4. Препарати, які уповільнюють реополяризацію

Кордарон (Аміодарон)

Орнід (Брітелій)

5. Медіаторного типу дії

Застосовуються при брадіаритмії. Вони впливають на еферентну іннервацію

М – холіноблокатори - Атропіна сульфат

α-β- адреноміметики – Адреналіну гідрохлорид

β- адреноміметики – Ізадрні (Новодрін, Еуспіран)

Симпатоміметик - Ефедрину гідрохлорид

Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської обласної ради

П(Ц)К фармацевтичних дисциплін

Фондові лекції

Тема: Антиангінальні засоби

План

1. Етіологія та патогенез ішемічної хвороби серця.

2. Класифікація, механізм дії, порівняльна характеристика по фармакокінетичним і фармакодинамічним параметрам антиангінальних засобів:

- нітрати, нітрити, нітратоподібні речовини

- β-адреноблокатори

- блокатори кальцієвих канальців

- препарати різного механізму дії

3. Засоби, що застосовують при інфаркті міокарда. Особливості дії, застосування.

Антиангінальні ( коронаророзширювальні засоби)

Angina pectoris - грудна жаба (стенокардія).

Етіологія та патогенез Коронарна недостатність - це недостатність кисню у м'язі серця, тобто виникає невідповідність між потребою міокарду у кисні та його постачанням.

Це може виникнути в наслідок:

- спазму коронарних судин

- при закритті судин тромбом

- при ряді захворювань (вади серця, анемія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, сифіліс, паління, тощо)

Якщо судини з склеротичними змінами, то при збільшенні фізичного навантаження вони не в змозі розширюватись, щоб збільшити коронарний кровотік і виникає кисневе голодування серцевого м’язу.

Кисневе голодування м'язу серця, яке супроводжується приступоподібним болем за грудиною, особливо при фізичному навантаженні та емоціональному напруженні, називається - ішемічною хворобою серця (ішемія - місцеве знекрів'я).

Гострою формою ІХС, тобто її клінічним відображенням є стенокардія - це коронарна недостатність, яка швидко припиняється і не викликає зворотних змін у м'язі серця.

При тривалому порушенні кровопостачання м'язу серця, може виникнути - інфаркт міокард - це некроз ділянки м'язу серця внаслідок коронарної недостатності, тобто виникають незворотні зміни у серцевому м'язі.

Класифікація

Нітрати,нітрити, нітратоподібні засоби

Головним препаратом для купірування приступа стенокардії є нітрогліцерин (nitroglycerin) - це ефір азотної кислоти та гліцерину.

Сенс його призначення - не допустити інфаркт міокарду. При цьому порушене кровопостачання швидко відновлюється.

Фармакодинаміка (механізм дії):

- Блокує потік судинозвужуючих імпульсів не коронарні судини у центральній нервовій системі коронаророзширювальна дія.

- Зменшує роботу серця, тому і потребу міокарду у кисні.

- Знижує артеріальний тиск —> зменшує навантаження на серце.

Лікарські форми:

- пігулки 0,0005 - сублінгвально №40;

- капсули 0,0005 (1% олійний розчин);

- (малоефективний) 1% Спиртовий розчин по 1-2 краплі на язик, під язик або по 2-3 краплі на шматок цукру;

- 0,01% розчин внутрішньовенне для зменшення розмірів вогнища ішемічного ураження. Дія розвивається через 1-2-5 хвилин, біль припиняється, тривалість дії - 15-30 хвилин. Приймати рекомендується сидячи. Лежачи малоефективний. Стоячи - не можна, так як можливий судинний колапс (знепритомлення).

В невідкладній допомозі після першого прийому нітрогліцерину можна прийняти ще 2 рази з перервою 10-15 хвилин. Якщо біль не припиняється, то можна передбачити гострий інфаркт міокарда.

в.р.д = 4 краплі; 1,5 пігулки.

В.р.д = 16 крапель; 6 пігулок.

Побічні явища:

- головний біль

- запаморочення

- шум у вухах (особливо у гіпотоніків) внаслідок зниження артеріального та підвищення внутрішньо­черепного тиску. Для покращення кровопостачання треба підняти догори ноги, дати кофеїн 0,05-0,1.

- при регулярному застосуванні препарату можливе звикання і зниження терапевтичного ефекту - нітратна залежність. Треба збільшити дозу до 4-5 капель. Але ні в якому разі таку дозу не можна давати людині, яка приймає нітрогліцерин вперше, бо можливий судинний колапс.

Протипоказання:

- глаукома

- підвищений внутрішньочерепний тиск

- інсульт

При непоодиноких приступах стенокардії одночасне можливе призначення препаратів “депо нітрогліцерину”:

Нітронг Трінітролонг Нітроганулонг Нітропентон (аналог Ерініт) Нітросорбіт (Ізокард) Нітродерм Нітромінт Нітромак Кардікет Сустак

Сустак (Systac) - спеціальна пролонгована форма нітрогліцерину, двошарові пігулки (duplex). Поверхневий шар швидко всмоктується і дія розвивається через 10 хвилин, а важкорозчинне ядро забезпечує тривалість дії 6-8 годин.

При легких формах стенокардії застосовують Systac mite, який містить 2,6 мг нітрогліцерину №25.

Systac forte - містить 6,4 мг нітрогліцерину №25.

Приймати через 3-4 години, бо руйнується швидко в печінці.

β-адреноблокатори (протиаритмічні засоби)

Блокують (β-адренорецептори, зменшуючи вплив судиннозвужуючого медіатора - норадреналіна.

