
- •2.8. Література для подальшого читання 121
- •3.8. Короткий зміст розділу 128
- •4.7. Короткий зміст розділу 192
- •4.8. Література для подальшого читання 193
- •3.8. Короткий зміст розділу 128
- •4.7. Короткий зміст розділу 192
- •4.8. Література для подальшого читання 193
- •7Тередлм&сі/
- •Історичні аспекти розвитку комп'ютерів
- •Функції, структура та характеристики комп'ютера
- •Функції та основні функціональні вузли комп'ютера
- •Тенденції' зміни основних характеристик апаратних засобів комп'ютера
- •Оцінка продуктивності комп'ютера
- •1.2.3.1. Одиниці оцінки продуктивності
- •Організація зв'язків між функціональними вузлами комп'ютера
- •1.3 Л. Поняття архітектури комп'ютера
- •Архітектурні принципи Джона фон Неймана
- •Ненейманівські архітектури комп'ютерів
- •Типи сучасних комп'ютерів
- •Персональні комп'ютери
- •Багатотермінальні системи
- •Сервери
- •Великі універсальні комп'ютерні системи
- •Кластери і комп'ютерні системи
- •Суперкомп'ютери
- •Мікроконтролери
- •С Рис. 1.21. Зовнішній вигляд мікрокон- тролерсі ріс 18f8720 фірми Microchip пеціалізовані комп'ютери
- •Предмет та порядок розгляду матеріалу даної книги
- •Пристрій виконання елементарних операцій
- •V Зверху вниз Транзисторні схеми Знизу вверх
- •Підсумок розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу і
- •Питання до розділу I
- •2Л. Позиційні системи числення
- •2.2. Двійкові, еісімкові та шістнадцяткоеі числа
- •Переведення чисел із системи числення з основою к у десяткову систему
- •Переведення чисел із десяткової системи у систему числення з основою к
- •Представлення чисел зі знаком
- •Прямий код
- •10 “ Обернений код
- •Доповняльний код
- •Формати даних
- •Способи представлення чисел
- •Числа з фіксованою комою
- •Числа із рухомою комою
- •Стандарт іеее-754
- •Кодування алфавітно-цифрової інформації
- •Двійково-кодовані десяткові числа
- •Розширений двійково-кодований десятковий код обміну ebcdic
- •2.6.4.3 Американський стандартний код інформаційного обміну ascii
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 2
- •Задачі до розділу 2
- •Кодування та виконання команд в комп’ютері
- •Кодування команди та програми
- •Порядок виконання команд
- •3.1.3. Виконання команд на рівні регістрів процесора
- •Типи операцій та команд
- •Класифікація команд за типами операцій
- •Команди обробки даних
- •Команди переміщення даних
- •Команди передачі керування
- •Команди переходу
- •Команди пропуску
- •Команди звернення до підпрограм
- •Принципи формування системи команд комп'ютера
- •Конвеєрне виконання команд
- •Формати команд комп’ютера
- •Класифікація архітектури комп’ютера за типом адресованої пам’яті
- •Порівняльний аналіз форматів команд
- •Способи адресації операндів
- •Пряма адресація
- •Непряма адресація
- •Способи адресації операндів на основі операції зміщення
- •Базова адресація
- •Індексна адресація
- •Сторінкова адресація
- •Неявна адресація
- •Стекова адресація
- •Широко використовується в мікропроцесорах і мікрокомп’ютерах. Принципи організації стекової адресації ілюструє рис. 3.33.
