Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
рецептура.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
673.21 Кб
Скачать

Херсонський базовий медичний коледж Херсонської обласної ради п(ц)к фармацевтичних дисциплін

Фондові лекції

Тема: Хіміотерапевтичні лікарські препарати. Антибіотики

План

  1. Хіміотерапевтичні засоби. Основні принципи хіміотерапії інфекційних захворювань.

  1. Класифікація антимікробних засобів по походженню, механізму ; спектру антимікробної дії.

  1. Порівняльна характеристика антибіотиків групи пеніциліну по фармакокінетичним параметрам спектру антимікробної дії. Показання до призначення. Побічні ефекти.

  1. Особливості дії напівсинтетичних пеніцилінів.

  1. Порівняльна характеристика антибіотиків груп тетрацикліну і левоміцетину по спектру протимікробної дії, особливості застосування, характеру побічних ефектів.

  1. Антибіотики – аміноглікозиди. Спектр протимікробної активності. Показання до застосування. Побічні ефекти.

  1. Особливості фармакокінетики, фармакодинаміки, застосування антибіотиків із групи поліміксінів, ріфампіцинів, макролідів.

  1. Можливі ускладнення при лікуванні антибіотиками. Їх попередження та лікування.

Хіміотерапевтичні засоби. Основні принципи хіміотерапії інфекційних захворювань.

В порівнянні з антисептиками вони менш токсичні і дія їх на мікроорганізми більш вибіркова, тобто кожен хіміотерапевтичний препарат має свій спектр протимікробної дії. Інакше кажучи до кожного хіміотерапевтичного препарату чутливі певні види мікроорганізмів.

За спектром протимікробної дії хіміотерапевтичні засоби розрізняють: - протитуберкульозні; - протиспірохетозні; - протиамебні; - протигрибкові; - протиглисні.

За хімічною будовою та джерелом отримання розрізняють: - антибіотики; - сульфаніламідні препарати; - похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну

Основні принципи хіміотерапії

  1. Лікування починати з самого початку захворювання, щоб не допустити розповсюдження інфекції.

  2. Лікування проводять тим препаратом, до якого найбільш чутливий збудник даного інфекційного захворювання. Препарати І ряду - препарати вибору. Препарати II ряду - альтернативні препарати, тобто застосовуються при неефективності препаратів вибору. Препарати резерву (Ш) застосовують в особливих випадках коли неефективні препарати І і II ряду, тому що вони володіють вираженою токсичною дією.

  3. Лікування проводять максимально допустимими дозами, з дотриманням інтервалу між введенням окремих доз препарату, інакше можуть розвинутись стійкі форми мікроорганізмів і хвороба - прийняти стійкій хронічний перебіг.

  4. Хіміотерапія ряду інфекцій повинна бути комбінованою, щоб поділяти на мікроорганізми на різних стадіях їх розвитку і щоб не виникли лікарськостійкі форми мікроорганізмів.

  5. Дотримуватися тривалості лікування.

  6. При необхідності, для профілактики рецидиву, продовжити повторний курс лікування.

Класифікація антимікробних засобів по походженню, механізму, спектру антимікробної дії.

Антибіотики - це високоефективні лікарські засоби, що являються продуктами життєдіяльності мікроорганізмів.Їх отримують також синтетичним та напів-синтетичним шляхом.

За спектром протимікробної дії антибіотики розрізняють :

- Препарати І ряду - це антибіотики, що діють головним чином на грам (+) мікрофлору: препарат бензилпеніциліну (β- лактамні і біо- та напівсинтетичні), еритроміцину(макроліди), лінкоміцин.

- Препарати II ряду - антибіотики, що діють на грам (+) і грам (-) мікрофлору, тобто широкого спектру дії: препарати групи тетрацикліну, левоміцетіну (хпорамфеніколу, стрептоміцину (аміноглікозіди), цефалоспоріни (β-лактамні).

- Препарати Ш ряду - антибіотики, що впливають переважно на грам (-) мікрофлору: поліміксіни.

- Препарати IV ряду - протигрибкові антибіотики: ністатін, леворін, грізеофульвін, амфотерецин, мікосептін.

Пеніциліни.

Із усіх пеніцилінів найбільш активним є бензілпеніцилін,який застосовується у вигляді різних солей із різною розчиннітю: натрієва, калієва солі - легкорозчині, короткої дії; новокаїнова сіль; біциліни - важко розчині, пролонгованої дії.

Всі вони схожі за спектром протимікробної дії.

Застосовуються:

  1. при гнійносептичних захворюваннях

  2. пневмонії

  3. гонореї

  4. сифілісі

  5. діфтерії

  6. сибірки

  7. правцю

  8. газовій гангрені,

  9. менінгіті.

Неефективні по відношенню до вірусів збудників грипу, туберкульозу, кишкових інфекцій.