
- •8.Вимоги Закону України "Про охорону праці" щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •11. Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання.
- •12.Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •14.Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •15.Гасіння пожеж в електроустановках, засоби і методи.
- •Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики.
- •17.Державний нагляд за дотриманням охорони праці на підприємствах.
- •18.Державний нагляд та управління охороною праці.
- •19.Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії. Закон “Про охорону праці”. Галузеві та міжгалузеві нормативні акти з охорони праці.
- •20.Джерела травматизму в офісі. Вимоги безпеки до організації робочого місця в офісах.
- •21.Евакуація людей.
- •22.Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
- •23.Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
- •24.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •25.Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих.
- •26.Пожежо-вибухонебезпечність об’єктів. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Перелік рішень по забезпеченню пожежної безпеки об'єкта.
- •27.Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків, характером ушкоджень та іншими обставинами .
- •28.Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електричним струмом.
- •29.Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж.
- •30.Мета і методи аналізу травматизму та професійної захворюваності на виробництві.
- •31.Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем, нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •32.Мікроклімат, його параметри, нормування, основні засоби та заходи щодо покращення мікроклімату.
- •33.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •35.Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •36.Обов‘язки та права керівника і працівника щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •37.Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів.
- •38.Органи державного управління охороною праці.
- •39.Організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •40.Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі
- •41.Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види
- •42.Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.
- •43.Освітлення приміщень, його параметри, нормування та види.
- •44.Основні нормативні документи з охорони праці.
- •45.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •46.Основні причини пожеж. Пожежі як соціальне небезпечний фактор
- •47.Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники.
- •49.Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •50.Попередження розповсюдження пожежі. Планування та розташування приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки.
- •51.Причини електротравм.
- •52.Протипожежне водопостачання. Устаткування пінного, газового та порошкового пожежогасіння.
- •53.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •54.Роль відділу охорони праці на підприємстві.
- •55.Система пожежного захисту. Суть і складові системи пожежного захисту, її призначення.
- •56.Система попередження пожеж. Призначення, концептуальні засади системи попередження пожеж.
- •57.Соціальне партнерство в охороні праці та трудові норми Міжнародної організації праці.
- •58.Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •59.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань. Закон “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”.
- •60.Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •61.Способи і засоби гасіння пожежі.
- •62.Способи і засоби пожежогасіння. Характеристика вогнегасних властивостей води, хімічних та інших засобів пожежогасіння.
- •63.Стаціонарні засоби гасіння пожеж. Сплінклерні та дренчерні установки.
- •64.Страхові виплати у разі нещасних випадків, їх види.
- •65.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Вогнезахист будівельних конструкцій. Пожежна сигналізація
- •66.Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •67.Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом.
- •68.Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація.
- •69.Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом.
47.Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники.
Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожежі, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.
Використовують такі види первинні засоби пожежогасіння:
-пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна,грубововняні тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати );
-пожежний інструмент ( гаки, ломи, сокири тощо);
-вогнегасники;
Первинні засоби пожежогасіння можуть розміщуватися на пожежних щитах (стендах), які встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу до 5000 м . Порядковий номер пожежного щита вказується після літерного індексу "ПЩ". Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати захист первинних засобів пожежогасіння, зручність використання їх.
Ящики для піску повинні мати міскість 0,5; 1,0 або 3 м та бути укомплектовані совковою лопатою.
Бочки з водою встановлюють у разі відсутності протипожежного водопроводу.
Покривала з негорючих матеріалів повинні бути розміром не менше як 1 на 1 м. У місцях застосування та зберігання легко займистих речовин та горючих речовин розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2 х1,5м , 2 х 2м.
Пожежний інвентар має бути пофарбований в червоний та білий кольори, а пожежний інструмент - в чорний.
Вогнегасники.Серед первинних засобів пожежогасіння особливе місце займають вогнегасники. Залежно від вогнегасних речовин, що використовуються, вогнегасники ділять на пінні, газові та порошкові.
