55.Система пожежного захисту. Суть і складові системи пожежного захисту, її призначення.

Система пожежного захисту — це комплекс методів, заходів та засобів, які направлені на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідаціїпожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Протипожежний захист — це комплекс інженерно-технічних. заходів, спрямованих на створення пожежної безпеки об’єктів і споруд. Пожежний зв’язок та сигналізація відіграють важливу роль у запобіганні пожежам і сприяють своєчасному виклику пожежних підрозділів на місце загоряння. Системи сигналізації дозволяють без участі людей автоматично передати повідомлення про пожежу і її. адресу на центральний пункт пожежного зв’язку, а також автоматично провести запуск стаціонарних вогнегасник установок.

Протипожежний режим у закладах та установах включає розробку ефективних, економічно доцільних і технічно обґрунтованих заходів і засобів попередження пожеж, виробленні заходів, що запобігають поширення пожежі, що виникла і заходів для її ліквідації.

До системи пожежного захисту належить:

-використання негорючих та важкогорючих речовин і матеріалів;

-обмеження у використанні та відповідне зберігання горючих та вибухонебезпечних речовин та матеріалів;

-ізоляція горючого і вибухонебезпечного середовища;

-засоби запобігання розповсюдженню вогню за межами осередку пожежі;

-використання будівельних конструкцій з регламентованими межами вогнестійкості і відповідних засобів пожежогасіння;

-засоби колективного та індивідуального захисту, які забезпечують безпеку працюючих протягом усього часу дії небезпечних чинників пожежі.

Система пожежного захисту включає облаштування шляхів евакуації людей, систему протидимного захисту, засоби пожежної сигналізації та засоби повідомлення про пожежу, а також організацію пожежної охорони об’єктів.

Система пожежного захисту має передбачати механічні засоби, які мають зберігати свої функціональні якості протягом розрахункового часу, необхідного для гасіння пожежі (драбини, зовнішні пожежні драбини, аварійні виходи, захищені ліфти та ін.).

На кожний конкретний об’єкт та виробничий процес має бути розрахована нормативно-проектна документація, яка чітко регламентує необхідні засоби вибухопожежного захисту.

56.Система попередження пожеж. Призначення, концептуальні засади системи попередження пожеж.

Одним із основних принципів у системі попередження пожеж є положення про те, що горіння можливе лише за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу. Так сірником не можливо запалити дерев'яну колоду, в той же час аркуш паперу л,егко загориться.

До окислювачів належать хлор, фтор, оксиди азоту та інші речовини, однак з практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає при оксидуванні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% .(норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим.

Система попередження пожеж виключає два основних напрямки: запобігання формуванню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі джерела запалювання.

Запобігання формуванню горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; використанням інгібуючих та флегматизуючих добавок.

Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категорії вибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використання устаткування, що задовшьняє вимогам електростатичної іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використання при роботі з ЛЗР інструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів.