13. Поняття та економічна сутність основних фондів, їх склад, класифікація та структура.
Основні фонди – це частина виробничих фондів (до 85% всіх фондів на під-ві), які приймають участь у виробництві, тривалий час не змінюють своєї натуральної форми, а вартість (собівартість) переносить на готовий продукт частково по мірі зношування за встановленими нормами амортизації на кожен вид ОФ.
Основні фонди діляться на:
Промислово - виробничі, які приймають активну учать у виробничих процесах обладнання.
Непромислово-виробничі, які не приймають участь у виробничому процесі, але є на кожному під-ві чи фірмі (гуртожитки, їдальні, медпункти, клуби і т.д.)
Класифікація ОФ:
Нерухомість, земля на якій побудовані під-ва, офіси…
Будівлі, споруди, корпуси, лабораторні цехи.
Очисні споруди, водо каналізації, шахти…
Передавальні пристрої, які передають енергію трубопроводи, тепломережі, енергопостачання.
Машини та обладнання, які діляться на
Робочі машини та обладнання
Силові машини та обладнання
Електродвигуни та газопроводи
Вимірювальні та регулюючі прилади, лабораторне обладнання, комп’ютерна техніка, АТС
Транспорті засоби та їх під’їзди.
Інструменти всіх видів, але із строком експлуатації більше 1 року і вартістю понад 15 мінімальних неоподаткованих зарплат (електродрель).
Виробничо – господарський інвентар.
Структурою основних фондів називається та частина ОФ, яка приймає участь безпосередньо у виготовлені продукції і виражається у %, тобто вся структура – 100%.
Структура складається з основних, виробничих ОФ і невиробничої частини ОФ.
Виробничі ОФ – це основні фонди, які приймають участь у виготовленні ОФ (до яких відноситься обладнання та устаткування 70 % – 80%).
Невиробничі ОФ – які не впливають на випуск продукції (будівлі, споруди, транспорті).
Активні і пасивні
Обладнання Будівлі
14. Облік та оцінка основних фондів. Знос та амортизація основних фондів, норма амортизації, розрахунок.
Облік основних фондів здійснюється у натуральних та вартісних показниках, які характеризують певні їх параметри (продуктивність, вагу, габарити тощо).
Натуральні показники основних фондів використовуються для розрахунку виробничих потужностей, складання балансів устаткування, визначення технічного стану основних фондів.
Вартісні показники основних фондів дають змогу визначити загальний їх обсяг, динаміку, знос, нарахувати амортизацію, розраховувати собівартість продукції, рентабельність підприємства.
Є 3 оцінки вартості основних фондів:
Початкова вартість – це під час придбання.
Відновна вартість – це нова вартість по відношенню до ринкових цін, проводиться методом переоцінки.
Залишкова вартість – це вартість за мінусом зношення.
Для відшкодування вартості зношення основних фондів кожне під-во проводить амортизаційні відрахування по нормам амортизації, які включаються до собівартості продукції.
Норма амортизації – річний відсоток відшкодування вартості основних фондів.
Амортизація – це процес перенесення частинами вартості усіх видів засобів праці протягом строку їх використання на вартість виготовлення продукції з метою її відшкодування.
Норма амортизації обчислюється:
П – первісна вартість об’єкта основних фондів, грн.
Л – ліквідаційна вартість, грн.
Т – нормативний термін експлуатації об’єкта основних фондів, грн.