5.3. Налагодження гідро- і пневмоприводів

Послідовність налагодження гідро- і пневмоприводів верстатних комплексів так само, як і послідовність монтажу достатньо детально розглянуті у розділі 1. В цьому розділі наведені в основному рекомендації, що стосуються налагодження та підготовки до експлуатації окремих машин, апаратів та елементів гідро- і пневмоприводів.

Гідравлічні та пневматичні приводи верстатних комплексів повинні забезпечувати задані чутливість, точність та швидкодію при достатній стійкості роботи як на номінальних так і на граничних режимах. Вказані вимоги можуть бути дотримані тільки при якісному налагодженні гідро- або пневмосистеми, яке, в свою чергу, зводиться до налагодження окремих машин, апаратів та елементів із забезпеченням їх чіткої взаємодії.

Під налагодженням складних гідравлічних та пневматичних приводів розуміють виконання комплексу робіт, що включає вивчення технічної документації та опису роботи гідро- або пневмосистеми верстата, підготовку та пробний запуск, регулювання тисків та витрат, перевірку взаємодії гідравлічних або пневматичних пристроїв в робочому циклі при подачі команд вручну, в налагоджувальному та автоматичному режимах, а також при обробці еталонної деталі. Розглянемо більш детально виконання деяких з вказаних етапів налагодження.

Після ознайомлення з послідовністю роботи гідро- або пневмопривода необхідно на принциповій схемі та в конструкції самого верстата знайти насоси, гідромотори, контрольно-регулювальну та розподільну апаратуру. Згідно із описом робочого циклу слід простежити шлях робочого середовища від насоса до двигуна, а також від двигуна до бака або вихлопного патрубка. При цьому установлюється розташування всіх редукційних, запобіжних, напірних та зворотних клапанів, дроселів, регуляторів витрат, через які проходить робоче середовище і за допомогою яких забезпечується робочий режим привода. Одночасно на принциповій електричній схемі та схемі керування приводом потрібно знайти елементи керування та регулювання (гвинти затягування пружин клапанів, рукоятки зміни площі прохідного перерізу дроселів, кнопки вмикання та аварійної зупинки електродвигуна). Крім цього, необхідно звернути увагу на правильність монтажу з’єднувальних гідро- або пневмоліній, їх цілісність та герметичність.

Перед початковим пуском гідропривода верстата необхідно перевірити чистоту гідроліній та бака, після чого, при необхідності, залити або долити в останній потрібну кількість робочої рідини заданої марки. Перші декілька літрів залитої робочої рідини потрібно одразу ж злити. Заливання слід проводити до рівня, що знаходиться дещо вище позначки маслопокажчика, оскільки при запуску гідропривода рівень робочої рідини в баці понизиться.

Регулювальні гвинти редукційних, запобіжних та напірних клапанів повинні бути відпущені, а зворотні клапани – повністю відкриті. Короткочасним натисканням на кнопку „Пуск” вмикають електродвигун привода насоса і переконуються у правильності напрямку його обертання (звичайно вказується стрілкою на корпусі насоса або електродвигуна). Після цього насос запускається у постійну роботу.

За допомогою манометрів проводять контроль тиску у нагнітальній гідролінії насоса підживлення (якщо він є). Далі шляхом регулювання клапанів настроюють величину тиску підживлення, що вказана в описі робочого циклу. Якщо гвинт з пружиною клапана не забезпечують задане підвищення тиску, під пружину установлюють додаткові шайби або втулки. При наявності в гідросистемі реле тиску його роботу перевіряють до вмикання насоса, а після вмикання останнього за допомогою регулювального гвинта установлюють межу тиску, що контролюється реле.

Настроювання заданого для гідросистеми робочого тиску здійснюють, затягуючи за допомогою регулювального гвинта пружину напірного гідророзподільника та періодично перевіряючи за манометром тиск у нагнітальній гідролінії. Тиск спрацьовування реле установлюється на 0,3 – 0,5 МПа вищим ніж номінальний робочий тиск в гідросистемі, а тиск спрацьовування запобіжного клапана – вищим на 0,5 – 0,7 МПа.