Вибір типу і розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводиться на підставі рекомендацій, наведених в таблицях (див. ОНТП 24-86) в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі у приміщенні чи об'єкта, що потребує захисту.
Громадські будівлі та споруди промислових підприємств повинні мати на кожному поверсі не менше двох ручних вогнегасників. При захисті приміщень, в яких знаходяться електронно-обчислювальні машини, копіювальна та інша оргтехніка, а також телефонних станцій, архівів тощо, необхідно враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, що можуть призвести під час гасіння пожежі до псування обладнання. Такі приміщення рекомендується забезпечувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням граничне допустимої концентрації вогнегасної речовини.
Максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути: 20 м - для громадських будівель та споруд, 30 м - для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м - для приміщень категорії В і Г, 70 м - для приміщень категорії Д.
48.Пожежна сигналізація. Засоби виявлення пожежі та сповіщення про пожежу.Пожежна сигналізація являє собою сукупність технічних засобів, що визначають ознаки та джерела займання. Комплекс технічних інструментів пожежної сигналізації дає можливість своєчасно усунути джерела пожежі.
Установки і системи пожежної сигналізації, оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі повинні забезпечувати автоматичне виявлення пожежі за час, необхідний для включення систем оповіщення про пожежу з метою організації безпечної (з урахуванням допустимого пожежного ризику) евакуації людей в умовах конкретного об'єкта.
Системи пожежної сигналізації, оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі повинні бути встановлені на об'єктах, де вплив небезпечних факторів пожежі може призвести до травматизму та (або) загибелі людей.
Головною функцією систем пожежної сигналізації є забезпечення збереження майна і людських життів. Автоматична система пожежної сигналізації здатна самостійно подавати повідомлення про спалах і включати системи пожежогасіння і протидимного захисту.
Системи пожежної сигналізації створюють сигнал про можливе загоряння і подають його системі автоматичного пожежогасіння або на центральний контрольний пульт. Охоронно-пожежна сигналізація включає в себе і виявлення місця спалаху на об'єкті, та забезпечення охорони об'єкта. Ціна охоронно-пожежної сигналізації нижче, ніж вартість двох окремих систем.
Для більшої безпеки ефективно комбінувати систему пожежної безпеки з системою автоматичного пожежогасіння, системою димовидалення, системою евакуації і т.д. Таким чином, ви отримуєте максимальний рівень безпеки вашого будинку, квартири, офісу, заводу і будь-якого іншого приміщення.
Пожежні системи можуть бути двох типів: автономні пожежні сигналізації і централізовані системи з підключення до центрального пульту охорони. Датчики автономних систем пожежної сигналізації подають сигнал для початку автоматичного пожежогасіння. Обладнання централізованих систем пожежної сигналізації оповіщає відповідні служби або охоронні організації про загрозу спалаху на об'єкті.
Функціональність пожежної сигналізації забезпечують датчики. Пожежні датчики подають сигнал при найменшому виявленні диму. Всі датчики налаштовуються на певний рівень чутливості до температури і задимленості в приміщенні. Пожежні датчики можуть бути провідні та безпровідні (не використовується кабель при установці)
В залежності від проявів процесу горіння сповіщувачі можуть бути:
- Димові (реагують на наявність диму);
- Теплові (реагують на зміну температури або динаміку зміни);
- Газові (реагують на концентрацію в повітрі оксиду вуглецю);
- Інфрачервоні (реагують на відкрите полум'я).
В залежності від можливості зазначати свій номер (адресу) сповіщувачі поділяються на:
-адресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення і постійно або періодично активно формують сигнал про стан пожежонебезпечності в захищуваному приміщенні та власну працездатність із зазначенням свого номера (адреси);
-неадресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення та формують сигнал про виникнення пожежі в захищуваному приміщенні без зазначенням свого номера (адреси);