Лабораторна робота № 3

«Діагностування та технічне обслуговування приладів системи електроживлення автомобіля ВАЗ 21013»

ЗМІСТ

1. Діагностування та технічне обслуговування АКБ.

1.1 Перевірка саморозряду та рівню електроліту.

1.2 Перевірка густини електроліту.

1.3 Вимірювання напруги АКБ під навантаженням.

1.4 Заряджання АКБ.

2. Діагностування генератора.

2.1 Діагностування генератора на автомобілі

2.1.1 Початкова перевірка генератора

2.1.2 Перевірка генератора без навантаження

2.1.3 Перевірка генератора під навантаженням

3. Діагностування регулятора напруги.

4. Перевірка деталей генератора

4.1 Перевірка вентилів випрямного блоку без розбирання генератора

4.2 Розбирання генератора

4.3 Перевірка ротора

4.4 Перевірка обмоток статора

4.5 Перевірка діодів

4.6 Перевірка щіткового вузла

4.7 Перевірка регулятора напруги

4.8 Збирання генератора, встановлення на двигун та перевірка натягу приводного пасу

1. Діагностування та технічне обслуговування акб

Таблиця 1 Технічна характеристика АКБ

1. Тип батареї 2. Номінальна напруга, В 3. Номінальна ємність при 20-годинному режимі розряду і температурі електроліту 25°C, А-год 4. Розрядна сила струму при 20-годинному режимі розряду, А 5. Розрядна сила струму при стартерному режимі і температурі електроліту мінус 18°C, А

6СТ-60 12 60 3 255

1.1 Перевірка саморозряду та рівню електроліту

Під час сервісного ТО АКБ очищують від пилу й бруду, а електроліт, наявний на її поверхні, витирають сухою ганчіркою, змоченою 10 %-м розчином кальцинованої соди чи нашатирного спирту. Своєчасне видалення бруду та залишків електроліту дозволяє зменшити струм саморозряду.

Для перевірки саморозряду по корпусу АКБ необхідно скористатися вольтметром. Позитивний вивід вольтметру приєднують до позитивного виводу АКБ, а негативним виводом доторкаються до корпусу АКБ. Якщо вольтметр покаже якесь значення напруги – саморозряд по корпусу присутній.

Величина напруги, що показує вольтметр, дорівнює : В

Висновок :

Перевіряють надійність кріплення батареї на автомобілі, ступень окислення наконечників та їх надійний контакт. Полюсні виводи зачищають, знімаючи мінімальний шар металу й після затягування покривають шаром технічного вазеліну для запобігання окислення. З’єднувальні проводи не повинні бути натягнутими, тому що це може привести до руйнації полюсних виводів та появі тріщин в кришці моноблоку. Під час ТО перевіряють і, в разі потреби, доводять до нормального рівня електроліт – 10-15 мм вище запобіжного щитка (рис. 1). Рівень електроліту вимірюють скляною трубкою діаметром 5-8 мм, яку занурюють до упору в запобіжний щиток, потім затулюють зверху пальцем і піднімають. Якщо рівень електроліту нижчий від нормального, то в АКБ доливають дистильовану воду, а коли вищий, то електроліт забирають гумовою грушею, щоб він не розплескувався під час експлуатації автомобіля. Воду в електроліт доливають безпосередньо перед запуском двигуна або перед заряджанням АКБ, бо інакше вона може замерзнути (зимою) або прискориться саморозрядження АКБ через різні густини електроліту у верхній та нижній частинах акумулятора. Слід пам’ятати, що після доливання води без заряду густину електроліту вимірювати недоцільно, оскільки результати будуть невірні. Неможна доливати в АКБ електроліт – це може призвести до підвищення його густини. По кольору електроліту у вимірювальній трубці можна побачити, наскільки він забруднений (коричневий колір свідчить про обсипання активної речовини з позитивних електродів АКБ). Надмірне швидке зниження рівня електроліту є ознакою перезаряджання АКБ. Це шкідливе для батареї, оскільки зменшує її ресурс.

Рис. 1 Схема перевірки рівня електроліту

Таблиця 2 Перевірка рівня електроліту

Номер акумулятора	Рівень електроліту	Колір електроліту
1 2 3 4 5 6

Висновки :