3. Гіпотензивні засоби міотропної дії

Розслаблюють гладенькі м’язи кровоносних судин, що веде до розширення судин та зниження артеріального тиску.

Магнію сульфат Застосовується для лікування:

- постійної гіпертонії (15-20 ін'єкцій), а також при гіпертонічному кризі

- при токсикозі (у другій половині вагітності, що може супроводжуватись підвищенням артеріального тиску). Вводять в/м; при неефективності в/в, але дуже обережно, так як проявляються наркотичні властивості препарату і може виникнути пригнічення дихального центру. Антагоністом магній сульфату є препарати кальцію ( кальцію хлорид 10%).

Форма випуска: ампули 25% розчин 5, 10, 20 мл.

Дібазол

Поступово знижує артеріальний тиск, в пігулках по 0.02

«Папазол», «Амазол»

При гіпертонічному кризі вводять 0.5 -1 % розчин.

• Спазмолітики міотропної дії

Еуфілін Папаверин Но-шпа (Дротаверін) - більш активний спазмолітик

• Артеріолярні вазоділататори, які своїм прямим впливом на артеріоли усувають периферичний опір стінок судин (судинорозширювальна дія).

Апресин Нітрогліцерин Празозін Нітропрусід

4. Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

Артеріальний тиск змінюється в залежності від водно-сольового балансу, його зниження відбувається внаслідок виведення із організму іонів Nа⁺ і води, чому сприяють сечогінні засоби, які ефективні на всіх стадіях гіпертонічної хвороби.

Діхлотіазид( Гіпотіазид) Фуросемід( Лазікс) Верошпірон ( Спіронолактон) похідні ксантіна: Теобромін Теофілін - слабка сечогінна дія.

5. Комбіноване лікування гіпертонічної хвороби

Гіпертонічна хвороба -це хр'онічне захворювання, яке потребує тривалого лікування, щоб не відбулось звикання до препарату проводять комбіновану терапію лікарських засобів з різними механізмами дії : Капотіазид Тенорік Адельфан Брінердін Крістіпін Трирезід

Пігулки : «Папазол» «Амазол» « Андіпал» «Теодібаверін» «Теодінал»

Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської обласної ради

П(Ц)К фармацевтичних дисциплін

Фондові лекції

Тема: Блювотні та протиблювотні засоби

Протиблювотні засоби

Блювота не завжди є захисною реакцією організму, а може бути хвороб­ливим станом.

Призначають:

1. Препарати центральної дії, тобто застосовуються при блювоті центрального походження у зв’язку із збудженням трігерної зони блювотного центру.

Нейролептики, які застосовуються:

- при блювоті вагітних

- при блювоті, пов’язаній із застосуванням ліків

- при захворюванні шлунково-кишкового тракту.

Препарати:

Амінозін Етапіразін (піг.0.004;0.006;0.01 після їжі.) Галоперидол (Реглант) Метаклопрамід (Церукал)

2. Препарати переферичної дії, тобто їх протиблювотна дія пов’язана із впливом на ефферентну інервацію.

Застосовуються:

- при морській та повітрянній хворобі, коли малоефективні препарати цент­ральної дії.

Препарати:

Аерон Плавефін (входить платіфілін)