- •Вказівник стека Вказівник стека
- •При запису При зчитуванні
- •Вибір способів адресації операндів
- •Приклади форматів команд
- •Коп та кількість операндів
- •Тип адресації 1
- •Формати команд комп'ютерної системи ibm 370
- •Формати команд комп'ютера Cyber-70
- •Формати команд сучасного комп'ютера
- •Вплив технологи компілювання на систему команд комп’ютера
- •Архітектура системи команд комп'ютера
- •Класифікація архітектури комп'ютера за складом системи команд
- •Комп'ютери із складною та з простою системами команд
- •Особливості архітектури комп'ютера з простою системою команд
- •3.7А. Архітектура комп'ютера з доповненою системою команд
- •3.7.5. Комп'ютери зі спеціалізованою системою команд
- •Короткий зміст розділу
- •Література до розділу з
- •Процесор комп'ютера із складною системою команд
- •Одношинна структура процесора
- •Основні операції процесора
- •Запам'ятовування слова в пам'яті
- •Обмін даними між регістрами
- •4.1.2А. Виконання арифметичних і логічних операцій
- •Багатошинна структура процесора
- •Приклади виконання операцій е процесорі
- •Виконання операції додавання двох чисел
- •Виконання операції переходу
- •Особливості побудови процесора комп'ютера із складною системою команд
- •Процесор комп'ютера з простою системою команд
- •Базові принципи побудови процесора комп'ютера з простою системою команд
- •Взаємодія процесора з пам'яттю в комп'ютері з простою системою команд
- •4 Сигнали станів
- •Виконання команд в процесорі комп'ютера з простою системою команд
- •4.2 Аа. Фаза вибирання команди
- •Фаза декодування команди
- •4.2.43. Фаза виконання та формування ефективної адреси
- •4.2.4.4. Фаза звернення до пам'яті та завершення умовного переходу
- •4.2Л.5. Фаза зворотного запису
- •Конвеєрна структура процесора комп'ютера з простою системою команд
- •4.2.5.7. Конвеєрний процесор
- •Мікродії ярусів конвеєрного процесора
- •Суперконвеєрні процесори
- •Суперскалярні процесори
- •Процесор векторного комп'ютера
- •Класифікація архітектури комп'ютера за рівнем суміщення опрацювання команд та даних
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Питання до розділу 4
- •Структурні конфлікти
- •Конфлікти за даними
- •Типи конфліктів за даними
- •Читання з комірки X
- •Запис до комірки X
- •Призупинення виконання команди
- •Випереджувальне пересилання
- •Статична диспетчеризація послідовності команд у програмі під час компіляції
- •Динамічна диспетчеризація послідовності команд у програмі під час компіляції
- •Перейменування регістрів
- •Конфлікти керування
- •Типи конфліктів керування
- •Зниження втрат на вибірку команди, до якої здійснюється перехід
- •5.3.3.1. Введення буфера попередньої вибірки
- •5.З.З.З. Затримка переходу
- •Статичне передбачення переходу
- •5.3.3.5. Динамічне передбачення переходу
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Передбачення
- •Покращена структура комп'ютера із спрощеною системою команд
- •Особливості запобігання конфліктам в суперскгшярних
- •Комп’ютери з довгим форматом команди
- •Комп’ютери з комбінованою архітектурою
- •Комп'ютери з явним паралелізмом виконання команд
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 5
- •5.12. Питання до розділу 5
- •Логічні операції
- •Операція заперечення
- •6.1.4. Виключне або
- •Операції зсуву
- •Логічні зсуви
- •Арифметичні зсуви
- •Циклічні зсуви
- •О Рис. 6.6. Циклічний зсув ліворуч та праворуч Циклічний зсув ліворуч Циклічний зсув праворуч перації відношення
- •Порівняння двійкових кодів на збіжність
- •Визначення старшинства двійкових кодів
- •Арифметичні операції
- •Додавання двійкових чисел без знаків
- •6.4.2С Додавання двійкових чисел із знаками
- •Віднімання двійкових чисел
- •Множення двійкових чисел
- •6Лл.2. Багатомісна операція додавання часткових добутків
- •6Лл.З. Множення двійкових чисел із знаками
- •Прискорене множення двійкових чисел за методом Бута
- •Ділення двійкових чисел
- •Арифметичні операції над двійковими числами у форматі з рухомою комою
- •Операції обчислення елементарних функцій
- •Розклад функції в ряд та використання ітеративних обчислень
- •Обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- •Табличний метод обчислення елементарних функцій
- •Таблично-алгоритмічний метод обчислення елементарних функцій
- •Операції перетворення даних
- •Перетворення даних із формату з фіксованою у формат з рухомою комою та навпаки
- •Перетворення даних з двійково-десяткового коду в двійковий та навпаки
- •Операції реорганізації масивів і визначення їх параметрів
- •Операції обробки символів та рядків символів
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 6
- •Питання до розділу 6
- •Функції арифметико-логічного пристрою
- •Способи обробки даних в арифмєтико-логічному пристрої
- •Елементарні операції арифметико-логічного пристрою
- •Складні операції арифметико-логічного пристрою
- •Використання графа алгоритму при побудові арифметико-логічного пристрою
- •Виконання складних операцій в арифметико-логічному
- •Структура арифметико-логічного пристрою
- •Типи операційних пристроїв
- •Табличний операційний пристрій
- •5Мв, що дещо проблематично, але також прийнятно для реалізації.
