
- •1.2 Організація як функція менеджменту
- •10. Найбільш універсальне, уніфіковане визначення туризму використо-
- •1.5 Стан розвитку туризму в Україні
- •3.2 Міжнародні організації, які координують туристську діяльність
- •3.3 Інструменти регулювання міжнародної туристської діяльності
- •3.4 Міжнародні документи, що регламентують туристську діяльність
- •1980 Р. У роботі цієї конференції взяли участь делегації 107 держав і 91 міжна-
- •3.6 Міжнародні відносини України у сфері туризму
- •4.2 Туристська політика в Україні, її основні положення
- •2002 – 2010 Роки.
- •4.3 Основні законодавчі й нормативно-правові акти у сфері туризму,
- •100 Місць розміщення туристів викликає створення 20–25 нових робочих
- •4.5.2 Паспортно-візові формальності
- •4.5.3 Митні формальності
- •4.6 Права й обов’язки туристів і екскурсантів
- •5.6 Поняття про туристські ресурси
- •7.4 Організація обслуговування клієнтів туристської фірми
- •7.5 Особливості організації спеціалізованих видів туризму
- •8.2 Маркетингова діяльність і реалізація збутової політики туристсь-
- •8.3 Управління ресурсами туристського підприємства
- •8.5 Організація обліку і звітності в туристському підприємстві
- •9.4.3 Видача дубліката ліцензії
- •9.4.4 Анулювання ліцензії
- •9.6 Контроль за дотриманням ліцензійних умов
- •10.3 Види сертифікації
- •10.4 Державна система сертифікації УкрСепро
- •18 І 19 Закону України ”Про внесення змін до Закону України” ”Про туризм”.
- •10.5.1 Порядок обов'язкової сертифікації готельних послуг
- •10.5.2 Порядок обов'язкової сертифікації послуг харчування
- •11.6 Стандарти, що діють в галузі туризму
- •12.3 Єдині вимоги до турпродукту
- •12.6 Просування і реалізація турпродукту
- •13.2 Функції туроператорів як суб’єктів туристської індустрії
- •14.3 Конкуренція як основний стимул розвитку туристської індустрії
- •14.4 Конкурентні переваги туристських підприємств
- •14.5 Якість турпродукту – основа конкурентоспроможності туристсь-
- •15.2 Особливості інтеграційних процесів у керуванні суб’єктами
- •15.3 Об’єднання підприємств туристської індустрії
- •16.2 Вимоги до укладання договорів
- •4. Поняття, визначення (дефініції) і специфічна термінологія, що
- •21. Форс-мажор. Обставини непереборної сили завжди можуть мати мі-
- •27. Кількість примірників. У тексті угоди вказується кількість складе-
- •22.01.2002 Р. № 19 про затвердження зразка санаторно-курортної путівки» і Ін-
- •17.2 Системність у роботі й комплексність в обслуговуванні – основні
- •18.4 Види страхування в туризмі
- •18.5 Укладання договорів між туристськими підприємствами і
- •18.6 Ефективність страхування в туризмі
- •1. Міські й приміські автобуси для перевезення пасажирів. У невеликих
- •2. Автобуси для перевезення туристів до великих транспортних
- •5.Автобуси для дальніх регулярних рейсів і перевезення туристів
- •250 Маршрутів по всій Європі, до неї входить 35 європейських автобусних ком-
- •19.2.2 Перевезення залізничним транспортом
- •19.3 Подорожі водним транспортом
- •30 Хвилин проти узгодженого сторонами часу автотранспортне підприємство
- •19.6.2 Договори із залізницею
- •5. При посадці на судно з вини турфірми меншої кількості туристів (ніж
- •20.2 Стисла характеристика засобів розміщення
- •20.5 Організація взаємодії туристських підприємств з підприємства-
- •21.2 Організація надання основних послуг і додаткового сервісу в го-
- •400 Місць). Характерний для великого міста з непостійним на-
- •20 Років попит на послуги цих готелів подвоївся. Являють со-
- •21.7 Стратегія і проблематика розвитку готельного господарства
- •22.3 Організація харчування туристів у дестинаціях
- •22.3.1 Організація харчування туристів у засобах розміщення
- •23.3 Меню. Його функції
- •23.5 Поняття про ресторанні ланцюги
- •25.3 Принципи організації санаторно-курортного лікування
- •26.3 Програмне забезпечення туристських подорожей
- •26.4 Інтернет – технології в туризмі
- •Vista компанії Digital Equipment Yahoo.
9.6 Контроль за дотриманням ліцензійних умов
Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які працюють у
сфері туризму, Ліцензійних умов провадження туроператорської і турагентської
діяльності виконують шляхом проведення планових і позапланових перевірок
наступні органи контролю: Державна служба туризму і курортів; Міністерство
курортів і туризму Автономної Республіки Крим; структурні підрозділи по ту-
ризму і курортам обласних, Київської і Севастопольської міських державних
адміністрацій (далі — місцеві органи виконавчої влади у сфері туризму); Дер-
жавний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва і йо-
го територіальні органи як спеціально уповноважений орган з питань ліцензу-
вання в рамках своїх повноважень.
Планові перевірки дотримання суб'єктом господарювання – ліцензіатом
ліцензійних умов проводяться органами контролю відповідно до річного плану
перевірок, затвердженого наказом органу контролю. Плани перевірок повинні
бути узгоджені між органами контролю з урахуванням того, що планова пере-
вірка ліцензіата проводиться не частіше одного разу на рік. Орган контролю
повідомляє ліцензіата про проведення планової перевірки письмово або теле-
фонограмою не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня проведення вказаної
перевірки.
Позапланові перевірки здійснюються органами контролю тільки на під-
ставі надходження у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення лі-
цензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень
про усунення порушень ліцензійних умов. Про проведення позапланової пере-
вірки ліцензіат заздалегідь не попереджається.
Для проведення перевірки органом контролю видається наказ про ство-
рення комісії, призначення голови і членів комісії і видається посвідчення для
проведення перевірки за підписом керівника органу контролю (його заступни-
ка), яке підтверджується печаткою органу контролю. Посвідчення реєструють в
189
журналі обліку, сторінки якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані й
скріплені печаткою з посиланням на наказ.
При необхідності перевірки проводять із залученням фахівців централь-
них і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а
також представників суспільних організацій, науково-дослідних установ, під-
приємств і т.п. (за їх згодою).
Термін проведення перевірки складає не більше п'яти робочих днів, у разі
великого об'єму робіт за рішенням керівника органу контролю термін перевірки
може бути продовжений до десяти календарних днів.
Голова і члени комісії мають право:
1) доступу на територію, у виробничі та інші приміщення ліцензіатів для
їх обстеження і з'ясування питань, безпосередньо пов'язаних з перевіркою;
2) ознайомлюватися з необхідними для проведення перевірки
документами;
3) одержувати копії необхідних для проведення перевірки документів;
4) одержувати від ліцензіатів письмові пояснення з питань, що виникають
в ході перевірки.
Голова і члени комісії зобов'язані:
1) керуватися у своїй роботі нормами законодавства;
2) об'єктивно відображати стан справ по дотриманню ліцензіатами ліцен-
зійних умов;
3) забезпечувати дотримання державної та інших передбачених законо-
давством таємниць.
Голова і члени комісії у разі недотримання законодавства у сфері ліцен-
зування несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для проведення перевірки голова комісії повинен пред'явити керівникові
ліцензіата посвідчення і документи, що підтверджують особу голови і членів
комісії. Комісія вказує у журналі відвідування ліцензіата (за наявності) терміни
і мету перевірки, посаду і прізвище голови комісії. Вказані дані підтверджують-
ся підписом голови комісії.
Комісія перевіряє оснащення службового приміщення ліцензіата відпові-
дно до вимог Ліцензійних умов провадження туроператорської і турагентської
діяльності, а саме наявність:
– зовнішньої реклами з вказівкою найменування (логотипу) ліцензіата
відповідно до засновницьких документів;
– інформації про режим роботи біля входу в службове приміщення;
– копії ліцензії на видному для туриста місці;
– копії свідоцтва про державну реєстрацію на видному для туриста
місці;
– відомостей про працівників суб'єкта туристської діяльності (прізвища,
імені, по батькові керівника, його заступника головного бухгалтера, менедже-
рів) на видному для туриста місці;
– книги відгуків і пропозицій громадян на видному для туриста місці;
– Ліцензійних умов провадження туроператорської і турагентської дія-
льності на видному для туриста місці;
190
– документа, що свідчить про своєчасне повідомленні споживачів
туристських послуг, з якими укладені угоди про надання туристських
послуг, про планове закриття службового приміщення (у разі ремонту,
санітарної обробки, зміни місцезнаходження припинення туристської дія-
льності і т. ін.);
– оголошення біля входу в службове приміщення про планове закриття
приміщення (у разі ремонту, санітарної обробки зміни місцезнаходження, при-
пинення туристської діяльності і т. ін.).
Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов забезпечує
умови для її проведення і надає всі необхідні для перевірки документи. Отже
ліцензіатом подаються документи при перевірці:
– організаційних вимог;
– кваліфікаційних вимог до кадрового складу працівників;
– інформаційно-рекламної діяльності;
– вимог до укладання договорів при наданні туристських послуг;
– забезпечення страхового захисту туристів;
– організації іноземного туризму;
– організації зарубіжного туризму;
– організації внутрішнього туризму;
– здійснення екскурсійної діяльності.
За результатами перевірки складається акт. Акт перевірки складається в
двох екземплярах під час проведення перевірки за встановленою формою: один
екземпляр акту перевірки видається керівнику (уповноваженому представнику)
ліцензіата (юридичної особи) або самому ліцензіату (фізичній особі – суб'єкту
підприємницької діяльності), який перевірявся, другий зберігається органом
контролю, який здійснив перевірку. Екземпляри акту підписують особи, які
проводили перевірку.
Керівник ліцензіата (юридичної особи) або його уповноважений предста-
вник особисто підтверджує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один
екземпляр, ставить свій підпис, дату і печатку ліцензіата. Ліцензіат (фізична
особа — суб'єкт підприємницької діяльності) підтверджує, що ознайомлений з
актом перевірки і отримав один екземпляр, ставить свій підпис і дату. Для філі-
алів та інших відокремлених підрозділів без права юридичної особи уповнова-
жений представник ліцензіата ставить свій підпис і дату.
У разі відмови ліцензіата підписати акт перевірки голова комісії робить
відповідний запис про те, що ліцензіат з актом ознайомлений і від підпису від-
мовився. Керівник ліцензіата або його уповноважений представник (юридична
особа), ліцензіат (фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності) має пра-
во дати роз'яснення і висловити зауваження за змістом акту і проведенню пере-
вірки. Ці документи є невід'ємною частиною акту.
Виявлені порушення, зафіксовані в акті перевірки, повинні бути підтвер-
джені посиланнями на конкретні пункти, розділи, статті чинних нормативно-
правових актів. Довільний виклад або трактування вимог нормативно-правових
актів не допускається. Про результати перевірки орган контролю повідомляє в
Державну службу туризму і курортів.
191
У разі виявлення порушень орган контролю не пізніше десяти робочих
днів з дати складання акту перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов
провадження туроператорської і турагентської діяльності видає розпорядження
про усунення виявлених порушень або Державна служба туризму і курортів
ухвалює рішення про анулювання ліцензії.
У разі усунення виявлених перевіркою порушень ліцензійних умов про-
тягом десяти робочих днів, якщо це підтверджено документально і не потребує
здійснення додаткової перевірки, розпорядження про усунення порушень не
видається.
Ліцензіат, який отримав розпорядження про усунення їм порушень ліцен-
зійних умов, зобов'язаний його виконати у встановлений в розпорядженні тер-
мін і в письмовій формі повідомити про це орган контролю.
У разі невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень
ліцензійних умов або ненадання ним у письмовій формі повідомлення про ви-
конання орган контролю складає акт про невиконання розпорядження про усу-
нення порушення ліцензійних умов, який є підставою для анулювання ліцензії.
Державна служба туризму і курортів на підставі акту про невиконання
розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов ухвалює рішення про
анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав
для анулювання ліцензії, яке вручається ліцензіату особисто під підпис або на-
правляється листом з вказівкою підстав анулювання не пізніше трьох робочих
днів з дати його ухвалення. Копія рішення про анулювання ліцензії направля-
ється до державної податкової інспекції за місцем реєстрації ліцензіата.
Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акту про встановлен-
ня факту неподання у встановлений термін повідомлення про зміну даних, вка-
заних в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акту про вияв-
лення недостовірних відомостей в документах, поданих суб'єктом господарю-
вання для отримання ліцензії; акту про встановлення факту передачі ліцензії
іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності;
акту про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних
умов провадження туроператорської і турагентської діяльності здійснюється
органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата (фізичної особи –
суб'єкта підприємницької діяльності), керівника ліцензіата (юридичної особи)
або його представників. У разі нез'явлення ліцензіата або його представників
питання про анулювання ліцензії розглядається без їх участі.
У разі анулювання ліцензії на підставі акту про повторне порушення лі-
цензіатом Ліцензійних умов провадження туроператорської і турагентської дія-
льності, акту про встановлення факту неподання у встановлений термін повід-
омлення про зміну даних, вказаних в документах, що додавалися до заяви про
видачу ліцензії, акту про виявлення недостовірних відомостей в документах,
поданих суб'єктом господарювання для отримання ліцензії, акту про встанов-
лення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для здійс-
нення господарської діяльності, акту про невиконання розпорядження про усу-
нення виявлених порушень ліцензійних умов суб'єкт господарювання може
отримати нову ліцензію на право здійснення цього виду господарської діяльно-
192
сті не раніше ніж через рік з дати ухвалення органом ліцензування рішення про
анулювання попередньої ліцензії.
Рішення про анулювання ліцензії набуває чинності через десять днів з дня
ухвалення.
Якщо ліцензіат протягом десяти днів з дня ухвалення Державною служ-
бою туризму і курортів рішення про анулювання ліцензії подає скаргу в експер-
тно-апеляційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної політики
та підприємництва, то дія цього рішення припиняється до ухвалення відповід-
ного рішення даним комітетом. Експертно-апеляційна рада інформує Державну
службу туризму і курортів про отримання такої скарги і про результати її роз-
гляду. Позитивне для ліцензіата рішення експертно-апеляційної ради з його
скарги є підставою для ухвалення розпорядження про усунення виявлених по-
рушень законодавства у сфері ліцензування, допущеного органом контролю
при перевірці.
Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому
порядку.
Збиток, нанесений порушенням законодавства у сфері ліцензування, під-
лягає відшкодуванню за позивами зацікавлених осіб у порядку, визначеному
законодавством. Разом з тим до суб'єктів господарювання за здійснення госпо-
дарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді
штрафів в розмірах, встановлених законом. Зокрема, ст. 164 Кодексу України
про адміністративні правопорушення (далі – КоАП) встановлено, що заняття
господарською діяльністю без ліцензії, якщо її отримання передбачено законом,
спричиняє за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока не оподаткову-
ваних податком мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 680 грн.) з конфіс-
кацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини або без такої.
Якщо вказані дії, зроблені особою, яка протягом року була піддана адміністра-
тивному стягненню за те ж порушення, то на таку особу накладається штраф
від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів
громадян (від 510 грн. до 1020 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції,
знарядь виробництва і сировини або без такої.
Справи про такі адміністративні правопорушення розглядають судді ра-
йонних, районних в місті, міських судів. Протоколи про правопорушення ма-
ють право складати уповноважені на це посадовці органів, на які відповідно до
чинного законодавства покладені функції контролю за наявністю ліцензій. Вка-
зані штрафи перераховують до Державного бюджету України.
Крім того, слід зазначити, що згідно з частиною першою ст. 22 Закону
“Про ліцензування певних видів господарської діяльності” посадовці органу
ліцензування і спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування у разі
недотримання законодавства у сфері ліцензування несуть відповідальність від-
повідно до діючого законодавства.
193
Контрольні запитання для самодіагностики
1. Яка основна мета проведення ліцензування туристської діяльності?
2. Яка різниця між ліцензіатом і здобувачем ліцензії?
3. Які види діяльності у сфері туризму підлягають ліцензуванню в Україні?
4. Які органи державної влади в Україні проводять ліцензування у сфері
туризму?
5. Вказати основні законодавчі документи, що регламентують прове-
дення ліцензування у сфері туризму в Україні?
6. Який порядок оформлення ліцензії на туристську діяльність?
7. У який термін орган з ліцензування повинен прийняти рішенн про ви-
дачу ліцензії?
8. Вказати основні умови ліцензування туристської діяльності.
9. Чи може підприємство – туроператор займатися іншими видами діяль-
ності крім туроператорської?
10.Назвіть випадки, в яких може бути відмовлено у видачі ліцензії
суб’єкту господарювання, який займається туристською діяльністю?
11.В яких випадках ліцензія переоформляється?
12.В який термін суб’єкт господарювання, який займається туристською
діяльністю, зобов’язаний повідомити орган з ліцензування про зміни у докуме-
нтах, що є підставою для переоформлення ліцензії?
13. В яких випадках видається копія ліцензії?
14. В яких випадках видається дублікат ліцензії?
15. Які документи необхідно підготувати для отримання ліцензії на туро-
ператорську діяльність?
16. Які документи необхідно підготувати для отримання ліцензії на тура-
гентську діяльність?
17. Які документи необхідно підготувати для отримання копії ліцензії?
