
- •1.2 Організація як функція менеджменту
- •10. Найбільш універсальне, уніфіковане визначення туризму використо-
- •1.5 Стан розвитку туризму в Україні
- •3.2 Міжнародні організації, які координують туристську діяльність
- •3.3 Інструменти регулювання міжнародної туристської діяльності
- •3.4 Міжнародні документи, що регламентують туристську діяльність
- •1980 Р. У роботі цієї конференції взяли участь делегації 107 держав і 91 міжна-
- •3.6 Міжнародні відносини України у сфері туризму
- •4.2 Туристська політика в Україні, її основні положення
- •2002 – 2010 Роки.
- •4.3 Основні законодавчі й нормативно-правові акти у сфері туризму,
- •100 Місць розміщення туристів викликає створення 20–25 нових робочих
- •4.5.2 Паспортно-візові формальності
- •4.5.3 Митні формальності
- •4.6 Права й обов’язки туристів і екскурсантів
- •5.6 Поняття про туристські ресурси
- •7.4 Організація обслуговування клієнтів туристської фірми
- •7.5 Особливості організації спеціалізованих видів туризму
- •8.2 Маркетингова діяльність і реалізація збутової політики туристсь-
- •8.3 Управління ресурсами туристського підприємства
- •8.5 Організація обліку і звітності в туристському підприємстві
- •9.4.3 Видача дубліката ліцензії
- •9.4.4 Анулювання ліцензії
- •9.6 Контроль за дотриманням ліцензійних умов
- •10.3 Види сертифікації
- •10.4 Державна система сертифікації УкрСепро
- •18 І 19 Закону України ”Про внесення змін до Закону України” ”Про туризм”.
- •10.5.1 Порядок обов'язкової сертифікації готельних послуг
- •10.5.2 Порядок обов'язкової сертифікації послуг харчування
- •11.6 Стандарти, що діють в галузі туризму
- •12.3 Єдині вимоги до турпродукту
- •12.6 Просування і реалізація турпродукту
- •13.2 Функції туроператорів як суб’єктів туристської індустрії
- •14.3 Конкуренція як основний стимул розвитку туристської індустрії
- •14.4 Конкурентні переваги туристських підприємств
- •14.5 Якість турпродукту – основа конкурентоспроможності туристсь-
- •15.2 Особливості інтеграційних процесів у керуванні суб’єктами
- •15.3 Об’єднання підприємств туристської індустрії
- •16.2 Вимоги до укладання договорів
- •4. Поняття, визначення (дефініції) і специфічна термінологія, що
- •21. Форс-мажор. Обставини непереборної сили завжди можуть мати мі-
- •27. Кількість примірників. У тексті угоди вказується кількість складе-
- •22.01.2002 Р. № 19 про затвердження зразка санаторно-курортної путівки» і Ін-
- •17.2 Системність у роботі й комплексність в обслуговуванні – основні
- •18.4 Види страхування в туризмі
- •18.5 Укладання договорів між туристськими підприємствами і
- •18.6 Ефективність страхування в туризмі
- •1. Міські й приміські автобуси для перевезення пасажирів. У невеликих
- •2. Автобуси для перевезення туристів до великих транспортних
- •5.Автобуси для дальніх регулярних рейсів і перевезення туристів
- •250 Маршрутів по всій Європі, до неї входить 35 європейських автобусних ком-
- •19.2.2 Перевезення залізничним транспортом
- •19.3 Подорожі водним транспортом
- •30 Хвилин проти узгодженого сторонами часу автотранспортне підприємство
- •19.6.2 Договори із залізницею
- •5. При посадці на судно з вини турфірми меншої кількості туристів (ніж
- •20.2 Стисла характеристика засобів розміщення
- •20.5 Організація взаємодії туристських підприємств з підприємства-
- •21.2 Організація надання основних послуг і додаткового сервісу в го-
- •400 Місць). Характерний для великого міста з непостійним на-
- •20 Років попит на послуги цих готелів подвоївся. Являють со-
- •21.7 Стратегія і проблематика розвитку готельного господарства
- •22.3 Організація харчування туристів у дестинаціях
- •22.3.1 Організація харчування туристів у засобах розміщення
- •23.3 Меню. Його функції
- •23.5 Поняття про ресторанні ланцюги
- •25.3 Принципи організації санаторно-курортного лікування
- •26.3 Програмне забезпечення туристських подорожей
- •26.4 Інтернет – технології в туризмі
- •Vista компанії Digital Equipment Yahoo.
14.3 Конкуренція як основний стимул розвитку туристської індустрії
У даний час не має єдиного визначення конкуренції. Як видно з рис. 14.3,
існують три підходи до визначення конкуренції [109, с. 40-48].