- •11 Великі витрати часу на запис обчислених значень у пзп.
- •Багатотактовий операційний пристрій
- •Однотактовий операційний пристрій
- •Конвеєрний операційний пристрій
- •Алгоритмічні операційні пристрої
- •Пристрої додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
- •Пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Вагатотактовий пристрій множення двійкових чисел з молодших розрядів множника при нерухомому множеному з зсувом суми часткових добутків
- •7. 73.2.2. Вагатотактовий пристрій множення двійкових чисел з молодших розрядів при нерухомій сумі часткових добутків з зсувом множеного вліво
- •7.73.2.3. Багатотактовий пристрій множення двійкових чисел з старших розрядів при нерухомій сумі часткових добутків з зсувом множеного вправо
- •7. Т3.2.4. Багатотактоеий пристрій множення двійкових чисел з старших розрядів при нерухомому множеному з зсувом суми часткових добутків вліво
- •- Сума часткових добутків на і-му етапі, у(п. 1} - (п-і-і)-й розряд множника, п - кількість розрядів операндів без врахування знакового розряду.
- •Багатотактовий пристрій прискореного множення
- •Однотактові пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Конвеєрні пристрої множення двійкових чисел з фіксованою комою
- •7.13.3 Пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Багатотактові пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- •Однотактові та конвеєрні пристрої ділення двійкових чисел з фіксованою комою
- •7.13.4. Пристрої обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- •7. Т 3.4.2. Однотактовий та конвеєрний операційні пристрої обчислення елементарних функцій методом "цифра за цифрою"
- •Пристрої для виконання арифметичних операцій над числами
- •Т. Пристрої додавання і віднімання чисел з рухомою комою
- •Пристрої множення та ділення чисел з рухомою комою
- •Таблично-алгоритмічні операційні пристрої
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 7
- •Ф Розділ 8 ункції та методи побудови пристрою керування
- •Пристрій керування з жорсткою логікою
- •Структура пристрою керування з жорсткою логікою
- •Сигнали керування
- •Методи проектування пристрою керування з жорсткою логікою
- •Пристрій керування на основі таблиць станів
- •8.2.3.1. Абстрактні автомати
- •Мови опису функціонування автоматів
- •8.2.33. Структурний синтез цифрових автоматів
- •Побудова структурної схеми автомату.
- •Маючи наведені логічні рівняння, синтезується схема автомату, наведена на рис. 8.11.
- •Лінії зв’язків блок-схеми, які об’єднуються в одну лінію, перетворюються в к-вхо- дову логічну схему або, де к - кількість ліній, як це показано на рис. 8.12ь.