18. Які документи необхідно підготувати для отримання дубліката ліцензії?
19. Яка періодичність проведення планових перевірок дотримання Ліцен-
зійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності?
20. В яких випадках проводиться позапланова перевірка дотримання Лі-
цензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності?
21. Які основні права й обов’язки комісії з перевірки за дотриманням лі-
цензійних умов здійснення туристської діяльності?
22. В яких випадках може бути анульовано ліцензію на туроператорську
або турагентську діяльність?
23. Який порядок оскарження висновків комісії за дотриманням ліцензій-
них умов виконання туристської діяльності?
194
10 СЕРТИФІКАЦІЯ В ТУРИЗМІ
10.1 Сутність сертифікації
Загальне поняття сертифікації випливає з етимології слова “сертифікат”
(лат. certum – правильно + facere - робити), тобто зроблено правильно. Сертифі-
катом засвідчують наявність якого-небудь факту. Такими фактами можуть бу-
ти, наприклад, походження, справжність товару тощо. Найбільш поширеним
випадком застосування сертифікації є підтвердження відповідності якого-
небудь об’єкта встановленим до нього вимогам.
Підтвердження відповідності може здійснювати перша сторона (вироб-
ник, продавець, виконавець), друга сторона (споживач, замовник), третя сторо-
на (особа або орган, які визнані незалежними від сторін, що беруть участь у ро-
згляді певного питання).
Найбільш об’єктивною оцінкою вважають оцінку третьої сторони.
Термін “сертифікація” вперше було сформульовано й визначено Комі-
тетом з питань сертифікації Міжнародної організації з стандартизації (ISO)
та включено у Керівництво №2 ISO (ISO/ІЕС 2) версії 1982 р. “Загальні те-
рміни та визначення у галузі стандартизації, сертифікації та акредитації”.
У відповідності до цього документу сертифікація визначалась як дія з
підтвердження того, що виріб або послуга відповідає певним стандартам
або іншим нормативним документам.
Це визначення покладено в основу поняття сертифікації, прийнятого сьо-
годні в Україні, згідно з яким сертифікація – це процедура підтвердження від-
повідності, за допомогою якої третя, незалежна від виробника (виконавця) і
споживача сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга
відповідають заданим вимогам. Під відповідністю розуміється додержання усіх
встановлених вимог до продукції, процесів, послуг. Наявність третьої сторони в
підтвердженні відповідності є головною ознакою сертифікації.
Для того, щоб переконатися, що продукція зроблена правильно або по-
слуга надана правильно, необхідно:
– знати, яким вимогам вона повинна відповідати;
– яким чином можна отримати достовірні докази цієї відповідності.
Загальновизнаним способом такого доказу є сертифікація відповідності, а
результат цієї дії, тобто письмова гарантія третьої сторони одержали назву сер-
тифікату відповідності.
Сертифікат відповідності – документ, виданий відповідно до правил си-
стеми сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість в то-
му, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відпові-
дають конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.
Сертифікація продукції та послуг є елементом державного регулювання
діяльності суб’єктів господарської діяльності.
Сертифікація створює передумови й умови для успішного вирішення ва-
жливих соціально-економічних проблем та завдань, що сприяють інтеграції
окремих держав у світову економіку.
195
10.2 Цілі сертифікації
Сертифікація проводиться з метою:
– створення умов для діяльності підприємств, закладів, організацій та
підприємців на єдиному товарному ринку, а також для участі в міжнародному
економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародної торгівлі;
– сприяння споживачам у компетентному виборі продукції, послуг;
– захисту споживачів від несумлінного виробника (продавця,
виконавця);
– контролю безпеки продукції, послуг для навколишнього середовища,
життя, здоров’я та майна споживачів;
– підтвердження показників якості продукції, замовлених виробником,
тощо.
Сертифікація товарів, робіт, послуг __________у сфері туристської діяльності вико-
нується з метою:
– запобігання реалізації товарів, робіт, послуг, небезпечних для життя,
здоров'я людей, майна і довкілля;
– сприяння споживачам у свідомому виборі товарів, робіт, послуг;
– забезпечення дотримання обов'язкових норм, правил, вимог щодо
охорони навколишнього природного середовища, використання природних ре-
сурсів та забезпечення екологічної безпеки;
– гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами,
рекомендаціями, нормами і правилами, що стосуються вимог до об'єктів відві-
дування і туристських послуг, взаємодії туроператорів, використання обмеже-
них туристських ресурсів, якості і видів туристських послуг.