Якщо в процесі налагодження або початкового пуску виявлені порушення нормальної роботи гідросистеми, то пробувати усувати їх шляхом підналагодження регулювальних пристроїв не рекомендується. Потрібно з’ясувати, чи не обумовлені дані порушення несправностями насоса або гідромотора. Можливі несправності в насосах і гідромоторах, найбільш ймовірні причини, що їх обумовлюють, а також способи усунення несправностей наведені в табл. 5.1 [3, 4, 5, 6, 7].

Випробовування гідро- та пневмоприводів верстатних комплексів є одним з найважливіших способів контролю їх технічного стану як під час проведення налагоджувальних робіт, так і в процесі подальшої експлуатації. Випробовуванню можуть підлягати окремі агрегати або повністю складені системи. Перевірку відповідності агрегатів вимогам та технічним умовам, що наводяться у супровідній документації часто проводять на спеціальних стендах. При відсутності стендів агрегати можуть піддаватись контрольним та типовим випробовуванням на верстаті при від’єднанні на час експериментів всіх інших пристроїв гідро- або пневмосистеми.

Таблиця 5.1

Можливі несправності насосів та гідромоторів

Несправність	Причини	Спосіб усунення
Насос не подає робочу рідину в гідросистему	Низький рівень робочої рідини в баці Засмічення всмокту-вальної гідролінії або фільтра Підсос повітря у всмок-тувальній гідролінії	Долити робочу рідину до позначки маслопо-кажчика Прочистити засмічені елементи Ретельно герметизу-вати гідролінію, а при наявності механічних пошкоджень (тріщин, пробоїн) замінити її
Недостатньо високий тиск у нагнітальній гідролінії	Поломка насоса Надмірно велика в’яз-кість робочої рідини Насос не подає робочу рідину внаслідок одної з вищерозглянутих причин Знос насоса (великі внутрішні витоки, в корпусі насоса, обумов-лені раковинами, пора-ми; насос має зовнішні витоки по валу) Великі витоки в гідро-лініях або у вузлах гідросистеми	Замінити насос Замінити робочу ріди-ну Способи усунення розглянуті вище Перевірити продук-тивність насоса вхо-лосту і під наванта-женням і у випадку необхідності (при недопустимому зни-женні ККД) замінити насос Усунути витоки
Підвищений тиск у нагнітальній гідро- лінії на холостому ходу	Підвищені втрати тиску в гідроприводі, обумов-лені сплющуванням гідроліній Надмірне затягування клинців або планок напрямних верстата їх недостатнє змащення, наявність задирок на напрямних	Замінити гідролінії Відрегулювати затя-гування напрямних, увімкнути систему їх змащення або усунути задирки

Продовження табл. 5.1

Несправність	Причини	Спосіб усунення
Підвищене нагрівання робочої рідини в гід-росистемі	Підвищені втрати тиску в гідросистемі Несправності в системі охолодження Насос не розвантажу-ється в період пауз	Перевірити якість монтажу гідроприст-роїв, замінити пош-коджені пристрої та гідролінії Перевірити систему охолодження, настрої-ти терморегулятор Перевірити роботу розвантажувальних пристроїв
Гідромотор стукає при обертанні в одному напрямку	Недостатній підпір на зливі гідромотора	Відрегулювати під-пірний клапан
Гідромотор не обер-тається при подачі до нього робочої рідини	Ротор гідромотора від-тискається внаслідок зносу або задирок роз-подільних поверхонь, заїдання поршнів, тугої посадки ротора або підшипників Недостатній тиск в гідросистемі	Замінити гідромотор Спосіб усунення ана-логічний тому, що розглядався при нес-правності системи охолодження