6. Монтаж, налагодження та експлуатація електроприводів

та електропристроїв верстатних комплексів

6.1. Загальні відомості з монтажу

електроприводів та електропристроїв

Крім вказаних в розділі 1 основних вимог з монтажу електрообладнання верстатних комплексів рекомендується враховувати ряд додаткових.

Монтаж, налагодження та експлуатацію електроприводів та електропристроїв повинні виконувати електрики ІV - V розряду, з класифікаційною групою техніки безпеки не нижчою ІІІ.

В електроприводах верстатів-автоматів потрібно використовувати тільки мідні проводи у полівінілхлоридній або поліетиленовій ізоляції різних кольорів: чорного - для силових кіл; червоного - для кіл керування змінного струму; синього - для кіл керування постійного струму. Під час монтажу слід звертати увагу на цілісність ізоляції (відсутність пошкоджень), якість паяння дротів та надійність приєднання їх до затискувачів. Необхідно ретельно контролювати стан проводів в джгутах в та наявність на них маркувань.

Джгути прокладаються у металевих трубах, металорукавах, гнучких пластмасових трубах та спеціальних коробах, внутрішні поверхні яких для полегшення протягування джгутів злегка змащуються солідолом.

6.2. Загальні відомості з налагодження

електроприводів та електропристроїв

Налагодження електрообладнання після завершення електромонтажних робіт рекомендується виконувати в такому порядку:

- перевірити відповідність виконаного монтажу технічній документації та діючим технологічним нормам;

- перевірити якість робіт, наявність попереджувальних знаків напруги, індексів елементів електрообладнання, заземлення;

- перевірити справність замків електрошаф та автомата введення;

- впевнитись у цілковитій відповідності захисних засобів (нагрівних елементів теплового захисту та інших) вказаним на схемах технічним умовам;

- перевірити електричний опір між основним заземлювальним болтом (до якого приєднана шина контуру цехового заземлення) та кожним електропристроєм, що працює під напругою більшою 48 В - опір не повинен перевищувати 0,1 Ом;

- за допомогою автомата введення, при поступовому збільшенні напруги провести перевірку відсутності коротких монтажних замикань між проводами та замикань проводів на землю;

- перевірити справність аварійної кнопки "Стоп";

- шляхом короткочасного натискання налагоджувальних кнопок перевірити правильність напрямку обертання валів електродвигунів і у випадку необхідності змінити його;

- перевірити роботу всіх елементів керування та сигналізації, а також дію блокувань (виконується шляхом імітації можливих відмов в колах шляхового контролю);

- разом з наладчиком настроїти електроприводи та електропристрої на роботу в заданому режимі з врахуванням вказаних у паспорті верстата додаткових вимог та умов.

6.2.1. Перевірка електродвигунів постійного струму

Загальна послідовність перевірки електродвигунів постійного струму головного руху та рухів подачі включає операції зовнішнього огляду, вимірювання опору обмоток постійного струму, вимірювання опору ізоляції обмоток відносно корпусу та відносно одна одної, випробування ізоляції обмотки якоря, спробного пуску.

Зовнішній огляд двигуна починається з вивчення паспортних характеристик, вказаних на щитку та перевірки відповідності їх заданим.

Далі перевіряють надійність ізоляції обмоток. Особливу увагу звертають на щітковий механізм (між його пластинами не повинно бути бруду, пилу від графітних щіток, масла, лаку тощо), а також на колектор, биття якого має знаходитись в межах 0,02...0,025 мм (перевіряється індикатором).

Щітки в обоймах повинні переміщуватись вільно без хитання. Зазор між щіткою та обоймами в напрямку обертання має складати 0,1...0,4 мм, а в поздовжньому напрямку - 0,2...0,5 мм. Нормальний тиск графітних щіток на колектор повинен бути не меншим 0,015...0,018 МПа, мідно-графітових - 0,022...0,025 МПа.

Перед ввімкненням двигуна щітки ретельно притирають до колектора.