адресація
- •Способи адресації операндів на основі операції зміщення
- •Базова адресація
- •Індексна адресація
- •Сторінкова адресація
- •Неявна адресація
- •Стекова адресація
- •Широко використовується в мікропроцесорах і мікрокомп’ютерах. Принципи організації стекової адресації ілюструє рис. 3.33.
- •Вказівник стека Вказівник стека
- •При запису При зчитуванні
- •Вибір способів адресації операндів
- •Приклади форматів команд
- •Коп та кількість операндів
- •Тип адресації 1
- •Формати команд комп'ютерної системи ibm 370
- •Формати команд комп'ютера Cyber-70
- •Формати команд сучасного комп'ютера
- •Вплив технологи компілювання на систему команд комп’ютера
- •Архітектура системи команд комп'ютера
- •Класифікація архітектури комп'ютера за складом системи команд
- •Комп'ютери із складною та з простою системами команд
- •Особливості архітектури комп'ютера з простою системою команд
- •3.7А. Архітектура комп'ютера з доповненою системою команд
- •3.7.5. Комп'ютери зі спеціалізованою системою команд
- •Короткий зміст розділу
- •Література до розділу з
- •Процесор комп'ютера із складною системою команд
- •Одношинна структура процесора
- •Основні операції процесора
- •Запам'ятовування слова в пам'яті
- •Обмін даними між регістрами
- •4.1.2А. Виконання арифметичних і логічних операцій
- •Багатошинна структура процесора
- •Приклади виконання операцій е процесорі
- •Виконання операції додавання двох чисел
- •Виконання операції переходу
- •Особливості побудови процесора комп'ютера із складною системою команд
- •Процесор комп'ютера з простою системою команд
- •Базові принципи побудови процесора комп'ютера з простою системою команд
- •Взаємодія процесора з пам'яттю в комп'ютері з простою системою команд
- •4 Сигнали станів
- •Виконання команд в процесорі комп'ютера з простою системою команд
- •4.2 Аа. Фаза вибирання команди
- •Фаза декодування команди
- •4.2.43. Фаза виконання та формування ефективної адреси
- •4.2.4.4. Фаза звернення до пам'яті та завершення умовного переходу
- •4.2Л.5. Фаза зворотного запису
- •Конвеєрна структура процесора комп'ютера з простою системою команд
- •4.2.5.7. Конвеєрний процесор
- •Мікродії ярусів конвеєрного процесора
- •Суперконвеєрні процесори
- •Суперскалярні процесори
- •Процесор векторного комп'ютера
- •Класифікація архітектури комп'ютера за рівнем суміщення опрацювання команд та даних
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Питання до розділу 4
- •Структурні конфлікти
- •Конфлікти за даними
- •Типи конфліктів за даними
- •Читання з комірки X
- •Запис до комірки X
- •Призупинення виконання команди
- •Випереджувальне пересилання
- •Статична диспетчеризація послідовності команд у програмі під час компіляції
- •Динамічна диспетчеризація послідовності команд у програмі під час компіляції
- •Перейменування регістрів
- •Конфлікти керування
- •Типи конфліктів керування
- •Зниження втрат на вибірку команди, до якої здійснюється перехід
- •5.3.3.1. Введення буфера попередньої вибірки
- •5.З.З.З. Затримка переходу
- •Статичне передбачення переходу
- •5.3.3.5. Динамічне передбачення переходу
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Покращена структура комп'ютера із спрощеною системою команд
- •Особливості запобігання конфліктам в суперскгшярних
- •Комп’ютери з довгим форматом команди
- •Комп’ютери з комбінованою архітектурою
- •Комп'ютери з явним паралелізмом виконання команд
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 5
- •5.12. Питання до розділу 5
- •Логічні операції
- •Операція заперечення
- •6.1.4. Виключне або
- •Операції зсуву
- •Логічні зсуви
- •Арифметичні зсуви
- •Циклічні зсуви
- •О Рис. 6.6. Циклічний зсув ліворуч та праворуч Циклічний зсув ліворуч Циклічний зсув праворуч перації відношення
- •Порівняння двійкових кодів на збіжність
- •Визначення старшинства двійкових кодів
- •Арифметичні операції
- •Додавання двійкових чисел без знаків
- •6.4.2С Додавання двійкових чисел із знаками
- •Віднімання двійкових чисел
- •Множення двійкових чисел
