
- •1.2 Організація як функція менеджменту
- •10. Найбільш універсальне, уніфіковане визначення туризму використо-
- •1.5 Стан розвитку туризму в Україні
- •3.2 Міжнародні організації, які координують туристську діяльність
- •3.3 Інструменти регулювання міжнародної туристської діяльності
- •3.4 Міжнародні документи, що регламентують туристську діяльність
- •1980 Р. У роботі цієї конференції взяли участь делегації 107 держав і 91 міжна-
- •3.6 Міжнародні відносини України у сфері туризму
- •4.2 Туристська політика в Україні, її основні положення
- •2002 – 2010 Роки.
- •4.3 Основні законодавчі й нормативно-правові акти у сфері туризму,
- •100 Місць розміщення туристів викликає створення 20–25 нових робочих
- •4.5.2 Паспортно-візові формальності
- •4.5.3 Митні формальності
- •4.6 Права й обов’язки туристів і екскурсантів
- •5.6 Поняття про туристські ресурси
- •7.4 Організація обслуговування клієнтів туристської фірми
- •7.5 Особливості організації спеціалізованих видів туризму
- •8.2 Маркетингова діяльність і реалізація збутової політики туристсь-
- •8.3 Управління ресурсами туристського підприємства
- •8.5 Організація обліку і звітності в туристському підприємстві
- •9.4.3 Видача дубліката ліцензії
- •9.4.4 Анулювання ліцензії
- •9.6 Контроль за дотриманням ліцензійних умов
- •10.3 Види сертифікації
- •10.4 Державна система сертифікації УкрСепро
- •18 І 19 Закону України ”Про внесення змін до Закону України” ”Про туризм”.
- •10.5.1 Порядок обов'язкової сертифікації готельних послуг
- •10.5.2 Порядок обов'язкової сертифікації послуг харчування
- •11.6 Стандарти, що діють в галузі туризму
- •12.3 Єдині вимоги до турпродукту
- •12.6 Просування і реалізація турпродукту
- •13.2 Функції туроператорів як суб’єктів туристської індустрії
- •14.3 Конкуренція як основний стимул розвитку туристської індустрії
- •14.4 Конкурентні переваги туристських підприємств
- •14.5 Якість турпродукту – основа конкурентоспроможності туристсь-
- •15.2 Особливості інтеграційних процесів у керуванні суб’єктами
- •15.3 Об’єднання підприємств туристської індустрії
- •16.2 Вимоги до укладання договорів
- •4. Поняття, визначення (дефініції) і специфічна термінологія, що
- •21. Форс-мажор. Обставини непереборної сили завжди можуть мати мі-
- •27. Кількість примірників. У тексті угоди вказується кількість складе-
- •22.01.2002 Р. № 19 про затвердження зразка санаторно-курортної путівки» і Ін-
- •17.2 Системність у роботі й комплексність в обслуговуванні – основні
- •18.4 Види страхування в туризмі
- •18.5 Укладання договорів між туристськими підприємствами і
- •18.6 Ефективність страхування в туризмі
- •1. Міські й приміські автобуси для перевезення пасажирів. У невеликих
- •2. Автобуси для перевезення туристів до великих транспортних
- •5.Автобуси для дальніх регулярних рейсів і перевезення туристів
- •250 Маршрутів по всій Європі, до неї входить 35 європейських автобусних ком-
- •19.2.2 Перевезення залізничним транспортом
- •19.3 Подорожі водним транспортом
- •30 Хвилин проти узгодженого сторонами часу автотранспортне підприємство
- •19.6.2 Договори із залізницею
- •5. При посадці на судно з вини турфірми меншої кількості туристів (ніж
- •20.2 Стисла характеристика засобів розміщення
- •20.5 Організація взаємодії туристських підприємств з підприємства-
- •21.2 Організація надання основних послуг і додаткового сервісу в го-
- •400 Місць). Характерний для великого міста з непостійним на-
- •20 Років попит на послуги цих готелів подвоївся. Являють со-
- •21.7 Стратегія і проблематика розвитку готельного господарства
- •22.3 Організація харчування туристів у дестинаціях
- •22.3.1 Організація харчування туристів у засобах розміщення
- •23.3 Меню. Його функції
- •23.5 Поняття про ресторанні ланцюги
- •25.3 Принципи організації санаторно-курортного лікування
- •26.3 Програмне забезпечення туристських подорожей
- •26.4 Інтернет – технології в туризмі
- •Vista компанії Digital Equipment Yahoo.
