Характеристика цибулини цибулі-ріпки

Сорт	Форма, індекс	Смак	Забарвлення лусок		Кількість за­родків	Розмір		Твердість	Гніздність
			зовнішніх (сухих)	внутрішніх (м'ясистих)		висота	діаметр

Завдання 5. Вивчення сортів зерняткових культур за якістю плодів.

Мета. Ознайомитися з сортами зерняткових культур.

Хід роботи

1. Описати сорти зерняткових культур за якістю плодів.

Сортові ознаки плодів зерняткових культур, що підлягають опису: 1) тер­мін збирання; 2) розмір; 3) смак; 4) одномірність.

Для характеристики розміру, ступеня одномірності беруть пробу зі 100 плодів. Плоди збирають з декількох (3-5) дерев з такого розрахунку, щоб взята проба була характерною для якостей плодів даного сорту у цьому році.

Середню вагу плоду визначають шляхом зважування 100 плодів й поділу отриманої ваги на їхню кількість. Окремо зважують найбільший плід і дізна­ються про максимальну вагу одного плода у сорту.

Ступінь одномірності визначають окомірно й записують до таблиці слова­ми: плоди одномірні, середньої одномірності, неодномірні.

Під час визначення характеру смаку плода слід дотримуватися таких гра­дацій: дуже солодкий, солодкий, кисло-солодкий (коли солодкість домінує над кислотою); солодко-кислий (коли кислота домінує над солодкістю), кислий. За характером смаку плоди також можуть оцінюватися як терпкі або іншого смаку.

Привабливість зовнішнього вигляду плодів оцінюється балами: 5 - плоди досить великі, з красивим основним і покривним забарвленням, правильної фо­рми; 4 - плоди досить великі, привабливого зовнішнього вигляду; 3 - плоди по­середнього вигляду (недостатньо великі, малопривабливі за забарвленням та формою); 2 - плоди негарні (дрібні, непридатні за забарвленням та формою); 1 -плоди дуже негарні (дуже дрібні, неправильної форми, погано забарвлені).

За смаком плоди оцінюються у балах: 5 - відмінний десертний смак; 4 -добрий столовий смак; З - посередній смак; 3 - поганий смак, плоди майже не­придатні у свіжому вигляді; 1 - дуже поганий смак, плоди зовсім не їстівні.

За соковитістю м'якоті плоди поділяють на соковиті, середньої соковитос-• ті, та сухі.

Структура м'якоті у плодів яблуні може бути крупнозерниста, дрібнозерни­ста; крім того, вона може бути щільна, ніжна, борошниста; у плодів груші: зерниста, щільна, борошниста, в'язка, напівтануча, тануча; у плодів айви: груба, щільна, гранульована, в'язка, ніжна.

2. Описати кожний сорт за наведеною схемою:

Сорт	Дата збирання	Масса плодів			одноманітність плодів	Привабливість зовнішнього вигляду(сумарна оцінка розміру,форми й забарвлення плодів у балах)	Консистенція мякоті(груба, середної щільності, розсипчаста, ніжна , борошниста , волокниста , тощо)	Загальна оцінка смаку( у балах)	Характер смаку(кислий, кисло-солодкий, пряний, прісний, наявність присмаку)	Соковитість мякоті(дуже соковита, соковита, мало соковита, суха)	Примітка(відзначити характерні присмаки та інші особливості)
		Масса 100 плодів	Середня масса 1 плода	Максимальна масса одного плода

Завдання 6. Вивчення й опис сортів кісточкових культур за якістю плодів.

Мета. Ознайомитися з сортами кісточкових культур.

Хід роботи

1. Описати сорти зерняткових культур за якістю плодів.

Сортові ознаки плодів кісточкових культур, що підлягають опису: термін збирання, смак, розмір, одномірність, форма, забарвлення.

Для визначення маси одного плода кісточкових культур беруть пробу зі 100 плодів із 3-5 типових дерев у період повного достигання, зважують. Визна­чають середню вагу шляхом поділу загальної ваги на їхню кількість.

18

Плоди в пробі мають бути характерними для даного сорту. Окремо зважу­ють найбільший плід і дізнаються про максимальну вагу одного плода у сорту. Після зважування проби плодів із них виймають кісточки й відмивають від м'якоті. Вологу з поверхні кісточок видаляють фільтрувальним папером, після чого їх зважують та визначають середню масу кісточки.

Ступінь одномірності визначають візуально й записують до таблиці: плоди одномірні, середньої одномірності, неодномірні.