- •Пристрій керування на основі лічильників
- •Пристрій мікропрограмного керування
- •Організація роботи пристрою мікропрограмного керування
- •Організація мікропрограм в пам'яті мікрокоманд
- •Горизонтальне та вертикальне мікропрограмування
- •Порівняння пристроїв керування з жорсткою логікою та пристроїв мікропрограмного керування
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 8
- •Питання до розділу 8
- •Типи та характеристики пам'яті комп'ютера
- •Багаторівнева структура пам'яті комп'ютера
- •Типи пам'яті
- •Слово і
- •Порівняння
- •Основні характеристики пам'яті
- •9.2 Регістровий файл процесора
- •Типи регістрових файлів
- •Інтегрований багатопортовий регістровий файл
- •Розподілений регістровий файл
- •9.2.3.7. Кластерний розподілений регістровий файл
- •Розподілений регістровий файл з керованою комутацією
- •Розподілений регістровий файл з віконною організацією
- •Ієрархічний регістровий файл
- •Динамічна та статична організація збереження даних в регістрових файлах
- •Пам'ять з асоціативним доступом
- •Організація та типи пам’яті з асоціативним доступом
- •Пам'ять з повним паралельним асоціативним доступом
- •9.3.3. Пам'ять з неповним паралельним асоціативним доступом
- •9.3А. Пам'ять з послідовним асоціативним доступом
- •Пам'ять з частково асоціативним доступом
- •Основна пам'ять
- •Структура основної пам'яті
- •Нарощування розрядності основної пам'яті
- •9A3. Нарощування ємності основної пам'яті
- •9 А а. Розшарування пам'яті
- •Оперативний запам'ятовуючий пристрій
- •Вертикальні лінії
- •Постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Організація роботи постійного запам'ятовуючого пристрою
- •Запрограмований при виготовленні постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Одноразово запрограмований після виготовлення постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Багаторазово програмований постійний запам'ятовуючий пристрій
- •Зовнішня пам'ять
- •Магнітні диски
- •Масиви магнітних дисків з надлииіковістю
- •Базовий тип дискових масивів йаю 0
- •9.7.2.2. Базовий тип дискових масивів raid 1
- •9.7.23. Базовий тип дискових масивів ядш 2
- •Базовий тип дискових масивів гіаю 4
- •Базовий тип дискових масивів ІїАю 5
- •Тип дискових масивів лаю 6
- •Тип дискових масивів иаю 7
- •Тип дискових масивів иаю 10
- •Оптична пам'ять
- •Постійна пам'ять на основі компакт дисків
- •12 Байт 4 байта 2046 байт і 288 байт і
- •74 Сектор 7 і 00 сектор
- •Магнітні стрічки
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 9
- •Питання до розділу 9
- •Ієрархічна організація пам'яті комп'ютера
- •Різниця між продуктивністю процесора та пам'яті
- •3.8. Короткий зміст розділу 128
- •4.7. Короткий зміст розділу 192
- •4.8. Література для подальшого читання 193
- •Принцип ієрархічної організації пам'яті
- •11 Чим більша ємність пам’яті, тим більший час доступу до неї та нижча вартість зберігання в ній одного біта інформації;
- •Ієрархічна пам'ять сучасного комп'ютера
- •Одиниці гб, сотні не, 0.0001-0.00001 центів/біт
- •Сотні кб. Десятки не, 0.5-0.1 центів/біт
- •Організація обміну інформацією між процесором і основною пам’яттю через кеш пам'ять
- •Кеш пам’ять в складі комп’ютера
- •Об’єднана кеш пам'ять більшої ємності
- •Порядок взаємодії процесора і основної пам'яті через кеш пам'ять
- •Забезпечення ідентичності вмісту блоків кеш пам'яті і основної пам'яті
- •Функція відображення
- •Типи функцій відображення
- •11 Її!иі їїгггггг£22233
- •Повністю асоціативне відображення
- •Пряме відображення
- •Частково-асоціативне відображення
- •Бітів адреси основної пам’яті.
