Основні течії

Іслам не є єдиним. Більшість сучасних мусульман належать до сунітів і шиїтів. Суніти, спираючись на Коран і Суну, виходили з концепції ісламської державності, згідно з якою майбутній халіф може одержати державну владу на підставі договоуміж визначними представниками релігійної громади і претендентами на владу.

Шиїти вважають, що влада має божественну природу, а отже може наслідуватися тільки нащадками Мухаммеда.Оригінальною і вільнодумною течією в ісламі є суфізм, він являє собою синтез вчення Мухаммеда з елементами грецької, індійською та християнської філософії.

Білет 19. В Новий час з 17 до початку 20 століття кул-ра західноєвропейських країн набула тієї розвиненої форми, котра виділила Європу із усього іншого світу і котру мають на увазі, коли говорять про європейську кул-ру в цілому. Це була епоха роз-ку і утвердження у виробництві капіталістичних відносин. Гаслом Нового часу стали людський розум, раціоналізм і наука, які і визначили культурне обличчя цієї епохи. Велике значення для культурного розвитку Європи в 17ст. мала наукова революція 16-17 ст., яка стала підгрунтям для формування нового світогляду. Виникло експериментально-математичне природознавство як новий спосіб пізнання природи та джерело культурних іновацій, що динамізували культуру.

Основні риси

Зародження новоєвропейської науки зміцнювало позиції розуму і послаблювало роль релігії, що призвело до зниження авторитету віри та церкви. Європейська культура стає світською. Релігія в ній тепер існує як одна з верств культури , що не панує над усіма сферами кул-ри, а співіснує поряд з ними. Людина потрохи стає придатком машини. В Новий час людина набуває свободи, але втрачає соціальну безпеку. Вона не здатна розпорядитися своєю свободою, взяти особисту відповідальність за свої вчинки. Для кул-ри Нового часу центральним принципом стає не Бог і не людина, а держава. Саме вона в цю епоху стає головним гарантом нормального функціонування соціального організму. Людина ставала несвідомим знаряддям у побудову майбутньої чуттєвої кул-ри 20 ст.

Раціоналізм –орієнтує на перебудову світу заради задоволення людських матеріальних потреб, а не на духовне вдосконалення людини.