Рис. 14.3 - Зміст основних підходів до визначення конкуренції
Конкуренція – це процес управління зі своїми конкурентними перевага-
ми для отримання перемоги або досягнення інших цілей в боротьбі з конкурен-
тами за задоволення об’єктивних або суб’єктивних потреб у рамках законодав-
ства або в природних умовах [109, с. 42]. У цьому визначенні управління розу-
міється як пошук, розробка, підтримка, використання, розвиток, відмирання
конкурентної переваги.
Основні підходи до визначення конкуренції
Поведінковий
(боротьба за гроші поку-
пця шляхом задоволення
його потреб)
Структурне трактування
конкуренції
(аналіз структури ринку для
визначення рівню свободи
продавця і покупця на ринку
й способи Функціональне виходу з нього)
трактування конкуренції
(суперництво
старого з новим)
276
Потреба – це брак будь-чого, об’єктивно необхідного для підтримання
життєдіяльності й розвитку організму, людської особистості чи групи або сус-
пільства в цілому.
Потреби можуть бути: об'єктивними (заданими природою або суспільст-
вом) або суб'єктивними (заданими суб'єктом управління або твариною); пер-
винними або вищими; минулими, сьогоднішніми й майбутніми; глобальними
або особистими; негативними або позитивними; індивідуальними або суспіль-
ними і т. ін.
На ринку потреби проявляються у вигляді платоспроможного попиту.
На сучасному етапі світового розвитку конкуренція змушує виробни-
ків товарів і туристських підприємств, що надають послуги, постійно відна-
ходити нові шляхи підвищення їхньої якості, зниження ціни, підвищення
якості сервісу.
За ступенем інтенсивності конкуренція може бути:
– привабливою, коли в даному сегменті суб'єкт якості задовольняє свої
потреби або одержує прибутки більші, ніж у попередньому сегменті;
– помірною, коли дії суб'єкта конкуренції підтримують конкурентне се-
редовище в даному сегменті ринку;
– жорсткою для об'єкта конкуренції, коли суб'єкт поглинає, знищує або
витісняє об'єкт з даного сегмента;
– жорсткою для суб'єкта конкуренції, коли об'єкт (конкурент) поглинає,
знищує або виганяє суб'єкт з даного сегмента.
Конкуренція може відбуватися на таких рівнях:
– місцевому (в групі, відділі, організації, підприємстві і т. ін.);
– регіональному (районі, місті, області і т. ін.);
– національному (в країні);
– міжнаціональному (в декількох країнах);
– глобальному (у світовому масштабі).
На конкурентну боротьбу впливають такі фактори:
1) розмір ринку – чим він ширший, тим сильніша конкуренція;
2) темпи зростання ринку – швидке зростання полегшує проникнення на
ринок;
3) потужності – зайві потужності приводять до падіння цін;
4) перешкоди для входу або виходу з ринку – бар'єри, що захищають по-
зицію фірми, їхня відсутність робить ринки вразливими для проникнення туди
неконкурентоспроможних новачків;
5) ціна;
6) рівень стандартизації товарів (послуг) – покупці мають перевагу, оскі-
льки їм легше зорієнтуватися при виборі товару чи послуги;
7) мобільні технологічні модулі;
8) вимоги до розмірів необхідних капітальних вкладень – жорсткі вимо-
ги підвищують ризик, створюють додаткові бар'єри входу - виходу;
9) вертикальна інтеграція підвищує вимоги до розмірів капіталу,
призводить до значних відмінностей у конкурентоспроможності і витра-
тах на виробництво (надання послуг) інтегрованих, частково інтегрованих
277
і не інтегрованих фірм;
10) економія на масштабі – збільшує частку ринку, необхідну для досяг-
нення конкурентоспроможності товару (послуги);
11) швидке оновлення асортименту продукції (послуг), що випускається.
Конкуренція між фірмами зростає:
– при збільшенні кількості конкуруючих фірм;
– при об’єднанні великої і малої фірми, з виходом їх у лідери;
– при виникненні ситуації на ринку, яка потребує зростання обсягу ви-
робництва або зменшення ціни;
– при збільшенні прибутку при успішних стратегічних рішеннях;
– коли витрати на вихід з ринку великі, високі бар’єри.
Закон конкуренції – це закон, відповідно до якого в світі відбувається об'-
єктивний процес підвищення якості продукції і послуг, зниження їхньої пито-
мої ціни. Закон конкуренції – об'єктивний процес “вимивання” з ринку неякіс-
ної дорогої послуги.
Антимонопольне законодавство регламентує норми, що обмежують мо-
нополістичну діяльність, принципи ведення конкурентної боротьби на ринку,
повноваження державних органів з нагляду за дотриманням відповідних право-
вих норм.