- •Порядок заміщення блоків в кеш пам'яті з асоціативним відображенням
- •Підвищення ефективності кеш пам'яті
- •Організація обміну інформацією між основною та зовнішньою пам'яттю
- •Статичний та динамічний розподіл пам’яті
- •Розподіл основної пам'яті за допомогою базових адрес
- •Віртуальна пам'ять
- •Віртуальна адреса Перетворення віртуальних адрес у фізичні
- •Сторінкова організація пам'яті
- •Основні правила сторінкової організації пам'яті
- •Реалізація сторінкової організації пам'яті
- •Апаратна реалізація сторінкової таблиці
- •Сегментна організація віртуальної пам'яті
- •Граматичне
- •Захист пам'яті від несанкціонованих звернень
- •Задачі захисту пам'яті
- •Захист пам'яті за значеннями ключів
- •Кільцева схема захисту пам'яті
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 10
- •Питання до розділу 10
- •Під’єднання зовнішніх пристроїв до комп'ютера
- •Розпізнавання пристроїв введення-виведення
- •Методи керування введенням-виведенням
- •Програмно-кероване введення-виведення
- •Система переривання програм та організація введення- виведення за перериваннями
- •Функції системи переривання програм
- •Характеристики системи переривання програм
- •Вхід в переривальну програму
- •Пріоритетне обслуговування переривання
- •Організація повернення до перериваної програми
- •Введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •Принципи введення-виведення під керуванням периферійних процесорів
- •Причини застосування каналів введення-виведення
- •Функції каналіє введення-виведення
- •Визначення типу операції введення-виведення. Тип операції введення-виведення задається кодом операції коп.
- •Визначення області пам’яті. Область пам'яті задається початковою адресою па і розміром області X, тобто кількістю слів, починаючи від початкового слова.
- •Організація переривання введення-виведення.
- •Керуюча інформація каналу введення-виведення
- •Команди введення-виведення
- •Мультиплексний та селекторний канали введення-виведення
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 11
- •Використання принципів паргілельної обробки інформації в архітектурі комп'ютера
- •10 Незалежних операційних пристроїв.
- •8 Конвеєрних операційних пристроїв;
- •Контролер пам'яті
- •Вибір кількості процесорів у багатопроцесорній системі
- •Багатопотокова обробка інформації
- •Класифікація паралельних комп'ютерних систем
- •Класиф'кація Шора
- •Класифікація Фліна
- •Типи архітектур систем окмд
- •Типи архітектур систем мкмд
- •Організація комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •Типи комп'ютерних систем із спільною пам'яттю
- •Системи з однорідним доступом до пам'яті
- •Системи з неоднорідним доступом до пам'яті
- •Системи лише з кеш пам'яттю
- •Організація комп'ютерних систем із розподіленою пам’яттю
- •Комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- •Типи комунікаційних мереж
- •Основні характеристики комунікаційних мереж багатопроцесорних систем
- •Шинні динамічні комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- •Комутуючі динамічні комунікаційні мережі багатопроцесорних систем
- •Координатна мережа
- •Матрична одноярусна комутуюча мережа
- •Багатоярусні блокуючі комутуючі мережі
- •Багатоярусні неблокуючі комутуючі мережі з реконфігурацією
- •Багатоярусні нєблокуючі комутуючі мережі
- •Короткий зміст розділу
- •Література для подальшого читання
- •Література до розділу 12
- •Питання до розділу 12
- •Мельник а. О.
- •43010 М. Луцьк, пр. Волі, 27.
- •43010 М. Луцьк, пр. Волі, 27.
Числа із рухомою комою
Не завжди діапазон представлення чисел у форматі з фіксованою комою є достатнім для проведення обчислень. В такому випадку використовується формат представлення чисел із рухомою комою.
У загальному випадку в форматі з рухомою комою число подається у вигляді А = ± ш • q-p, де ш - мантиса числа, q - основа порядку, ± р - порядок числа. Попередній вираз можна записати як А = ± шд • ± р , де упущено основу порядку, оскільки в комп’ютерах вона незмінна. В більшості випадків основа порядку дорівнює основі системи числення, тобто 2.
5 Зам. 371.
