18.6 Ефективність страхування в туризмі

Страхування передбачає вкладення коштів і виконання відповідальності

по зобов'язаннях, що, в свою чергу, вимагає оцінки ефективності його застосу-

вання. Обов'язкових видів страхування, пов'язаних зі страхуванням туристів,

уникнути неможливо, необхідність їх визначається законодавством України.

Тому туристському підприємству треба вивчати страховий ринок і користува-

тися послугами авторитетних і надійних страхових компаній, що пропонують

свої послуги за прийнятними цінами. Один з таких аспектів - страхування ризи-

ків туристів.

Туристичне підприємство з тих чи інших причин може звертатися до

страхової компанії, прагнучи попередити свої витрати у разі здійснення бага-

тьох інших можливих ризиків: псування чи втрати майна; нещасних випадків зі

співробітниками; нечесного поводження своїх службовців; настання відповіда-

льності за зобов'язаннями; несумлінної діяльності партнерів і т. ін.

Страхування цих ризиків не впливає прямо на ціну туристського продук-

ту, але воно пов'язане з нею опосередковано через накладні витрати турфірми.

Однак спосіб страхування через страхові компанії не завжди виправда-

ний. У ряді випадків доцільний спосіб самострахування, тобто накопичення і

підтримання власних страхових фондів, які в такому разі називаються фондами

самострахування або фондами ризику.

Проте ясно, що фонди ризику повинні мати межу, їх не можна нарощува-

ти нескінченно. Надлишкові кошти краще спрямовувати на інвестиції.

364

Якщо питання про доцільність страхування вирішено на його користь, на-

стає проблема вибору страхової компанії. Тому треба знати, яким вимогам по-

винна задовольняти страхова компанія, щоб бути впевненою в тому, що реалі-

зація страхового випадку страхування дійсно гарантує відшкодування можли-

вих втрат.

Питання гарантії надійності й стійкості страхової компанії мають для

страхувальника першорядне значення. За відсутності впевненості в наявності

таких гарантій страхування втрачає сенс.

Перед тим як укладати договір страхування, туристське підприємство по-

винно переконатися в тому, що в діяльності страхової компанії присутні механі-

зми компенсації внутрішнього ризику. Крім того, існує ряд критеріїв, що дозво-

ляють вірогідно оцінити ступінь стійкості й платоспроможності страховика:

– наявність достатнього обсягу страхових операцій;

– наявність розвинутої практики перестрахування;

– забезпечення збалансованості страхового портфеля;

– обмеження відповідальності за окремими ризиками;

– розумне розміщення страхових резервів;

– розумна тарифна політика;

– диверсифікованість діяльності.

На кількісному рівні оцінити стійкість і платоспроможність страхової

компанії дозволяють такі показники:

– розмір статутного капіталу;

– розмір власних коштів;

– розмір страхових резервів;

– співвідношення активів і зобов'язань;

– виконання нормативів з розміщення страхових резервів;

– рентабельність страхових операцій;

– показники збитковості страхової суми.

До загальних критеріїв оцінки діяльності страхових компаній належать

досвід роботи страховика, прибутковість його діяльності, репутація і виконання

зобов'язань перед клієнтами.

Досвід роботи страхової компанії має особливо важливе значення. Якщо

компанія тривалий час функціонує на страховому ринку, то це означає, що вона

успішно справляється зі своїми проблемами і пристосувалася до загальної еко-

номічної ситуації.

Робота компанії, безумовно, повинна бути прибутковою за річними фі-

нансовими результатами.

Репутація страховика формується серед його партнерів по бізнесу і клієн-

тів як інтегральний показник його роботи, оцінка ступеня його надійності й ви-

конання прийнятих зобов'язань.

Перед ухваленням рішення про вибір страхової компанії як партнера слід

навести про неї довідки серед підприємств, які вже співробітничали чи співро-

бітничають з нею. Часто інформація про несумлінні дії або обмеження інтересів

клієнта має вирішальне значення для ухвалення рішення про відмову від укла-

дення договору страхування.

365

Нарешті слід відзначити, що робота з оцінки діяльності страхової компа-

нії, її надійності і фінансової стійкості є досить складною і можлива лише для

великих туристських підприємств, які здатні заплатити якій-небудь консалтин-

говій фірмі за подібну роботу. Має бути оцінена діяльність декількох найбіль-

ших компаній, що практикують страхування ризиків, якими цікавиться підпри-

ємство, і за результатами аналізу повинна бути обрана та, котра максимально

задовольняє усім вимогам.

Необхідність оцінки ефективності страхування необхідна тоді, коли ви-

никає питання про укладення договору страхування: купувати страхову послугу

чи покластися на удачу і власні кошти? Для цього застосовують різні методики

визначення економічної ефективності, які в даній роботі не розглядаються, бо

не є предметом вивчення дисципліни.

