2. Отримані дані записати у таблиці.

Характеристика рослин помідора

сорт	рослина			листки
				Форма	пластинка
	тип	розмір	Вкриття листками		кількість			забарвлення	Форма поверхні
					часток	часточок	Менших часточок

Характеристика плодів помідора

Сорт	Суцвіття, гроно			Плід
■	тип	тура	довжина	форма, індекс	поверхня	забарвлення	маса, г	кількість камер

Завдання 3. Вивчення та опис сортів огірка.

Мета. Ознайомитися з морфо-біологічними ознаками сортів огірка.

Хід роботи 1. Описати сорти огірка за наступними ознаками: форма, опушення, роз­міри, забарвлення стебла, листків, плодів. Огірок - рослина однодомна, тобто має жіночі й чоловічі квітки. Жіночі квітки у виробництві називають зав'яззю, а чоловічі - пустоцвітом (служить джерелом пилку, який на зав'язь переносять комахи, а у виробництві іноді люди - штучне запилення). Заради недостиглої зав'язі й вирощують огірок.

Стебло огірка стелиться й називається огудиною, або пліттю, воно може на вузлах укорінюватись, а також здатне чіплятись до предметів вусиками, які утворюються у пазухах листків, починаючи з 3-го справжнього листка.

Листки огірка мають серцеподібно-кулясту, серцеподібно-лопатеву і п'я­тилопатеву форму, за розмірами бувають великими, середніми та дрібними, а за кольором - зеленими, яскраво-, темно- й сіро-зеленими.

Огудину огірка вважають короткою, якщо довжина її до 80 см, середньою -до 150 см і довгою - 150 см. Усі скоростиглі сорти огірка мають коротку огуди­ну, середньостиглі - середню і пізньостиглі - довгу. У теплицях іноді огудина може досягати 7-8 м.

Зав'язь і зеленець огірка мають характерне для кожного сорту опушення, забарвлення, форму, рисунок поверхні, поперечник плода тощо.

Опушення зав'язі і зеленця називають шипами. Воно буває простим, склад­ним і змішаним і має певне забарвлення: біле, чорне і коричневе. Забарвлення найчіткіше помітне на 3-4-денних зав'язях і зеленцях.

Поверхня зеленця пов'язана з характером опушення і може бути гладень­кою, дрібно- і крупногорбкуватою. Забарвлення зеленця певною мірою зале­жить від забарвлення шипів і буває молочно-білим, салатово-зеленим з жовтим і синюватим відтінком. При чорної.гу опушенні (чорношипа зав'язь) зеленець звичайно зелений з жовтуватим відтінком, а при білому (білошипа зав'язь) - ін­тенсивніше зелений із синюватим відтінком.

14

Зеленець може мати різну форму, розміри і поперечний розріз. За формою зеленці бувають: куле-, яйце-, веретено-, пальце-, серпо- і змієподібні, овальні (еліпсоподібні), циліндричні тощо. Розрізняють дрібні плоди-зеленці - до 8 см завдовжки, середні - до 12 см, великі - до 18 см, дуже великі - більше 18 см за­вдовжки. Поперечний розріз зеленця огірка буває округлий, округло-тригранний, тригранний і різкотригранний.

Сорти огірка розрізняють також за плодами-насінниками. Так, насінники мають оранжево-жовте, коричневе, брудно-охристо-сіре, молочно-біле, біло-зеленувате забарвлення. На основному фоні забарвлення інколи є плями іншого кольору. Цю плямистість називають сітчастістю насінників огірка. Насінники бувають одноколірні без сітки, сітчасті з дрібними й великими плямами, мо­жуть мати дрібно- та великоплямисту, черепахоподібну, розірвану, поздовж-ньо-великоплямисту, подвійну сітку тощо.