22.3 Організація харчування туристів у дестинаціях
Приймаюча туристів сторона має підприємства і пункти організованого
харчування як при готелях, так і на території дестинації.
Під час ознайомлювальної або інспекційної поїздки за програмами май-
бутніх турів турфірма повинна вибрати не тільки місце розміщення туристів,
але й оцінити можливості пунктів харчування із забезпечення туристів якісною
їжею. Туристам необхідно надавати харчування як по відповідному раціону, так
і у зв'язку з тривалою перервою в харчуванні, наприклад, під час переїзду між
пунктами маршруту і при екскурсійному обслуговуванні.
Звичайно дестинації на своїй території мають підприємства ресторанного
господарства різної спрямованості з обслуговування відвідувачів.
Ресторанно-готельні комплекси – найпоширеніша форма обслуговування
туристів, що забезпечує одночасно розміщення, мешкання і харчування.
Ресторани при готелях надають широкий асортимент страв, приготованих
за економічною, складною або фірмовою технологією приготування.
Зали прийому їжі в готелях високої категорії можуть бути розділені для
подавання страв або фірмового приготування, або за економічною технологією.
Зали з подачею до столу страв тільки фірмового приготування відносять
до фешенебельних залів, призначених для корпоративного або банкетного об-
слуговування, в яких перебування відвідувачів супроводжується широкою ку-
льтурно-розважальною програмою.
443
Рис. 22.2 – Режими харчування
у встановленому місці
у місці розміщення
у місцях відвідування чи
тимчасового перебування
ранковий чай, кава
вечірній чай, кава
кисломолочні продукти та ін.
Основний прийом їжі
Додатковий прийом їжі
сніданок
обід
вечеря
Режим харчування
443
444
Пропоновані у фешенебельних залах блюда можуть бути продукцією пе-
вної спрямованості (італійська, французька, китайська або філіппінська кухня).
У залі, як правило, присутній метрдотель, офіціанти, а шеф-кухар виходить до
відвідувачів і представляє свій ”кулінарний шедевр”, вислуховує прохання і
побажання. Такі зали відмінно декоровані, а інтер'єр обіднього залу настроює
на приємне проведення часу.
Зали з подачею до столу приготованих за економічною технологією страв
призначаються для забезпечення харчуванням великих груп проживаючих. У
подібному залі під час харчування присутні метрдотель, бригада офіціантів та
їх бригадир, а шеф-кухар в залі з'являється не завжди – він вітає гостей тільки в
день заїзду.
Готелі, як правило, мають бари, розташовані у вестибюлі, при ресторані,
на поверхах, при басейні і в нічному клубі. Подібні пункти обслуговування мо-
жуть спеціалізуватися на приготуванні різних напоїв: коктейль-бар, пивний бар,
фітобар, винний та ін.
Бари своїм відвідувачам пропонують холодні закуски, десертні
страви, прохолодні безалкогольні й алкогольні напої простого і складного
приготування.
При готелі може розташовуватися і кафе, в якому відвідувачам пропону-
ються страви обмеженого асортименту й прості в приготуванні.
За межами готелю, на території дестинації і на маршруті переїзду до
місць огляду або перебування туристам зустрічатимуться літні кафе.
Буфети пропонують для споживання на місці або на виніс нескладні
блюда з розігрітих напівфабрикатів, а закусочні – страви і закуски несклад-
ного приготування.
Туристи, які вибрали тільки розміщення в готелі без обслуговування
харчуванням, під час відпочинку відвідують їдальні для сніданку, обіду і
вечері, де їм пропонується стандартне меню з холодних і гарячих страв не-
складного приготування.