- •6Лл.2. Багатомісна операція додавання часткових добутків
- •6Лл.З. Множення двійкових чисел із знаками
- •Прискорене множення двійкових чисел за методом Бута
- •Ділення двійкових чисел
- •Арифметичні операції над двійковими числами у форматі з рухомою комою
- •Операції обчислення елементарних функцій
- •Розклад функції в ряд та використання ітеративних обчислень
- •Обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- •Табличний метод обчислення елементарних функцій
- •Таблично-алгоритмічний метод обчислення елементарних функцій
- •Операції перетворення даних
- •Перетворення даних із формату з фіксованою у формат з рухомою комою та навпаки
- •Перетворення даних з двійково-десяткового коду в двійковий та навпаки
- •Операції реорганізації масивів і визначення їх параметрів
- •Операції обробки символів та рядків символів
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 6
- •Питання до розділу 6
- •Функції арифметико-логічного пристрою
- •Способи обробки даних в арифмєтико-логічному пристрої
- •Елементарні операції арифметико-логічного пристрою
- •Складні операції арифметико-логічного пристрою
- •Використання графа алгоритму при побудові арифметико-логічного пристрою
- •Виконання складних операцій в арифметико-логічному
- •Структура арифметико-логічного пристрою
- •Типи операційних пристроїв
- •Табличний операційний пристрій
- •5Мв, що дещо проблематично, але також прийнятно для реалізації.
- •11 Великі витрати часу на запис обчислених значень у пзп.
- •Багатотактовий операційний пристрій
- •Однотактовий операційний пристрій
- •Конвеєрний операційний пристрій
- •Алгоритмічні операційні пристрої
- •Пристрої додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
- •Пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Вагатотактовий пристрій множення двійкових чисел з молодших розрядів множника при нерухомому множеному з зсувом суми часткових добутків
- •7. 73.2.2. Вагатотактовий пристрій множення двійкових чисел з молодших розрядів при нерухомій сумі часткових добутків з зсувом множеного вліво
- •7.73.2.3. Багатотактовий пристрій множення двійкових чисел з старших розрядів при нерухомій сумі часткових добутків з зсувом множеного вправо
- •7. Т3.2.4. Багатотактоеий пристрій множення двійкових чисел з старших розрядів при нерухомому множеному з зсувом суми часткових добутків вліво
- •- Сума часткових добутків на і-му етапі, у(п. 1} - (п-і-і)-й розряд множника, п - кількість розрядів операндів без врахування знакового розряду.
- •Багатотактовий пристрій прискореного множення
- •Однотактові пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Конвеєрні пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- •7.13.3 Пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Багатотактові пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Однотактові та конвеєрні пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- •7.13.4. Пристрої обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- •7. Т 3.4.2. Однотактовий та конвеєрний операційні пристрої обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- •Пристрої для виконання арифметичних операцій над числами
- •Т. Пристрої додавання і віднімання чисел з рухомою комою
- •Пристрої множення та ділення чисел з рухомою комою
- •Таблично-алгоритмічні операційні пристрої
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 7
- •Ф Розділ 8 ункції та методи побудови пристрою керування
- •Пристрій керування з жорсткою логікою
- •Структура пристрою керування з жорсткою логікою
- •Сигнали керування
- •Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою
- •Пристрій керування на основі таблиць станів
- •8.2.3.1. Абстрактні автомати
- •Мови опису функціонування автоматів
- •8.2.33. Структурний синтез цифрових автоматів
- •Побудова структурної схеми автомату.
- •Маючи наведені логічні рівняння, синтезується схема автомату, наведена на рис. 8.11.
- •Лінії зв’язків блок-схеми, які об’єднуються в одну лінію, перетворюються в к-вхо- дову логічну схему або, де к - кількість ліній, як це показано на рис. 8.12ь.