Для однозначного і максимально точного відображення чисел число з рухомою комою представляють у нормалізованому вигляді. Якщо виконується нерівність q - 1 < = ш| <1, а у випадку двійкової системи числення 0.5 < =- |ш| <1 (старший двійковий розряд мантиси дорівнює 1), то вважається, що число представлене в нормалізованому вигляді.
Таким чином, у двійкового нормалізованого числа у форматі з рухомою комою мантиса є правильним дробом і у старшому розряді мантиси завжди стоїть 1. Операцію приведення числа до нормалізованого вигляду називають нормалізацією. Нормалізація чисел у комп’ютері виконується або апаратно, або ж спеціальною програмою.
Для представлення двійкового числа у форматі з рухомою комою у розрядній сітці, наданій для цієї мети, виділяється:
и по одному розряду для представлення знаку числа Бш (поле знаку числа) і знаку порядку Бр;
певне число розрядів для представлення значення порядку р;
розряди для представлення значення модуля мантиси ш (псле мантиси).
Наприклад, можливий такий варіант, коли формат числа складається з чотирьох полів (рис. 2.5) тобто, [А] = ЗрР^^під.
5
V
Л
Ра
Б
т
тЛ
А
Рис.
2.5. Число з рухомою комою
Зазвичай у форматі з рухомою комою замість порядку р використовують так звану характеристику ("зміщений порядок") г = ± р + і, де і - надлишок (зсув), значення якого підбирається таким чином, щоб у разі зміни значення показника від деякого мінімального значення -|ртш| до максимального + рт |, характеристика г змінювалася від 1 до г . Отже, характеристика не змінює свого знаку. У цьому випадку відпадає необхідність у відображенні знаку порядку Б . Для цього приймається, що 1 = 2К_І, де к - число розрядів, виділених для представлення порядку числа у форматі з рухомою комою.
Тоді формат числа з рухомою комою можна подати так, як показано на рис. 2.6 (з використанням трьох полів), тобто, [А] = 8 р ш .
Рис.
2.6.
Число з рухомою комою із зміщеним
порядком
Одиниця старшого розряду нормалізованої мантиси зазвичай не відображається у
форматі числа, тобто є уявною. Розряд слова, в якому повинна була бути відображена ця одиниця, використовується як молодший розряд характеристики, або старший розряд мантиси, що дозволяє збільшити діапазон представлення чисел у форматі з рухомою комою, або точність обчислень.
Таким чином, мантиса в такому варіанті відображається, починаючи з розряду, що йде після старшого. Це слід враховувати під час виконання будь-якої операції з мантисою числа, і перед початком операцій відновлювати старший розряд мантиси. Після завершення операцій формування нормалізованого результату у відведеній для нього розрядній сітці, старша одиниця мантиси знову відкидається. Порядок із к-розрядним полем може змінюватися в межах від -2к_І + 1 до + 2к_І - 1 (табл. 2.5, к = 3).
Таблиця 2.5
Показник порядку |
Прямий код показника |
Характеристика (показник + 4) |
Примітки |
+3 |
011 |
111 |
3 + 4=7 |
+2 |
010 |
110 |
2 + 4 = 6 |
+1 |
001 |
101 |
1+4 = 5 |
0 |
000 |
100 |
0 + 4 = 4 |
-1 |
. 101 |
011 |
-1+4 = 3 |
-2 |
110 |
010 |
-2 + 4 = 2 |
-3 |
111 |
001 |
-3 + 4=1 |
|
|
000 |
Ознаку нуля |
Як зазначалося, характеристика г - це порядок р з надлишком 1 = 2к_1. Вона не змінює свого знаку і змінюється від 1 (при р = -2кч) до 2к_1 (при р = +2к_1 - 1). Винятком є число
яке виражається нульовою характеристикою і нульовою мантисою (не обов’язково).
Основною перевагою представлення чисел у форматі з рухомою комою є великий діапазон машинних чисел і висока точність їхнього подання. Діапазон визначається довжиною розрядної сітки, виділеної для характеристики, а точність визначається довжиною розрядної сітки, виділеної для мантиси.