За формою плоди по культурах розрізняються: вишня іі черешня - плоско-округлий, широкосерцеподібний, серцеподібний, широкоокруглий, округлий, тупосерцеподібний, овальний; слива - видовжено-овальний, овальний, округ­лий, широкоокруглий, яйцеподібний, зворотно яйцеподібний; абрикос - яйце­подібний, кулеподібний, округлий, плоско-округлий, овальний, округло-овальний; персик - округлий, кулеподібний, овальний, яйцеподібний, зворот­но-яйцеподібний, притуплено-яйцеподібний, притуплено-кулеподібний, приту-плено-округлий. Під час оцінювання форми плода сливи, персика, абрикоса має значення симетричність плода - рівнобокий, нерівнобокий.

Основне забарвлення плода для вишні її черешні рожеве, червоне, темно-червоне, чорно-червоне та окрім того для черешні - жовте; сливи - зелене, світло-зелене, світло-жовте, жовте, яскраво-жовте; абрикоса - оранжеве, світло-оранже­ве, золотисто-оранжеве, жовто-оранжеве, оранжево-жовте, жовтувато-оранжеве, жовте, жовто-кремове, солом'яно-жовте, зеленувато-жовте; персика - жовте, кремове, оранжеве, зеленувато-кремове, зеленувато-оранжеве, зеленувато-жовте, оранжеве, жовте, зеленувато-біле, золотисто-жовте, оранжево-жовте, темно-оранжеве, темнувато-оранжеве.

Покривне забарвлення поверхні шкірочки: для черешні - відсутнє, рожеве, червоне, темно-червоне; сливи - відсутнє, рожеве, червоно-фіолетове, фіолето­ве, темно-фіолетове, бордове, синє; абрикоса - відсутнє, оранжеве, темно-оранжеве, червоно-оранжеве, рожевувато-оранжеве, червоне, темно-червоне, кармінове, малинове; персика - відсутнє, кармінове, темно-кармінове, кармін­но-малинове, малинове, світло-малинове, цегляне, бордове, цегляно-бордове, кармінно-бордове.

19

Характер покривного забарвлення: штрихи, точки, плями, мазки, комбіно­ване, розмите.

Забарвлення м'якоті для вишні й черешні - кремове, жовте, червоне, темно-червоне, чорно-червоне; сливи - зелене, світло-зелене, жовто-зелене, світло-жовте, жовте, бурштинове, оранжеве, світло-оранжеве, червоне; абрикоса - жо­вте, світло-жовте, світло-оранжеве, оранжево-жовте, жовто-кремове, кремово-жовте, темно-жовте, темно-кремове, кармінове; персика - біле, жовте, світло-жовте, оранжево-жовте, жовто-оранжеве, зеленувато-біле, зеленувато-жовте, зеленувато-кремове. Крім того, для персика й сливи характерне забарвлення порожнини камери навколо кісточки - прожилками, одноколірне з м'якоттю, антоціанове, малинове, зелене, рожеве, червоне, буре, інше.

Соковитість м'якоті - слабка (сік витікає із зусиллям), середня та сильна (сік витікає добре).

Аромат плодів — відсутній, слабкий, середній, сильний.

Характер смаку залежить переважно від співвідношення в плодах цукрів та кислот, а також від наявності дубильних речовин і визначається такими термі­нами для вишні, черешні та сливи - солодкий (кислота на смак не відчувається), кислувато-солодкий (переважає солодкий самк, але злегка відчувається присут­ність кислоти), кисло-солодкий (відчувається присутність кислоти і цукру, але відчуття солодкого переважає), кислий (солодкість зовсім не відчувається), со­лодкувато-кислий (переважає кислий смак, але злегка відчувається солодкість), солодко-кислий (відчувається солодкість та кислота з домінуванням останньої); для абрикоса й персика — слабка цукристість, кислотність, середня, висока, ду­же висока.

Крім того, відзначаються різноманітні індивідуальні відтінки смаку, а та­кож наявність терпкості, гіркоти та різних присмаків.

Шкала оцінки смаку дається у балах: 1 - дуже поганий смак (плоди абсо­лютно не придатні до вживання у свіжому вигляді); 2 - поганий (плоди майже непридатні для вживання у свіжому вигляді); 3 - задовільний (середній); 4 -добрий (столовий); 5 — відмінний (десертний).

Під час визначення привабливості зовнішнього вигляду надають сумарну оцінку за масою, формою, забарвленням, смаком плодів за 5-ти бальною шка­лою: 5 - великі, дуже красиві за формою і забарвленням; 4 - більші за середній розмір, красиві; 3 - задовільного вигляду; 2 - дрібні, непривабливі за забарв­ленням та формою; 1 - дуже дрібні, неправильної форми, погано забарвлені.