
- •1.1 Предмет екстремальної психології
- •1.2 Задачі екстремальної психології
- •1.3 Методи екстремальної психології
- •1.4 Програма і методика вивчення психологічних особливостей персоналу мнс України (на прикладі працівників аварійно-рятувальних підрозділів мнс України)
- •Додатки до розділу 1
- •Послідовність обґрунтування вивчення особистісних особливостей працівників Аварійно-рятувальних підрозділів мнс України
ЧАСТИНА ПЕРША.
ВСТУП ДО ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
РОЗДІЛ 1
ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ ТА МЕТОДИ
ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
1.1 Предмет екстремальної психології
Екстремальна психологія - науково-практичний розділ психології, який вивчає психологічні закономірності діяльності особистості при виникненні надзвичайних обставин та ситуацій, пов'язаних з підвищеним професійним ризиком, небезпекою для життя та здоров'я, та розробляє науково обґрунтовані заходи психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності працівників екстремальних професій при виконанні задач в умовах, що потребують граничної мобілізації фізичних, психологічних та моральних якостей особистості.
Виділення екстремальної психології як окремого науково-практичного розділу психологічної науки пов'язано з особливими морально-правовими аспектами діяльності працівників екстремальних професій в ризиконебезпечних ситуаціях службової діяльності.
Екстремальна психологія здійснює синтез основ психологічних знань з питань діяльності особистості в особливих умовах, основ безпеки життєдіяльності та основних правових норм, які регулюють поведінку та взаємовідносини між індивідами, між особистістю та суспільством в умовах надзвичайних ситуацій, викликаних подіями техногенного, природного або соціального походження.
Предметом екстремальної психології є вивчення загальнопсихологічних закономірностей функціонування психіки та життєдіяльності індивіда в зоні граничних можливостей організму, особистості, групи, соціуму, а також удосконалювання управління та практичної діяльності підрозділів МНС України у надзвичайних ситуаціях.
Методологічну основу екстремальної психології складають концептуальні підходи до вивчення психологічного (професійного) стресу (В.О. Бодров, Л.О. Китаєв-Смик,
R. Lazarus, А.Б. Леонова, Н.І. Наєнко, Г. Сельє, C.D.Spielberger, В.В. Суворова та ін.).
Суттєве значення для розвитку екстремальної психології мають:
положення, що пов'язані з розробленою у вітчизняній психології теорією єдності психіки і діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв,
Б.Ф. Ломов та ін.);
теоретичні положення загальної та генетичної психології, що розкривають закономірності розвитку особистості як суб'єкта власної життєдіяльності
(С.Л. Рубінштейн, С.Д. Максименко та ін.);
системно-структурний підхід до вивчення психологічної готовності до діяльності (О.Д. Ганушкін, М.І. Д'яченко, Л.С. Нерсесян, В.М.Пушкін, О.Д. Сафін, М.І. Томчук та ін.);
концепція відстрочених реакцій на травматичний стрес (посттравматичних стресових реакцій) (Ф.В. Бассін, Д. Вільсон, М. Горовиць, Л.А. Пергаменщик, Н.В. Тарабрина, Ч. Фіглі, 3.Фрейд, Д. Шпігель та ін.).
Джерела екстремальної психології складають:
нормативно-правові документи, що регулюють діяльність органів та підрозділів МНС України;
дані про особливі психічні стани і реакції, що спостерігаються у ризиконебезпечних ситуаціях (Ю.О. Олександровський, Г.О. Балл, М.Д. Левітов,
Ю.М. Швалб та ін.), у тому числі - фахівців екстремальних професій (С.П. Бочарова, М.С. Корольчук, І.О. Котенєв, В.С. Медведєв, О.М. Столяренко, О.В. Тімченко та ін.);
праці сучасних вітчизняних психологів з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф. Бондаренко, В.П. Москалець, Н.В. Чепелєва, С.І. Яковенко, Т.С. Яценко та ін.).