
- •8.Вимоги Закону України "Про охорону праці" щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •11. Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання.
- •12.Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •14.Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •15.Гасіння пожеж в електроустановках, засоби і методи.
- •Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики.
- •17.Державний нагляд за дотриманням охорони праці на підприємствах.
- •18.Державний нагляд та управління охороною праці.
- •19.Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії. Закон “Про охорону праці”. Галузеві та міжгалузеві нормативні акти з охорони праці.
- •20.Джерела травматизму в офісі. Вимоги безпеки до організації робочого місця в офісах.
- •21.Евакуація людей.
- •22.Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
- •23.Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
- •24.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •25.Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих.
- •26.Пожежо-вибухонебезпечність об’єктів. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Перелік рішень по забезпеченню пожежної безпеки об'єкта.
- •27.Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків, характером ушкоджень та іншими обставинами .
- •28.Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електричним струмом.
- •29.Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж.
- •30.Мета і методи аналізу травматизму та професійної захворюваності на виробництві.
- •31.Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем, нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •32.Мікроклімат, його параметри, нормування, основні засоби та заходи щодо покращення мікроклімату.
- •33.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •35.Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •36.Обов‘язки та права керівника і працівника щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •37.Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів.
- •38.Органи державного управління охороною праці.
- •39.Організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •40.Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі
- •41.Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види
- •42.Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.
- •43.Освітлення приміщень, його параметри, нормування та види.
- •44.Основні нормативні документи з охорони праці.
- •45.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •46.Основні причини пожеж. Пожежі як соціальне небезпечний фактор
- •47.Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники.
- •49.Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •50.Попередження розповсюдження пожежі. Планування та розташування приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки.
- •51.Причини електротравм.
- •52.Протипожежне водопостачання. Устаткування пінного, газового та порошкового пожежогасіння.
- •53.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •54.Роль відділу охорони праці на підприємстві.
- •55.Система пожежного захисту. Суть і складові системи пожежного захисту, її призначення.
- •56.Система попередження пожеж. Призначення, концептуальні засади системи попередження пожеж.
- •57.Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.
- •58.Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •59.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань. Закон “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”.
- •60.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •61.Способи і засоби гасіння пожежі.
- •62.Способи і засоби пожежогасіння. Характеристика вогнегасних властивостей води, хімічних та інших засобів пожежогасіння.
- •63.Стаціонарні засоби гасіння пожеж. Сплінклерні та дренчерні установки.
- •64.Страхові виплати у разі нещасних випадків, їх види.
- •65.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Вогнезахист будівельних конструкцій. Пожежна сигналізація
- •66.Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •67.Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом.
- •68.Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація.
- •69.Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом.
59.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань. Закон “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”.
Право на забезпечення соціального страхування від нещасних випадків настає з того дня коли працівник почав працювати згідно з трудовим договором.
Кошти державного соціального страхування використовуються на допомогу в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у разі хвороби, каліцтва, при догляді за хворим членом родини, карантині. Допомога виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (ЛКК), а також на санаторно-курортне лікування, будинки відпочинку, на ЛПХ або інші заходи.
Законом передбачено диференціацію страхових внесків залежно від класу професійного ризику виробництва. Чим вищий ризик тим вищими мають бути галузеві страхові штрафи. Це передбачає певні знижки або надбавки до галузевого страхового тарифу при відповідно низькому або високому рівні травматизму. ФСНВ здійснює контроль за дотриманням страхового законодавства, визначає економічну зацікавленість власників у зниженні страхових ризиків.
Створення ефективної системи соціального захисту на підприємствах є невід’ємною умовою розвитку всякого суспільства, особливо в умовах ринку, виступає необхідною платою суспільства та бізнесу за соціальний мир, стабільність соціальної системи та можливість нормальної господарської діяльності. В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизму є неефективними. Тому здійснення їх повинно проходити комплексно, створюючи в загальній системі управління виробництвом підсистему керування безпекою праці, спрямованої на збереження здоров’я та працездатності людини. Розвиток цивілізованої держави може здійснюватись тільки разом з дією соціального захисту населення.
60.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
Спеціальному розслідуванню підлягають:
- нещасні випадки із смертельним наслідком;
- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;
- випадки смерті на підприємстві;
- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.
Зазначені органи повідомляють про нещасний випадок свої вищестоящі органи згідно з установленим порядком. Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше. Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків організовує роботодавець.
Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.
До складу комісії із спеціального розслідування включаються: *посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), *представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, *представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, *представник роботодавця, *представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, *представник вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань також *спеціаліст відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування. За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляється карта обліку професійного захворювання на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням.
Акт за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання цих документів.