39. Роль Острозької академії у розвитку освіти в Україні.

У діяльності «Острозької академії» як осередку науковців Н.Яковенко виділяє 2 періоди. Перший пов'язаний з підго­товкою до написання «Острозької Біблії». Другий етап з сер.1590-х років пов’язаний із боротьбою навколо церковної унії.

З 1576 р.в Острозі на кошти Острозького починає працювати науковий осередок. Його початкова мета була підготувати випуск першої друкованої Біблії на церковнослов’янській мові і тим самим утвердити її престиж нарівні з латинською і грецькою.Біблія, завірена за кількома авторитетними списками, вийшла в світ 12 серпня 1587 р. «Острозьку Біблію», передумову до якої написав Г. Смотрицький,надрукував І. Федоров. На титульному аркуші підкреслювалося, що книга є докладним перекладом з грецької Біблії сімдесяти полковників. Із поліграфічного боку Біблія є слов’янського книгодрукування, а текстологічно й донині вважається канонічною.

Потім до острозького наукового осередку приклали назву «академія». Іноді під цим поняттям розуміли –осередок вчених або школу. Остання була започаткована коли острозька друкарня для потреб дітей 18 червня в 1574 р . Острозька друкарня була втіленням в Україні витвореного в Західній Європі типу видавничого закладу при школі і науково-літературному гуртку книжників. З-поміж інших вона вирізнялася різноманітністю репертуару. З 29 відомих нині її видань до літературних належать лише 6.

Це дає змогу дослідникам стверджувати, що Острог став першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніше назвали «полемічною літературою». Принципово новим явищем стало двомовне видання «Лікарство на впалий умисел чоловічий», воно містило паралельно церковнослов’янський і український тексти. Після смерті Острозького друкарня не змогла знайти достатніх засобів для продовження видавничої діяльності.

З середини 1580-х рр. Львів стає другим потужним культурно-освітнім осередком. Створюються братські організації і поступово взяли під свою опіку розвиток освіти, друкування і розповсюдження книг. Вони групувалися навколо шкіл і друкарень. Ці школи не тільки навчали грамоти учнів, а й протистояли католицьким школам, які були знаряддям наступу на українську національну культуру.

Першу братську школу відкрито в кінці 1585 у Львові на основі Львівського Успенського братства. Напередодні відкриття школи у Львові вже діяла укр. друкарня. І. Федоров задумав заснувати власну друкарню. Він прибув до Львова коли тут активізувалася політична та культурна діяльність міщан. У лютому 1573 львівська друкарня почала працювати, а в 1574 тут було надруковано першу книгу «Апостол». Це мемуарно-публіцистичний твір, в якому друкар схвильовано оповідав про свою вірність високому покликанню: служити людям і церкві. Потім Федоров надрукував перший у Східній Європі друкований підручник – «Буквар». В основу діяльності Львівської братської школи було покладено статут школи «Порядку шкільного». Цей статус покладено в основу діяльності всіх братських шкіл і він проголошував цінність людської особистості незалежно від походження чи багатства.

З початком 1590-х рр. переорієнтувались на викладання латини й циклу «семи вільних наук». У 1591 р для забезпечення учнів навчальним матеріалом видано грецько-слов’янську граматику «Адельфонес». Цей теоретичний підручник грецької мови написаний двома мовами: грецькою та старослов’янською. У 1596 світ побачили 2 роботи Л. Зизанія: «Граматика словенська», «Лексик».

Острозька академія припинила своє існування у 1636 р .Однак результати її діяльності не знакли безслідно. Сформований тут тип вищого навч.закладу був перенесений до Києва, звідки поширився до Молдавії та Москви.