
- •Розділ 4 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, що діють під час проведення дослідження
- •Шкідливі та небезпечні фактори, що діють під час проведення дослідження
- •4.2 Технічні та організаційні заходи щодо зменшення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які діють під час проведення дослідження
- •Норми освітленості
- •Норми мікроклімату
- •Оптимальний рівень аеріонів
- •4.3 Розрахунок для забезпечення в приміщеннях з пк оптимальних параметрів мікроклімату та чистоти повітря
- •4.4 Аналіз режиму праці та відпочинку
Оптимальний рівень аеріонів
Рівень аероіонів |
Число іонів в 1 см3 повітря |
|
п+ |
П- |
|
Мінімально необхідний |
400 |
600 |
Оптимальний |
1 500–3 000 |
3 000–5 000 |
Максимально допустимий |
50 000 |
50 000 |
Ергономічні вимоги до робочого місця:
Проектування робочих місць, забезпечених комп’ютерною технікою, відноситься до числа важливих проблем ергономічного проектування в області наукових досліджень. Робоче місце і взаємне розташовує всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Зокрема, при організації робочого місця повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення [10, 34].
1. Площа на одне робоче місце користувача ПК повинна складати не менше 6 м2 (електронно – променева трубка), а об’єм не менше 20 м3 .
2. Робочі місця з персональними комп'ютерами по відношенню до світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
3. Віконні отвори в приміщеннях, де використовуються персональні комп'ютери, повинні бути обладнані регульованими пристроями типу: жалюзі, фіранок, зовнішніх козирків та ін.
4. Робочі меблі для користувачів комп'ютерною технікою повинна відповідати наступним вимогам:
– висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680–800 мм; при відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна бути 725 мм;
– робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм і на рівні простягнутої ноги не менше 650 мм;
– робочий стілець (крісло) повинно бути підйомно – поворотним і регульованим по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, а також – відстані спинки від переднього краю сидіння;
– робоче місце повинне бути обладнане підставкою для ніг, що має ширину не менше 300 мм, глибину не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах до 150 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20 градусів; поверхня підставки повинна бути рифленою і мати бортик по передньому краю заввишки 10 мм;
– робоче місце з персональним комп'ютером повинно бути оснащене легко переміщуїмся пюпітром для документів.
5. Для нормалізації аероіонного фактора приміщення з комп'ютером необхідно використовувати пристрої автоматичного регулювання іонного режиму повітряного середовища.
Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, густину їх розміщення, контраст і співвідношення яскравості символів і фону екрану. Якщо відстань від очей оператора до екрану дисплея складає 60–80 см, то висота знака повинна бути не менше 3мм, оптимальне співвідношення ширини і висоти знака складає 3:4, а відстань між знаками – 15–20% їх висоти. Співвідношення яскравості фону екрану і символів - від 1:2 до 1:1,5.
Під час користування комп'ютером рекомендовано встановлювати монітор на відстані 50–60 см від очей. Також вважається, що верхня частина відео дисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, її очі відкриваються ширше, ніж коли вона дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи обезводнення очей. До того ж якщо екран встановлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це означає, що очі не закриваються повністю, не омиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.
Для зменшення негативного виливу на здоров'я користувачів виробничих факторів необхідно, застосовувати регламентовані перерви. Так як робота творча, то перерви повинні бути не менше 20–60 хв. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервов–емоційного напруження та втоми зорового аналізатора, що розвиваються у користувачів, усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.
Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення привабливості, позитивно впливаючи на продуктивність праці.
Техніка безпеки при роботі у вірусологічній лабораторії
1. Приміщення вірусологічної лабораторії має бути ізольованим (окрема будівля або відсік з окремим виходом). Внутрішнє розташування приміщень повинне максимально забезпечувати безпеку персоналу (розділення на «заразну» і «чисту» частини, душ за типом санітарного пропускника). Обладнується строго автономна система вентиляції. По ходу витяжної вентиляції встановлюють спеціальні фільтри, що стерилізують повітря. Вікна боксів мають бути постійно закриті (рис. 8.1).
Рис. 4.2 Схема вентиляції у вірусологічній лабораторії
2. Уся робота з вірусовмісним матеріалом - зараження культур тканин, курячих ембріонів і лабораторних тварин, серологічні дослідження з живими вірусами, приготування різних ліній культур тканин проводиться у боксах.
3. Персонал при роботі у боксі повинен надівати натільну білизну, піжаму та панчохи з бавовняної тканини.
4. Підлога в цих приміщеннях і робочі поверхні лабораторних столів покривають матеріалом, що легко піддається миттю і знезараженню (лінолеум, кахель), меблі і стіни фарбують масляною фарбою.
5. У лабораторії обладнується самостійна автоклавна. Винесення інфекційного матеріалу для знезараження за межі лабораторій забороняється.
6. Приміщення лабораторій обладнують бактерицидними лампами з урахуванням кубатури приміщення.
