42.Організація служби охорони праці. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад.

Одним з основних суб'єктів, що здійснюють управління охороною праці на підприємстві, є служба охорони праці, ор­ганізаційна форма якої залежить від кількості працівників, що працюють у роботодавця. На підприємстві, де працюють 50 і більше осіб, роботодавець створює службу охорони праці, на підприємстві, де працює менше 50 осіб, функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку, а на підприємстві, де працює менше 20 осіб, для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства чи припинення фізичною особою-роботодавцем використання найманої праці.

Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує та затверджує положення про службу ОП підприємства, куруючись типовим положенням Держгірпромнагляду.

Служба ОП має право видавати керівникам установ, підприємств або структурним організаціям обов’язкові до виконання приписи щодо усунення наявних недоліків в організації ОП.

Служба ОП формується із спеціалістів, які мають вищу технічну освіту або базову та стаж роботи на виробництві не менше 3 років.

Служба ОП вирішує такі основні завдання:

-забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель та споруд;

-забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту, професійної підготовки і підвищення кваліфікації робітників з питань ОП;

-вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;

-участь у професійному відборі виконавців для визначених робіт.

43.Освітлення приміщень, його параметри, нормування та види.

Освітлення приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться:- світловий потік,- сила світла,- яскравість,- освітленість.

До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: - фон,- контраст між об'єктом і фоном,- видимість.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:

- природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу;

- штучним, що створюється електричними джерелами світла;

- суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.

Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно або з врахуванням розташування робочих місць.

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне освітлення. Природне освітлення поділяється на:

- бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;

- верхнє - здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях;

- комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають такі чинники: світловий клімат, площа та орієнтація світлових отворів, ступінь чистоти скла в світлових прорізах, пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення, наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і ззовні приміщення.

Суміщене освітлення приміщень виробничих будинків слід передбачати:

а) для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи І-Ш розрядів;

б) для виробничих та інших приміщень у випадках, коли за умов технології, організації виробництва або клімату в місці будівництва необхідні об'ємно-планувальні рішення, які не дозволяють забезпечити нормоване значення КПО, а також у випадках, коли техніко-економічна доцільність суміщеного освітлення порівняно з природним підтверджена відповідними розрахунками;

в) відповідно до нормативних документів з будівельного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості, затверджених в установленому порядку.

Суміщене освітлення приміщень житлових, громадських і допоміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об'ємно-планувальних рішень за винятком житлових кімнат та кухонь житлових будинків і гуртожитків, віталень і номерів готелів, спальних приміщень санаторіїв і будинків відпочинку, групових і гральних дитячих дошкільних закладів, палат лікувально-профілактичних установ.