- •Пристрій керування на основі лічильників
- •Пристрій мікропрограмного керування
- •Організація роботи пристрою мікропрограмного керування
- •Організація мікропрограм в пам'яті мікрокоманд
- •Горизонтальне та вертикальне мікропрограмування
- •Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 8
- •Питання до розділу 8
- •Типи та характеристики пам'яті комп'ютера
- •Багаторівнева структура пам'яті комп'ютера
- •Типи пам'яті
- •Слово і
- •Порівняння
- •Основні характеристики пам'яті
- •9.2 Регістровий файл процесора
- •Типи регістрових файлів
- •Інтегрований багатопортовий регістровий файл
- •Розподілений регістровий файл
- •9.2.3.7. Кластерний розподілений регістровий файл
- •Розподілений регістровий файл з керованою комутацією
- •Розподілений регістровий файл з віконною організацією
- •Ієрархічний регістровий файл
- •Динамічна та статична організація збереження даних в регістрових файлах
- •Пам'ять з асоціативним доступом
- •Організація та типи пам’яті з асоціативним доступом
- •Пам'ять з повним паралельним асоціативним доступом
- •9.3.3. Пам'ять з неповним паралельним асоціативним доступом
- •9.3А. Пам'ять з послідовним асоціативним доступом
- •Пам'ять з частково асоціативним доступом
- •Основна пам'ять
- •Структура основної пам'яті
- •Нарощування розрядності основної пам'яті
- •9A3. Нарощування ємності основної пам'яті
- •9 А а. Розшарування пам'яті
- •Оперативний запам'ятовуючий пристрій
- •Вертикальні лінії
- •Постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Організація роботи постійного запам'ятовуючого пристрою
- •Запрограмований при виготовленні постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Одноразово запрограмований після виготовлення постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Багаторазово програмований постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Зовнішня пам'ять
- •Магнітні диски
- •Масиви магнітних дисків з надлииіковістю
- •Базовий тип дискових масивів йаю 0
- •9.7.2.2. Базовий тип дискових масивів raid 1
- •9.7.23. Базовий тип дискових масивів ядш 2
- •Базовий тип дискових масивів гіаю 4
- •Базовий тип дискових масивів ІїАю 5
- •Тип дискових масивів лаю 6
- •Тип дискових масивів иаю 7
- •Тип дискових масивів иаю 10
- •Оптична пам'ять
- •Постійна пам'ять на основі компакт дисків
- •12 Байт 4 байта 2046 байт і 288 байт і
- •74 Сектор 7 і 00 сектор
- •Магнітні стрічки
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 9
- •Питання до розділу 9
- •Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера
- •Різниця між продуктивністю процесора та пам'яті
- •3.8. Короткий зміст розділу 128
- •4.7. Короткий зміст розділу 192
- •4.8. Література для подальшого читання 193
- •Принцип ієрархічної організації пам'яті
- •11 Чим більша ємність пам’яті, тим більший час доступу до неї та нижча вартість зберігання в ній одного біта інформації;
- •Ієрархічна пам'ять сучасного комп'ютера
- •Одиниці гб, сотні не, 0.0001-0.00001 центів/біт
- •Сотні кб. Десятки не, 0.5-0.1 центів/біт
- •Організація обміну інформацією між процесором і основною пам’яттю через кеш пам'ять
- •Кеш пам’ять в складі комп’ютера
- •Об’єднана кеш пам'ять більшої ємності
- •Порядок взаємодії процесора і основної пам'яті через кеш пам'ять
- •Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
- •Функція відображення
- •Типи функцій відображення
- •11 Її!иі їїгггггг£22233
- •Повністю асоціативне відображення
- •Пряме відображення
- •Частково-асоціативне відображення
- •Бітів адреси основної пам’яті.
- •Порядок заміщення блоків в кеш пам'яті з асоціативним відображенням
- •Підвищення ефективності кеш пам'яті
- •Організація обміну інформацією між основною та зовнішньою пам'яттю
- •Статичний та динамічний розподіл пам’яті
- •Розподіл основної пам'яті за допомогою базових адрес
- •Віртуальна пам'ять
- •Віртуальна адреса Перетворення віртуальних адрес у фізичні
- •Сторінкова організація пам'яті
- •Основні правила сторінкової організації пам'яті
- •Реалізація сторінкової організації пам'яті
- •Апаратна реалізація сторінкової таблиці
- •Сегментна організація віртуальної пам'яті
- •Граматичне
- •Захист пам'яті від несанкціонованих звернень
- •Задачі захисту пам'яті
- •Захист пам'яті за значеннями ключів
- •Кільцева схема захисту пам'яті
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 10
- •Питання до розділу 10
- •Під’єднання зовнішніх пристроїв до комп'ютера
- •Розпізнавання пристроїв введення-виведення
- •Методи керування введенням-виведенням
- •Програмно-кероване введення-виведення
- •Система переривання програм та організація введення- виведення за перериваннями
- •Функції системи переривання програм
- •Характеристики системи переривання програм
- •Вхід в переривальну програму
- •Пріоритетне обслуговування переривання
- •Організація повернення до перериваної програми
- •Введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •Принципи введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •Причини застосування каналів введення-виведення
- •Функції каналіє введення-виведення
- •Визначення типу операції введення-виведення. Тип операції введення-виведення задається кодом операції коп.