7. Для знезараження різного виду інфекційного матеріалу і інфікованих в процесі роботи предметів в приміщенні лабораторії повинні знаходитися пляшки і ексикатори з дезінфікуючими розчинами і стерилізатори. Усі робочі місця мають бути забезпечені дезрозчинами і засобами екстреної профілактики для застосування в аварійних ситуаціях під час роботи із заразним матеріалом.
8. Сміття, забране в приміщенні лабораторії, автоклавують чи спалюють. Стічні води до спуску в загальну каналізаційну мережу підлягають знезараженню.
9. До роботи з матеріалом, підозрілим на зараженість рикетсіями і вірусами 2 групи, допускаються співробітники, що пройшли повний курс вакцинації проти інфекції, зі збудниками якої вони працюватимуть.
10. Виклик співробітника з приміщення в період роботи із заразним або підозрілим на зараженість матеріалом забороняється.
11. Час безперервної роботи з заразним або підозрілим на зараженість матеріалом обмежується 3-4 годинами, після чого встановлюється годинна перерва в роботі з патогенними матеріалами. При необхідності проведення екстрених досліджень ця перева скорочується до 30 хвилин. Дослідження в нічний час здійснюється в екстрених випадках. Дослідження заразного або підозрілого на зараженість матеріалу після закінчення робочого дня може бути продовжено тільки з дозволу керівника установи за умови дотримання позмінної роботи і присутності в лабораторії не менше двох чоловік.
12. Для працюючих з матеріалом, підозрілим на зараженість збудниками 2 групи, у кінці робочого дня проводять щоденне термометрування. Температура кожного співробітника реєструється у спеціальному журналі під контролем і за підписом відповідальної по лабораторії особи.
13. Співробітники які з тих чи інших причин не можуть явитися на роботу, зобов'язані негайно повідомити про це завідуючого структурним підрозділом, керівника установи або чергового.
14. У разі відсутності співробітника на роботі, керівник установи з'ясовує причину його відсутності і при необхідності вживає заходи по профілактиці внутрішньо лабораторних заражень співробітників.
15. Хворі співробітники при викликанні лікарів загальної медичної мережі додому або при терміновій госпіталізації зобов'язані повідомити про особливості своєї роботи.
16. Усі співробітники до і після роботи проходять санітарну обробку в пропускнику, який обладнується для цього індивідуальними шафами для особистих речей, одягу, взуття.
17. Організація робочих місць повинна передбачати їх доцільне розташування і обладнання залежно від тієї роботи, яку необхідно проводити в цьому функціональному підрозділі.
18. При зараженні і розтині тварин та ембріонів птахів, а також при роботі з інфекційним матеріалом на культурах тканин, співробітники повинні надівати захисні окуляри, маски-респіратори, гумові рукавички, нарукавники і фартухи з поліетилену. При роботі за захисним склом Фурко або в настільному боксі надівати захисні окуляри не обов'язково.
19. Місце на столі, де виконують роботу, застилають 3-4 шарами марлі, рясно змоченої дезінфікуючим розчином. На столі встановлюють посудину з чистим дезінфікуючим розчином, куди опускають руки в гумових рукавичках після кожної маніпуляції з заразним матеріалом. Біля столу встановлюють баки для збору розітнутих трупів тварин, ембріонів птахів, посуду, пробок та іншого.
20. Після закінчення роботи інструментарій негайно кип'ятять. Марлеву підстилку поміщають в посудину з дезінфікуючим розчином. Столи і лабораторні предмети знезаражують дезінфікуючим розчином або обпалюють за допомогою змоченого в спирті тампону. Баки з посудом, трупами тварин і т.п. закривають кришками, пломбують, обтирають дезінфікуючим розчином і здають для автоклавування. Окуляри занурюють в 70% спиртовий розчин на 2 години. Рукавички занурюють в дезінфікуючий розчин, а потім кип'ятять або автоклавують.
21. Матраци, флакони, пробірки і тому подібне, з мікробними культурами або зараженими культурами тканин переносять в інші приміщення тільки в закритих металевих контейнерах з ватно-марлевими прокладаннями, просякнутими дезінфікуючим розчином.
22. При зараженні і розтині тварин додатково потрібно дотримуватися наступних правил:
- зараження і розтин дрібних тварин проводиться в захисних скляних настільних боксах при дотриманні правил асептики і попередження можливого розбризкування інфекційного матеріалу;
- інтраназальне зараження тварин проводять в настільному боксі або ж в спеціальному аерозольному апараті. Інтраназальне зараження роблять тільки наркотизованим тваринам;
- дрібних тварин призначених для розтину, вбивають хлороформом або ефіром в тих же банках, в яких вони знаходиися;
- тварин розтинають на спеціальних дошках і лотках відповідних розмірів;
- в тих випадках коли застосування наркозу неможливе або неприпустиме, необхідно користуватися спеціальними операційними столиками або пристосуваннями для фіксації дрібних тварин, щоб вберегтись від їх укусів.
23. Робота з курячими ембріонами і культурами тканин проводиться у боксі. Пробки матраців, флаконів і пробірок витягають тільки над полум'ям пальника. Заразний матеріа в посудину вводять так, щоб не інфікувати горловину посуду, краї отвору посуду обпалюють і закривають пробкою.