Особливості виконання операцій над числами з рухомою комою:
збільшення мантиси у 2 рази здійснюється зсувом двійкового значення мантиси ліворуч (у бік старших розрядів);
зменшення мантиси у 2 рази здійснюється зсувом двійкового значення мантиси праворуч (у бік молодших розрядів);
величина числа не зміниться, якщо збільшити мантису в 2 рази і одночасно зменшити порядок на 1;
величина числа не зміниться, якщо зменшити мантису в 2 рази і одночасно збільшити порядок на 1.
Тобто формат з рухомою комою має недолік, який полягає у відсутності унікального представлення для кожного числа. Усі числа, що наводяться на рис. 2.7, є еквівалентними. Слід зауважити, що цього недоліку не мають нормалізовані числа.
0
10
10
1
1
0
0
0
1
0
0
0
0
10
110
0
1
0
0
0
1
0
0
0
10
111
0
0
1
0
0
0
1
0
0
110
0
0
0
0
0
1
0
0
0
1
Рис.
2.7. Еквівалентні двійкові числа в форматі
з рухомою комою
Під час арифметичних операцій над числами з рухомою комою виконуються дії як над порядком, так і над мантисою.
У деяких моделях комп’ютерів одержало поширення відображення чисел із рухомою комою з основою порядку, рівною цілому ступеню числа 2 (в =2Г). При цьому порядок р відображається двійковим цілим числом, а мантиса т - числом, в якому групи по г двійкових розрядів зображають цифри мантиси з основою системи числення в.
Прикладами вживаних основ порядку є числа 8 та 16.
Використання для чисел з рухомою комою недвійкової основи порядку дещо зменшує точність обчислень (при заданому числі розрядів мантиси), але дозволяє збільшити діапазон чисел, що представляються в машині, і прискорити виконання деяких операцій, зокрема нормалізації, за рахунок того, що зсув проводиться відразу на кілька двійкових розрядів. Крім того, зменшується вірогідність появи ненормалізованих чисел в ході обчислень.
Наприклад, у разі використання шістнадцяткових чисел з рухомою комою число X вважається нормалізованим, якщо старша шістнадцяткова цифра X. відмінна від О. Тобто у нормалізованому числі три старші двійкові цифри можуть дорівнювати 0. Це дещо зменшує точність представлення чисел при фіксованому числі розрядів мантиси. Якщо г старших шістнадцяткових розрядів мантиси рівні 0, то нормалізація в цьому випадку полягає в зсуві вліво мантиси на г шістнадцяткових розрядів і відповідному зменшенні показника порядку на г одиниць. Зсув на один шістнадцятковий розряд виконується як зсув мантиси відразу на чотири двійкові розряди.
Розглянемо кілька прикладів.
Припустимо, що потрібно подати у форматі з рухомою комою число 17. Для десяткової системи 17 = 17.0 х 10° = 1.7 х 10 = 0.17 х 102. Аналогічно в двійковій системі 17 = 100012 х 2° = 1000.12 х 2і = 100.01, х 22 = 10.0012 х 23 = 1.00012 х 24 = 0.100012 х 25. Якщо використати останній запис, то 8-розрядна мантиса числа буде рівною 10001000, а 5-розряд- ний порядок буде рівним 00101. Тоді число 17 в форматі з рухомою комою в двійковій системі має вигляд, показаний на рис. 2.8 а. Використовуючи формат з рухомою комою можна представляти числа в значно ширшому діапазоні, ніж використовуючи формат з фіксованою комою, при тих самих 14 розрядах. Так, на рис. 2.8 Ь) показано число 65536 = 0.1 х 217 у форматі з рухомою комою, для представлення якого у форматі з фіксованою комою потрібно було біб розрядів.
0
0
0
10
1
1
0
0
0
1
0
0
0
0
1
0
0
0
1
1
0
0
0
0
0
0
0
Рис.