Контрольні запитання для самодіагностики

1. Що таке страхування?

2. Яка основна мета страхування?

3. Як класифікується страхування?

4. В яких формах може проводитися страхування?

5. Що таке вид страхування?

6. Які існують види страхування?

7. Що спільного й відмінного є між страховою подією і страховим

випадком?

8. Які ризики існують в туризмі?

9. Які види страхування застосовують в туризмі?

10. Які існують форми страхування від нещасних випадків?

11. За яким напрямками здійснюється медичне страхування в туризмі?

12. Що таке страхування відповідальності?

13. За якими напрямками здійснюється страхування відповідальності в

туризмі?

14. Яку необхідну інформацію повинен містити договір про страхування?

15. Які умови страхування від нещасного випадку?

16. Які умови медичного страхування?

17. За якими критеріями слід вибирати страхову компанію?

366

19 ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

В ТУРИЗМІ

19.1 Транспорт як засіб забезпечення туристської діяльності

Основним елементом транспортного обслуговування під час подорожі є

транспортне перевезення. Під транспортним перевезенням розуміють доставку

туристів від місця постійного проживання до місця призначення і в зворотному

напрямі. Транспортне перевезення входить до комплексу основних послуг, на

нього припадає значна частина вартості туру. Залежно від тривалості й дально-

сті подорожі вона коливається від 20 до 60%.

Туризм як вид діяльності, тісно пов'язаний з переміщення туристів за

межі їх постійного місця мешкання, не може розглядатися окремо від транс-

портного забезпечення. Останнє є найважливішим елементом туристської ін-

фраструктури і входить до основного комплексу послуг, що включають до

складу туристського продукту. Транспортні підприємства розглядають як особ-

ливий різновид туристських підприємств, що формують систему туризму.

Рекомендована UNWTO схема класифікації транспорту, що застосовуєть-

ся в туризмі, наведена на рис. 19.1.

У системі транспортного забезпечення в туризмі розрізняють:

– туристські перевезення, що входять в основний комплекс туристських

послуг і включаються до туру: доставка туристів від місця їх постійного меш-

кання до місця призначення і назад;

– трансфер – надання транспортних засобів для забезпечення зустрічей-

проводів туристів;

– транспортне обслуговування програмних заходів щодо туру: екскур-

сійне обслуговування, виїзд на програмні заходи, огляд місцевості, переміщен-

ня за маршрутом.

Вибір підприємством транспортних засобів для забезпечення турист-

ської подорожі залежить від цілого ряду чинників:

– цільової спрямованості туру;

– тривалості транспортування;

– кількості туристів;

– місткості транспортного засобу;

– програми туру;

– безпеки пересування;

– мобільності транспортного засобу і рівня комфорту.

Для організації подорожей використовується різноманітний транспорт –

автомобільний, залізничний, авіаційний, морський, річковий, повітряний. На-

бувають розвитку такі перспективні для організації подорожей транспортні за-

соби й різновиди транспорту, як швидкісні поїзди на магнітній підвісці, моно-

рейкові дороги, морські й річкові суда на повітряній ”подушці”, космічний

транспорт та ін. Розглянемо особливості використання у туризмі окремих видів

транспорту.

367

Рис. 19.1 – Класифікація транспорту, що застосовується в туризмі

ТРАНСПОРТ , ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ТУРИЗМІ

Сухопу-

тний

Водний

Автомо-

більний

Підводний

Рейсові автобуси

Транспорт турпідприємств

Орендований транспорт

Особистий транспорт туристів

Залізни-

чний

Рейсові поїзди

Нерейсові поїзди

Екскурсійні підводні човни

Надво-

дний

Рейсові теплоходи

Круїзні суда

Морські й річкові пароми

Суда для екскурсій і

прогулянок

Яхти, катери

Повітряний

Літаки цивільної авіації

Вертольоти

Дельтаплани

Повітряні кулі

368

19.2 Перевезення сухопутним транспортом

19.2.1 Перевезення автомобільним транспортом

Автомобільні перевезення є одним з основних видів туристських переве-

зень. До безперечних переваг автомобільних перевезень відносяться мобіль-

ність, відносно висока швидкість, відсутність необхідності здійснювати переса-

дки, невисока вартість поїздок, а також гнучкість у встановленні графіків руху.

Автопослуги, що використовуються у туристському обслуговуванні

включають три напрями:

– організація автобусних подорожей;

– організація подорожей на особистому транспорті туристів;

– прокат автомобілів.

У більшості країн міжміські й міжнародні автобусні перевезення обслу-

говуються автобусами, що належать як державним установам, так і незалежним

компаніям.

Залежно від мети перевезення пасажирів весь автобусний парк можна ро-

зділити на сім груп: