4. Сторінкова адресація

При сторінковій адресації адресний простір пам’яті розбивається на сторінки рівно­го розміру. Сторінка має початкову адресу, яка використовується в якості бази та збері­гається в спеціальному регістрі, який називається регістром адреси сторінки. В адресній частині команди вказується зміщення всередині сторінки, яке є молодшою частиною ви­конавчої адреси. Тобто виконавча адреса формується шляхом приєднання (конкатена­ції) зміщення з адресної частини команди до початкової адреси. База може зберігатися в одному з регістрів загального призначення, як це показано на рис 3.32. Число з цього регістра береться в якості старших розрядів срА адреси, а зміщення з адресної частини команди - в якості молодших розрядів мрА адреси.

АЧ

Рис. 3.32. Формування адреси при використанні сторінкової адресації

4. Неявна адресація

Існують способи адресації, при яких код адреси операнда в явному вигляді в команді відсутній. Так, використання одноадресного формату команди привело до того, що в ко­манді адресується лише один з операндів, інші ж при цьому визначаються самим кодом операції. Наприклад, при виконанні арифметичних операцій адреса одного з операн­дів вказується в адресній частині команди, а інший операнд знаходиться в акумуляторі. Адреса останнього в команді не вказується, а є відомою наперед.

Неявна адресація дозволяє скоротити довжину команди, тому знайшла широке ви­користання.

4. Стекова адресація

Зменшення довжини команди скорочує час виконання і економить пам’ять. Межею зменшення є безадресні команди, які можливі при використанні стекової адресації. Сте­кова адресація використовується в безадресних командах при роботі з масивами даних.

Стек - це^набір комірок пам’яті або регістрів, в яких дані масиву розміщуються в заданому порядку, а саме відповідно до правила організації пам’яті з послідовним до­ступом типу FILO. Місце розміщення першого даного масиву називається дном стека, а останнього - вершиною стека. Для запису та читання даних передбачено дві операції: push (вштовхування даних в стек) та pop (виштовхування даних зі стеку). Операції зо­внішнього запису та читання можливі тільки з вершиною стека. На її номер вказує вміст вказівника стека. При запису всі дані в стеку зміщуються на одну позицію вниз, а при зчитуванні зміщуються на одну позицію вверх. На рисунку 3.34 показано функціону­вання стека при запису та зчитуванні даних при виконанні двомісної операції множення числа 50 на число 10 в арифметико-логічному пристрої із записом результату в стек.

Вказівник стека Вказівник стека Вказівник стека

	104					103									103
	озп					озп								ОЗП
101	зо			101		зо							101		зо
102	20			102		20							102		20
103	10			103		10							103		500.
104	50	4-І		104									104
105				105									105
		1		Р
			AT	ІП								АЛП ! !

1-й такт - зчитування 2-й такт - зчитування 3-й такт - запис

Рис. 3.34. Виконання двомісної операції з використанням стека