38. Що таке полемічна культура? Дайте характеристику 2-3 творів українських письменників-полемістів.

Започаткували полемічну культуру в середині XVI ст. у Речі Посполитій католики та протестанти. Написаний часом вкрай гостро, полемічний твір притягував увагу читача, привчаючи його до логіки доказів двох полемізуючи сторін. Православні мислителі змушені бути поступово освоювати арсенал прийомів і тактик полеміки.

Першим закликав православних інтелектуалів до полеміки, єзуїтський теолог П.Скарга працею «Про єдність Божої Церкви під одним Пастирем». Відповіддю на закиди Скарги, а одночасно і першою полемічною пробою укр. пера, стала праця «Посланієдо латын из их же книг», яку вважається написав Молотиво на замовленнявнязяОстрозького.

Усна та писемнаполеміка часто булаподібною до лайки, споаненнязвинувачень у смертнихгріхах, моральнихвадах, вишукування в супротивника відступіввідканоніввіритощо.Полемікузагострилакалендарна реформа пап ГригоріяXIIIвід 1582 р до якої православний світ не приєднався і продовжував жити за юліанським календарем.

У такому дусі написана праця Г.Смотрицького «Ключ царства небесного», видана в 1582р в Острозі. Цією працею автор опонував короткій апологетичній історії католицизму Бенедикта Гербеста «Виклад віри Римської Церкви». Смотрицький відповів короткою викривальною історією папства, спираючись на протестантську тезу «папиантихриста», чия влада є «передпеклом », тоді як ключ Царства Небесного доступний лише людям православної віри.

Наступний полемічний твір вийшов в Острозі в 1588 р під назвою «О єдиною істинної православної віри» й був підписаний псевдонімом Суразький. Ця книга стала першим богословським твором, присвяченим критиці догматичних розходжень між православними і католиками.

Восени 1597р на замовлення князя Острозького в Кракові на польській мові, а на поч. 1598р в Острозі староукраїнською вийшов трактат Х.Фіолета «Апокрисис». Книга є одна з вершин високої полеміки. Вона позначена яскравим літературним хистом і майстерністю досвідченого диспутанта, який влучною логікою б’є по славських місцях опонента. На думку Яковенко, суттєвим значенням цього твору є те, що саме в «Апокрисисі» було сформульовано програ­му,якою впродовж десятиліть керуватиметься укр. православна опозиція. Тобто порушення прав і вольностей –це шлях до громадянської війни. Відтак «милість і згода», про яку говорять уніати, може обернутись катастрофою для держави.

У потоці полемічних творів першої третини XVIIст звернемо увагу на творчість сина Г. Смотрицького Мелетія.

Першим полемічним твором його є трактат «Антиграфи». Знаменитим М. Смотрицького зробила брошура «Тренос або плач Східної церкви». Виданню цієї книги передувало силове захоплення І.Потієм десяти православних храмів, заборона зібрань та богослужінь Віденського православного братства. Тому в брошурі відлунює передчуття війни «Русі з Руссю».

32. Розвиток книгодрукування в Україні у XVI– на поч.XviIст.

Найважливішою особливістю української культури XVI ст. була поява книгодрукування. Вже в першій половині XVI ст. в Україні поширювались книги, видані білоруським просвітителем Франциском Скориною. В 1561 р. в Заблудові, маєтку магната Ходкевича, заснували друкарню Іван Федоров і Петро Мстиславець. Вони видали тут "Учительне Євангеліє", "Псалтир", "Часослов". У 1573 р. І.Федоров переніс друкарню до Львова, де був виданий "Апостол" (1574). Найбільш успішною була видавнича діяльність І.Федорова в Острозі, куди його запросив князь Костянтин Острозький. 1581 р. тут побачило світ перше повне видання Біблії церковнослов'янською мовою. В острозькій друкарні видавались також полемічні твори Філалета, Смотрицького, Сурозького, букварі та інша література.

Цілий ряд друкарень виникли в Снятині, Крилосі, Рогатині, Луцьку, Новгороді-Сіверському та інших містах. Проте масштаби їхньої діяльності були набагато скромнішими порівняно з Острогом,

На початку XVII ст. провідна роль в українському книгодрукуванні належала друкарні Києво-Печерської лаври, заснованій архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. 1616 р. тут вийшов з друку "Часослов", пізніше "Лексикон ", цілий ряд граматик, букварів, словників, різноманітна полемічна та богослужебна література. Книги прикрашались високохудожнім оздобленням: гравюрами, заставками, кінцівками, ініціальними літерами.

В усній народній творчості, крім традиційних казок, ліричних та соціально-побутових пісень, з'являється героїчний епос - думи та історичні пісні. "Втеча трьох братів з Азова", "Самійло Кішка", "Плач невільників" та ін.

У XVI ст.  з'явилось багато перекладної літератури, серед якої найвидатнішою пам'яткою є так зване Пересопницьке Євангеліє, перекладене з болгарської мови у 1556-1561 рр. на кошти княгині Заславської. Серед богословської літератури найбільше значення мали книги полемічного характеру, присвячені боротьбі навколо Брестської унії, їх авторами були Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Захарій Копистенський, Стефані Лаврентій Зизанії та ін.