- •1. Загальна послідовність введення верстатних
- •2. Установлення верстатних комплексів на фундамент
- •3. Випробування верстатних комплексів
- •3.1. Перевірка якості виготовлення верстатів.
- •3.2. Перевірка геометричної точності верстатів
- •3.3. Перевірка кінематичної точності верстатів
- •3.4. Випробовування на жорсткість та вібростійкість
- •3.5. Перевірка верстатів на шум
- •4. Організація та проведення налагодження,
- •4.1. Налагодження
- •4.2. Регулювання
- •4.3. Настройка
- •4.4. Налагодження та установлення ріжучого інструменту
- •4.4.1. Налагодження ріжучого інструмента на розмір
- •4.4.2. Карта налагодження. Корегування
- •4.4.3. Системи інструментозабезпечення
- •4.5. Настройка режимів роботи верстатів з чпк
- •4.6. Перевірка та відпрацьовування нової програми керування
- •4.7. Пробна обробка деталі. Остаточне
- •4 .8. Організація та проведення налагоджувальних робіт
- •5. Монтаж, налагодження та експлуатація гідро-
- •5.1. Вимоги, що висуваються до
- •5.2. Монтаж гідро- і пневмоприводів
- •5.3. Налагодження гідро- і пневмоприводів
- •5.3.1. Рекомендації з налагодження гідромашин та гідроапаратури
- •5.4. Експлуатація гідро- та пневмоприводів
- •6. Монтаж, налагодження та експлуатація електроприводів
- •6.1. Загальні відомості з монтажу
- •6.2. Загальні відомості з налагодження
- •6.2.1. Перевірка електродвигунів постійного струму
- •6.2.2. Перевірка трифазних асинхронних електродвигунів
- •6.3. Експлуатація електроприводів
- •7. Діагностика верстатних комплексів
- •7.1. Мета і задачі технічної діагностики
- •7.2. Сучасні методи технічної діагностики
- •7.3. Критерії оцінювання стану вузлів та
- •7.4. Діагностика ріжучого інструмента
- •8. Застосування засобів активного контролю
- •8.1. Класифікація засобів активного контролю
- •8 .2. Загальна структура засобів
- •8.3. Пристрої для контролю розмірів у
- •8.4. Деякі аспекти адаптивного керування верстатами
- •9. Самоналагоджувальні контрольні системи
- •9.1. Класифікація та характер роботи систем
- •9.2. Структурні схеми
- •9.3. Приклади реалізації самоналагоджувальних
- •9 .4. Перспективи підвищення точності верстатних
- •Експлуатація верстатних комплексів
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
4.4.3. Системи інструментозабезпечення
П
ослідовність
та тривалість процесу підготовки та
налагодження інструмента повинні бути
узгоджені з відповідними параметрами
інших виробничих процесів, оскільки
останні органічно пов'язані між собою
на основі загальної єдиної системи
автоматизованого інструментального
забезпечення. Загальна послідовність
функціонування (етапи роботи) системи
інструментозабезпечення COROPLAN шведської
фірми SANDVIK показані на рис. 4.13. Система
на базі загального комп’ютера підприємства
має модульну структуру і забезпечує
чіткий взаємозв'язок основних заводських
підрозділів та упорядкування
інструментальних потоків. В подібних
системах застосовуються в основному
інструментальні блоки з електронними
кодовими датчиками, а також спеціальні
пристрої ідентифікації та кодування
інструмента, автоматичні пристрої
контролю та налагодження, системи
діагностики інструмента і т.п.
Для нормального функціонування системи потрібна чітка організація роботи підрозділів, відлагоджений обмін даними між ними та керуючим комп’ютером, автоматизація частини операцій. Так, після транспортування інструмента до верстата (рис. 4.14) виконуються операції розпізнання інструмента, введення його параметрів в ПЧПК та установлення в інструментальному магазині. Під час експлуатації інструмента на верстаті (етап А) здійснюється безперервна реєстрація даних про нього: фактичний час роботи, технічний стан, значення геометричних параметрів. Отримана інформація записується в пам'ять комп’ютера ПЧПК, передається до центрального комп’ютера, крім цього, частина її фіксується на електронному кодовому датчику кожного інструмента.
Знятий з верстата інструмент проходить етап очищення та промивання (В) і далі подається на ділянку демонтажу, перевірки та відновлення (С), де після розпізнання його фактичні параметри порівнюються із заданими, крім цього, визначається придатність інструмента до подальшого використання. На цій же ділянці зношений інструмент ремонтують та відновлюють (заточують, замінюють ріжучі пластини, зношені оправки і т.п.). Ще придатні до експлуатації та відновлені інструменти передаються на центральний інструментальний склад (Е), на якому вони реєструються і зберігаються. Вся інформація про інструмент на складі використовується при розробці технологічних процесів та керуючих програм для верстатів з ЧПК. Інформація концентрується також і на центральному пункті планування та застосування інструмента (D). Тут же розв'язуються питання поповнення складу інструментом нових конструкцій, планується відновлення запасу і т.п.
На наступному етапі, через який проходить інструментальний потік, відбувається видача інструмента зі складу, його реєстрація та транспортування до ділянки попередньої комплектації, складання і монтажу (F). В ряді випадків відповідне робоче місце суміщено з ділянкою попередньої настройки інструмента (G), на якій інструмент розпізнається, проходить повний остаточний контроль та кодується. На кодовому носії записуються значення основних параметрів. Одночасно дані про інструмент передаються до центрального керуючого комп’ютера.
На проміжному складі інструментального оснащення (Н) здійснюється реєстрація, тимчасове зберігання та підготовка до експлуатації комплектів інструмента (комплектація спеціальних інструментальних магазинів, змінних револьверних головок, дисків і т.п.), розподілення комплектів інструмента по верстатах, формування файла даних щодо параметрів інструментів для використання їх в системі ЧПК
(як вже вказувалось, частина цих даних може бути передана через кодові носії інструментів.)
Після транспортування повністю підготовленого інструмента до верстатів і закріплення його на виконавчих елементах коло інструментального потоку замикається.
В реальних умовах ступінь автоматизації робіт з інструментального забезпечення на окремих ділянках та під час міжділянкового транспортування може бути різною.
