Порівняльна характеристика з наркотичними анальгетиками

1. За анальгетичною активністю вони поступаються наркотичним анальгетикам і застосовуються при болях пов’язаних з запальними процесами і неефективні при інтенсивних болях.

2. Не викликають звикання, пристрасті.

3. Не пригнічують дихальний центр.

4. Володіють протизапальною, жарознижуючою і протиревматичною дією, яка відсутня в наркотичних анальгетиках.

Анальгезуюча дія пов'язана з тим, що вони застосовуються при болях, викликаних запальними процесами (головних, зубних, м’язових, болях у суглобах).

Жарознижуюча дія пов'язана з їх впливом на терморегулюючі центри кори головного мозку. Температура тіла підтримується постійно завдяки рівновазі між процесами теплопродукції та тепловіддачі. Але при деяких запальнихінфекційних захворюваннях відбувається спазм судин і зменшується тепловіддача, що сприяє підвищенню температури тіла. При застосуванні (лікарських засобів або ненаркотичних анальгетиків) спостерігається розширення судин, посилення потовиділення, що сприяє зниженню температури тіла. Температуру тіла до 38°С не

рекомендується відразу знижувати, бо лихоманка сприяє боротьбі з інфекцією. Температура 39С і вище може сприяти порушенню обмінних процесів і може спостерігатися порушення збоку окремих органів. Протизапальна дія пов'язана з їх здатністю зменшувати проникненість судин і зменшення виділення медіаторів запалення гістаміну, серотоніну внаслідок чого зменшується біль, набряки.

Протиревматична дія пов'язана з їх протизапальною дією.

Ненаркотичні анальгетики поділяються на три групи:

- Похідні саліцилової кислоти: натрію саліцилат, кислота ацетилсаліцилова або аспірин.

- Похідні піразолу: анальгін, амідопірин, бутадіон.

- Препарати іншої хімічної будови.

Похідні саліцилової кислоти: Кислота ацетилсаліцилова Натрія саліцилат Застосування:

- Як анальгезуючий протизапальний засіб при артритах, міозитах, невралгіях, головному болю

- Як жарознижуючий по 0,25 - 0,5-1,0 по 3 - 4 разів на день

- Для лікування серцевого та суглобового ревматизму у великих дозах 4,0 - 6,0 на добу

- Як антиагрегант для запобігання початкового тромбоутворення, тобто поліпшує текучість крові.

- При простудних захворюваннях у вигляді: "Асфен" "Аскофен" "Цитрамон", "Седалгін" "Аспалгін" "Ацефіїн"

Побічні явища:

- Алергічні реакції

- Внаслідок виділення саліцилової кислоти можуть надавати подразнювальну дію, що призводить до утворення виразок, тому для запобігання подразнювальної ульцерагеної дії слід їх застосовувати після їжі у подрібненому вигляді і запивати лужною водою або молоком

- При тривалому застосуванні саліцилатів (при ревматизмі) може виникнути отруєння "саліцилове сп'яніння” : запаморочення, галюцинації, шум у вухах, порушення зорової функції

Похідні піразолу: Анальгін Амідопірин (застосовується в комбінованих препаратах, у чистому вигляді не застосовується, бо володіє гематотоксичною та нейротоксичною дією, викликає судоми). Володіють анальгизуючою, жарознижуючою, протизапальною дією. В основному застосовуються при головних, зубних, м'язових болях.

Бутадіон (Butadionum) - володіє вираженою протизапальною і протиревматичною дією тому застосовується при ревматизмі, артритах, поліартритах, подагрі, бо сприяє виведенню сечової кислоти з організму. Комбінований препарат бутадіона з амідопірином називається "Реопірин " (аналоги "Бутапірин", "Пірабутол" ) найбільш ефективний при радикуліті.

Побічні явища:

- Порушення функцій кровотворення

- Утворення виразок на слизовій оболонці шлунку, особливо це типово для бутадіону, який надає виражену подразнювальну дію. посилює секрецію залоз та гальмує регенерацію слизової.

- Амідопірин викликає забарвлення сечі в червоний колір внаслідок утворення продуктів розпаду рибазонової кислоти.

Препарати іншої хімічної будови:

Парацетамол – володіє анальгезуючою, жарознижуючою слабкою протизапальною дією. Побічні явища: - гепатонефротоксична дія

Форма випуска: пігулки 0,2

Входить до комбінованих пігулок: «Ефералган UPSA» «Колдрекс» «Колдфлю» «Риніколд» «Зераколд» «Комбігрип» «Брустан» «Доларен» «Лордицин» «Седалгін нео»

До НПЗЗ належать: Індометацин («Метиндол») «Ортофен» «Вольтарен» «Диклофенак натрія» «Диклак» «Месуліт» «Немесуліт» «Німесид» «Кенатоф» «Бруфен (Ібупрофен) «Спазмалгін» «Спазмалгон» «Триган» «Трамал» Свічки дитячі «Цефікон» - жарознижуюча дія

Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської обласної ради

П(Ц)К фармацевтичних дисциплін

Фондові лекції

Тема: Психотропні засоби

План

1. Поняття о психофармакології і її методів лікування.

2. Класифікація психотропних засобів.

3. Вплив нейролептиків на ЦНС, м язовий тонус.

4. Фармакодинаміка і показаннядо застосування окремих засобів,

побічні явища, їх попередження.

5. 3агальна характеристика транквілізаторів. Особливості

дії препаратів і застосування. Роль медичного працівника у попередженні розвитку психологічної залежності.

6. Седативні засоби. Дані І.П Павлова о механізмі їх дії на ЦНС. Показання до призначення.

7. Отруєння препаратами брома, міри профілактики і засоби допомоги.Фармакодинаміка препаратів валеріани, пустинника, комібнованиї препаратів седативної дії.

8. Психотонічні засоби. Механізм дії, центральні і переферичні

ефекти кофеїну. Застосування. Можливість розвитку лікувальної залежності і роль медичних працівників у її профілактиці.

9. Ноотропні засоби. Особливості дії і застосування.

10. Адаптогени. Особливості дії на організм. Застосування Протипоказання.

11. Антидепресанти. Механізм дії. Класифікація. Застосування.

12. Аналептичні засоби. Механізм дії. Особливості застосування окремих препаратів.