2.8. Числа 17 а) та 65536 Ь) в двійковому
форматі з рухомою комою
Як вже зазначалося, ідея зміщення порядку полягає в перетворенні його значень лише в додатні числа. Зміщення здійснюється шляхом додавання до кожного значення порядку фіксованого числа, рівного середньому значенню величини діапазону можливих чисел, яке вибирається для представлення нуля. В приведених вище прикладах як зміщення потрібно взяти число 16, тому що воно є середнім між 0 і 31 (порядок має
бітів, тому дозволяє представити 25 = 32 значень). Будь-яке число, більше ніж 16, в полі порядку буде представляти додатне значення, а менше - від’ємне. Зауважимо іще раз, що значення порядку з усіма нулями та одиницями зазвичай резервується для спеціальних випадків (таких як нуль та нескінченість).
Повернемося до попереднього прикладу. Ми обчислили 17 = 0.100012 х 25. Зміщення порядку рівне 16 + 5 = 21, і число має вигляд, показаний на рис. 2.9 а. Аналогічно для числа 0.25 = 1.0 х 2-2 будемо мати представлення, показане на рис. 2.9 Ь.
а
0
10
10
1
1
0
0
0
1
0
0
0
0
0
1110
1
0
0
0
0
0
0
0
Рис. 2.9. Числа 17 а) та 0.25 Ь) в двійковому форматі з рухомою комою
із зміщеним порядком
Ь)
)Розглянемо іще один приклад числа з рухомою комою, в даному випадку нормалізованого. Виразимо 0.03125 0 в форматі з рухомою комою із зміщенням порядку на 16. Тоді 0.03125ш - 0.000012 х 2° = 0.0001 х 2“1 = 0.001 х 2'2 = 0.01 х 2“3 = 0.1 х 2~\ Додавши до порядку зміщення отримаємо 16 - 4 = 12. Повний вигляд числа показано на рис. 2.10.
0
0 110 0
0
0 0 0 0 0 0
Рис. 2.10. Число 0.03125} в нормалізованому двійковому форматі з рухомою комою із зміщеним порядком
Н
ЭЕ
0,0001
а рис. 2.11 наведено два приклади використовуваного в комп’ютерах формату представлення чисел з рухомою комою. Зверху наведено формат, який був використаний в комп’ютерах СБС 6600, СБС 7000, та СУВЕІІ170 фірми СКС, а знизу - формат, який був використаний в комп’ютерах системи ІВМ/370 фірми ІВМ, причому тут основою порядку є число 16, тому мантиса вважається нормалізованою, якщо є хоча б одна одиниця в перших її чотирьох розрядах.0 |
1 |
11 |
|
12 |
59 |
Знак мантиси (5) |
Порядок, зсунутий на 1023 (Е) |
Мантиса в оберненому коді (М) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
V 11 бітів |
/І 0,1 |
48 бітів |
|
|
0 |
1 |
7 |
|
8 |
31 |
Знак мантиси (Э) |
Порядок, зсунутий на 63 (Е) |
Мантиса в прямому коді (М) |
V.
У
7
бітів
24
біти
У
Рис. 2.11. Формат з рухомою комою комп'ютерів фірм СГ)С та ІВМ
Існує велика кількість задач, коли обробці підлягають масиви чисел, які змінюються в вузькому діапазоні значень. В цьому випадку з метою більш ефективного використання розрядної сітки для представлення чисел використовують так звану поблоково-рухому кому, коли для всього масиву чисел є лише один порядок. В спеціалізованих комп’ютерах це дозволяє суттєво зменшити витрати обладнання на побудову арифметико-логічного пристрою.
При потребі іще більшого розширення діапазону представлення даних використовується так званий формат з рухомою-рухомою комою. Тут використовується два поля порядку, як це показано на рис. 2.12.
Бш
Р1
Р2
М
Рис.
2.12. Формат з рухомою-рухомою комою Тут
значення числа визначається з виразу
А = 2е,
де е = Р1
2Р2.