42.Порядок документального оформлення розрахунків за допомогою акредитивів.

Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента за дорученням клієнта (заявника акредитива) чи від свого імені здійснити платіж на користь бенефіціара (одержувача грошей) чи доручає іншому (виконавчому) банку здійснити платіж за умовами акредитива.

Умови і порядок проведення розрахунків по акредитивах передбачається в договорі купівлі-продажу й інших господарських договорах. На підставі укладених господарських договорів одержувач товарів (платник) подає в обслуговуючий, його банк Заяву на акредитив у кількості не менше трьох примірників.

Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб , з одного боку, вони давали можливість банкам без складності їх проконтролювати, з іншого боку - забезпечували б інтереси сторін, що використовують акредитивну форму розрахунків.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

- покритий - акредитив для здійснення платежів, за яким заздалегідь бронюються засоби платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті чи у виконавчому банку;

- непокритий - акредитив, оплата за яким у випадку тимчасової відсутності грошей на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Разом із заявою на відкриття покритого акредитива заявник подає і платіжне доручення на перерахування засобів зі свого рахунку на аналітичний рахунок „Розрахунки по акредитивах” у банку-емітенті.

Для відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент враховує на відповідному за балансовому рахунку, призначеному для обліку акредитивів, другий ( з необхідною оцінкою банку про дату надходження ) - разом із випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій і четвертий, як правило, використовуються для інформування виконавчого банку і бенефіціара про умови акредитива.

На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви „Вид акредитива” додатково зазначається „непокритий”.

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар надає виконавчому банку необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів по акредитиву.

Банк-емітент, перевіривши виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів по акредитиву, списує засоби з аналітичного рахунку „Розрахунки по акредитиву” і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів по акредитиву банк-емітент зберігає в документах банку, а другий (з необхідними відмітками про дату надходження і виконання) видає заявнику акредитива разом з іншими документами по акредитиву.

43.Поняття класифікації рахунків.

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку дає змогу ясно зрозуміти зміст рахунків, забезпечує чітке користування ними у практичній роботі. Рахунки є засобом групування поточного обліку і контролю засобів, запасів, грошових коштів, розрахунків, джерел. Групування господарських засобів та їх джерел, господарських процесів та їх результатів здійснюється відповідно до 'їх економічного змісту. При цьому різні рахунки, а також обліковувані на них об'єкти мають різний зміст відповідно до характеру і особливостей обліковуваних об'єктів. Таким чином, всі рахунки за змістом можуть бути зведені у відповідні групи і види. Економічний зміст рахунків є основою побудови всієї системи рахунків бухгалтерського обліку й найважливішою ознакою їх класифікації. Не менш значущою є класифікація рахунків за призначенням і структурою. А найбільш узагальнюючою є класифікація за відношенням до бухгалтерського балансу. Адже вона диктує структуру рахунків, пов'язує їх з класифікацією об'єктів і вказує відповідність до статей балансу. Зміст і призначення рахунків, у свою чергу, визначають побудову рахунків або їхню структуру, тобто характер і значення їх дебетових і кредитових записів і залишків, становище у балансі тощо. Одні види рахунків за структурою можуть мати тільки дебетові залишки і є активними, інші - тільки кредитові залишки і належать до пасивних. Одні рахунки показують в активі,, інші - в пасиві балансу, а деякі - як в активі, так і в пасиві. Усі ознаки (за економічним змістом, за їх призначенням та структурою, за відношенням до бухгалтерського балансу) тісно взаємопов'язані і є основою побудови класифікації рахунків бухгалтерського обліку.