- •Визначення області пам’яті. Область пам'яті задається початковою адресою па і розміром області X, тобто кількістю слів, починаючи від початкового слова.
- •Організація переривання введення-виведення.
- •Керуюча інформація каналу введення-виведення
- •Команди введення-виведення
- •Мультиплексний та селекторний канали введення-виведення
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 11
- •Використання принципів паргілельної обробки інформації в архітектурі комп'ютера
- •10 Незалежних операційних пристроїв.
- •8 Конвеєрних операційних пристроїв;
- •Контролер пам'яті
- •Вибір кількості процесорів у багатопроцесорній системі
- •Багатопотокова обробка інформації
- •Класифікація паралельних комп'ютерних систем
- •Класиф'кація Шора
- •Класифікація Фліна
- •Типи архітектур систем окмд
- •Типи архітектур систем мкмд
- •Організація комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •Типи комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •Системи з однорідним доступом до пам'яті
- •Системи з неоднорідним доступом до пам'яті
- •Системи лише з кеш пам'яттю
- •Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам’яттю
- •Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- •Типи комунікаційних мереж
- •Основні характеристики комунікаційних мереж багатопроцесорних систем
- •Шинні динамічні комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- •Комутуючі динамічні комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- •Координатна мережа
- •Матрична одноярусна комутуюча мережа
- •Багатоярусні блокуючі комутуючі мережі
- •Багатоярусні неблокуючі комутуючі мережі з реконфігурацією
- •Багатоярусні нєблокуючі комутуючі мережі
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 12
- •Питання до розділу 12
- •Мельник а. О.
- •43010 М. Луцьк, пр. Волі, 27.
- •43010 М. Луцьк, пр. Волі, 27.
Література до розділу 5
Anderson, D. W., F. J. Sparacio, and R. M. Tomasulo [1967]. “The IBM 360 Model 91: Processor philosophy and instruction handling * IBM J. Research and Development 11:1 (January), 8-24.
Charlesworth, A. E. [1981]. “An approach to scientific array processing: The architecture design of the AP-120B/FPS-164 family” Computer 14:12 (December), 12-30.
COLWELL, R. P., R. P. NIX, J. J. O’DONNELL, D. B. PAPWORTH, AND P. K. RODMAN [1987]. “A VLIW architecture for a trace scheduling compiler, Proc. Second Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems, IEEE/ACM (March), Palo Alto, Calif., 180-192.
Ellis, J. R. [1986]. Bulldog: A Compiler for VLIW Architectures, MIT Press, Cambridge, Mass.
FISHER, ]. A. [1981]. “Trace scheduling: A technique for global microcode compaction” IEEE Trans, on Computers 30:7 (July), 478At90.
FISHER, J. A. [1983]. “Very long instruction word architectures and ELI-512”, Proc. Tenth Symposium on Computer Architecture (June), Stockholm, 140-150.
Fisher, J. A. and S. M. Freudenberger [1992]. “Predicting conditional branches from previous runs of a program”, Proc. Fifth Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems, IEEE/ACM (October), Boston, 85-95.
Hwu, W.-M. and Y. Patt [ 1986]. “HPSm, a high performance restricted data flow architecture having minimum functionality”, Proc. 13th Symposium on Computer Architecture (June), Tokyo, 297-307.
Johnson, M. [1990]. Superscalar Microprocessor Design, Prentice Hall, Englewood Cliffs, N.J.
JOUPPI, N. P. AND D. W. WALL [1989]. “Available instruction-level parallelism for superscalar and superpipelined processors”, Proc. Third Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems, IEEE/ACM (April), Boston, 272-282.
Lam, M. [1988]. “Software pipelining: An effective scheduling technique for VLIW processors”, SIGPLAN Conf. on Programming Language Design and Implementation, ACM (June), Atlanta, Ga., 318-328.