При цьому:

• зменшується зона ішемічного ураження при інф. міокарда;

• знижується артеріальний тиск;

• поліпшується щкроциркуляція, метаболічні процеси в стінках судин;

• зменшується частота та сила серцевих скорочень —► зменшується потреба міокарда у кисні,

• зменшується автоматизм серця;

• гальмується внутрішньосецева провідність.

Препарати:

“Анапрілін” (0,01-0,04), ампули 0,1% - 1-5 ті у 5% розчині глюкози (аналоги Обзідан, Індерал).

Тразікор Віскен Сектраль (Ацебуталол) Корданум Атенолол Атеносан Атенол Вазокардін Тенорік

Егілок (Метапролол)

Антагоністи кальцію або блокатори кальцієвих канальиів.

Зменшується вміст кальцію у середині клітини, внаслідок чого судини розширюються і поліпшується кровопостачання в різних судинних басейнах, зменшується потреба міокарду у кисні.

Збільшується вміст кальцію у середині клітини, внаслідок чого судини розширюються і поліпшується кровопостачання в різних басейнах, зменшується потреба міокарду у кисні.

Препарати: Ізоптіл ( Верапаміл, Лекоптін) 0,04, ампули 0,25%-2т1. Сучасні препарати: Форідон Фенігідін (Нефідіпін) Корінфар Коронтін (Фалі-кор, Діфріл) Сензіт Норваск Амлодіпін Ділтіазем (Діазем, Ділтісан) Німотоп Німотан (Німодипін)

ЛЗ, що збільшують надходження кисню до міокарду

1)Коронаророзширювальні ЛЗ: Карбокромен (Інтенсаїн, Інтенкордін) Курантіл (Діпірідамол)

Мелсидомін

2)Спазмолітики міотропної Папаверіна гідрохлорид Но-шпа

ЛЗ, шо поліпшують метаболізм: Рібоксін Предуктал Тридуктан

Різні препарати: Компламін(Теонікол, Ксантінолу нікотінат),

Пумпан

Валідол- діючим початком є ментол, який подразнює рецептори слизової ротової порожнини і рефлекторно розширює коронарні судини. Щодо активності, то він поступається нітрогліцерину.

Крім коронаророзширювальної дії володіє заспокійливою, протиблювотною дією, тому може застосовуватись при неврозах, морській та повітряній хворобі.

Форма випуска: - пігулки 0,06 - капсули 0,05-0,1 - флакони 5мл

Прийом: 4-5 крапельна шматок цукру.

Інфаркт міокарда супроводжується сильним болем за грудиною, який іррадіює в ліву руку, лопатку, шию, верхню частину живота, серцева слабкість, аритмія, зниження артеріального тиску.

Призначення:

- для кращого постачання м’язу серця та для запобігання гіпоксії вводять коронаророзширювальні засоби: 5% розчин глюкози, внутрішньовенно, інгаляції киснем;

- для профілактики кардіогенного шоку, тобто для зняття больового синдрому вводять наркотичні анальгетики із смазмолітиками:

Морфін Фентаніл Таломонал Промедол Діоксид азоту

- при остаточних болях вводять анальгін з димедролом.

- при шоці - глюкокортикоїди (Преднізолон)

- Протиаритмічні засоби:

Ксикаїн 0,2%

Новокаїнамід Лекоптін

Аміодарон (Кордарон)

- Причиною інфаркту міокарда може бути тромбоутворення, тому вводять:

1. антикоагулянти- Гепарин

2. фібрінолітичний зас. - фібрінолізін

- серцеві глікозиди негайної дії : Корглікон Строфантін

- для підвищення артеріального тиску вводять пресорні засоби : Норадреналін Мезатон (адреналін не можна, так як збільшує потребу міокарда у кисні);

- кардіопротектор, який поліпшує метаболічні процеси: Мілдронат Тіотріазолін

- засоби, які поліпшують кровообіг мозковий, коронарний Цинарізін (Стугерон) Трентал (Пентілін, Пентоксіфілін, Агапурін) Кавінтон (Вінпоцетін) Редергін

- заспокійливі засоби (седативні, транквілізатори)

Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської обласної ради

П(Ц)К фармацевтичних дисциплін

Фондові лекції

Тема: Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення

План

1. Поняття о фізіологи травлення. Значення окремих органів шлунково- кишкового тракту в процесі травлення.

2. Класифікація, фармакодинаміка, показання і протипоказання до призначення засобів, які впливають на апетит.

3. Фармакологічна характеристика засобів які застосовують при недостатній секрецій шлункового соку:

- засоби, які стимулюють сеіфецію травних залоз;

- засоби замісної терапії.

План

1. Принципи дії ліків, які понижують секрецію залоз шлунку:

- М-холіноблокаторів

- гангліолітиків

- порівняльна характеристика антацидів

- препарати, які блокують Н2—гістаміночутливі рецептори стінки шлунка

- комбіновані препарати

- знижуючи секрецію і кислотність шлункового соку.

2. Фармакодинаміка засобів, які захищають слизову оболонку шлунка від хімічних і механічних пошкоджень і засобів, які сприяють процесам регенерації.

3. Етіопатогенез і принципи фармакотерапії панкреатитів.

4. Етіогологія, патогенез, клінічні прояви і принципи фармакотерапії захворювань жовчовивідних шляхів.

5. Класифікація гепатотропних засобів, фармакодинаміка, принципи вибору жовчогінних засобів і гепатопротекторів.

6. Класифікація, фармакодинаміка, побічні ефекти проносних засобів. Значення фітопрепаратів в терапії захворювань органів системи травлення.

7. Принципи дії блювотних і протиблювотних засобів.