Mahlke, S. A., W. Y. Chen, W.-M. Hwu, B. R. Rau, and M. S. Schlansker [1992]. “Sentinel scheduling for VLIE and superscalar processors” Proc. Fifth Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems (October), Boston, IEEE/ACM, 238-247.
McFarling, S. [1993] “Combining branch predictors”, WRL Technical Note TN-36 (June), Digital Western Research Laboratory, Palo Alto, Calif
McFarling, S. and J. Hennessy [1986]. “Reducing the cost of branches” Proc. 13th Symposium on Computer Architecture (June), Tokyo, 396-403.
N1COLAU, A. AND J. A. Fisher [1984]. “Measuring the parallelism available for very long instruction word architectures”, IEEE Trans, on Computers C-33:ll (November), 968-976.
Pan, S.-T., K. So, and J. T. Rameh [1992]. “Improving the accuracy of dynamic branch prediction using branch correlation”, Proc. Fifth Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems, IEEE/ACM (October), Boston, 76-84.
RAU, B. R., C D. GLAESER, AND R. L. PICARD [1982]. “Efficient code generation for horizontal architectures: Compiler techniques and architectural support”, Proc. Ninth Symposium on Computer Architecture (April), 131-139.
Riseman, E. M. and C. C Foster [1972]. “Percolation of code to enhance parallel dispatching and execution”, IEEE Trans, on Computers C-2L12 (December), 1411-1415.
SMITH, A. and J. LEE [1984]. “Branch prediction strategies and branch-target buffer design”, Computer 17:1 (January), 6-22.
Smith, J. E. [1981]. “A study of branch prediction strategies”, Proc. Eighth Symposium on Computer Architecture (May), Minneapolis, 135-148.
Smith, J. E. and A. R. Pleszkun [1988]. “Implementing precise interrupts in pipelined processors”, IEEE Trans, on Computers 37:5 (May), 562-573. This paper is based on an earlier paper that appeared in Proc. 12th Symposium on Computer Architecture, June 1988.
Smith, M. D., M. Horowitz, and M. S. Lam [1992]. “Efficient superscalar performance through boosting”, Proc. Fifth Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems (October), Boston, IEEE/ACM, 248-259.
Smith, M. D., M. Johnson, and M. A. Horowitz [1989]. “Limits on multiple instruction issue”.
SOHI, G. S. [1990]. “Instruction issue logic for high-performance, interruptible, multiple functional unit, pipelined computers”, IEEE Trans, on Computers 39:3 (March), 349-359.
SOHI, G. S. AND S. Vajapeyam [1989]. “Tradeoffs in instruction format design for horizontal architectures” Proc. Third Conf. on Architectural Support for Programming languages and Operating Systems, IEEE/ACM (April), Boston, 15-25.
THORLIN, J. F. [1967]. “Code generation for PIE (parallel instruction execution) computers”, Proc. Spring Joint Computer Conf 27.
TOMASULO, R. M. [1967]. “An efficient algorithm for exploiting multiple arithmetic units”, IBM J. Research and Development 11:1 (January), 25-33.
WALL, D. W. [1991]. “Limits of instruction-level parallelism”, Proc. Fourth Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems (April), Santa Clara, Calif., IEEE/ ACM, 248-259.
Wall, D. W. [1993 . Limits of Instruction-Level Parallelism, Research Rep. 93/6, Western Research Laboratory, Digital Equipment Corp. (November).
WEISS, S. and J. E. Smith [19841. “Instruction issue logic for pipelined supercomputers”, Proc. 11th Symposium on Computer Architecture (June), Ann Arbor, Mich., 110-118.
WEISS, S. and J. E. SMITH [1987]. “A study of scalar compilation techniques for pipelined supercomputers’ Proc. Second Conf. on Architectural Support for Programming Languages and Operating Systems (March), IEEE/ACM, Palo Alto, Calif., 105-109.
Yeh, T. and Y. N. Patt [1992]. “Alternative implementations of two-level adaptive branch prediction”, Proc. 19th Symposium on Computer Architecture (May), Gold Coast, Australia, 124-134.
YEH, T. AND Y. N. Patt [1993]. “A comparison of dynamic branch predictors that use two levels of branch history”, Proc. 20th Symposium on Computer Architecture (May), San Diego, 257-266.