27 Соціальні групи та їх типи

У соц. групи людей об’єднують соц. інтереси, що є реальними причинами дій і формуються в різних індивідів у зв’язку з різним становищем і роллю у сусп. Соц. групи мають місце там, де є сталі зв’язки між індивідами. Саме діями таких груп відтворюється соц. життя. Людина може одночасно перебувати у декількох групах, чим і обмежує себе, і отримує певні переваги. Сила соц. групи тим більша, чим більше вона здатна впливати на розвиток сусп. і відстоювати свої інтереси. Соц. групи характеризуються: 1) стійкою взаємодією; 2) високим ступенем спільності; 3) чітко вираженою однорідністю складу; 4) входженням у більш широкі єдності як структурні угрупування. Класифікація: 1) залежно від членів (малі – від 2 до 15; великі – більше 15); 2) від форми здійснення зв’язків (первинні, вторинні). Озн. малої групи: малий склад, просторова близькість членів, довгостроковість існування, єдність групових цінностей, добровільність вступу до групи, неформальний контроль за поведінкою групи.

28 Класовий підхід до вивчення суспільства Вона відображає найважливіший зріз соціальної структури класового суспільства: складну картину соціальної нерівності між суспільними класами, представниками розумової і фізичної праці, соціальними верствами всередині класів. Елементом соціально-класової структури суспільства є соціальні верстви, які утворюють внутрішню структуру класів і великих соціальних груп (наприклад, робітники низької, середньої та високої кваліфікації) Теорія класів проводить поділ суспільства по альтернативних ознаках на експлуататорів і експлуатованих, на власників засобів виробництва і на позбавлених їх, тоді як теорія стратифікації поділяє суспільство на основі однієї або декількох рис, що є в наявності в кожній з груп, але в різному ступені (так, наприклад, всі мають якийсь дохід, але тільки різних розмірів, і все в суспільстві мають якийсь престиж, але неоднаковий).  У теорії класів специфічні економічні, політичні та культурні інтереси є саме тим, що відокремлює один від одного класи, а в теорії стратифікації категорія "інтереси" взагалі не присутній, а якщо у виняткових випадках і присутній, то не є обов'язковим атрибутом соціальних верств. З точки зору прихильників концепції К. Маркса, класи є об'єктивно даними, тобто вони існують незалежно від свідомості і уявлень як їхніх членів, так і зовнішніх спостережень. Отже класи - це великі соціальні групи, що розрізняються за їх ролі у всіх сферах життєдіяльності суспільства, які формуються і функціонують на основі корінних соціальних інтересів. Класи мають спільні соціально-психологічні характеристики, ціннісні орієнтації, свій «кодекс» поведінки. Класи як соціально-політична спільність мають загальну для всіх своїх членів програму діяльності, яку виробляють його ідеологи. Соціальні верстви при такому підході є соціальні спільності, що об'єднують людей на основі якихось приватних інтересів.

29 Стратифікаційний підхід до вивчення суспілсьтва

Соціална стратифікація- (або розшарування) це існуюча в

суспільстві, а також в спільнотах і групах, нерівність, що виявляється в неоднаковому доступі до основних соц. Благ і ресурсів. Виникає стратифікація у зв»язку суспільного розподілу результатів праці.. У соціології цей термін був використаний П. Сорокіним на озна­чення диференціації певної сукупності людей (населення) на класи в ієрархічному ранзі. Стратифікація – це визнання існування в суспі­льстві вищих та нижчих прошарків – страт. Страти – це великі сукупності людей, які різняться за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства. Основою утворення страт є природна й соціальна нерівність. Природну нерівність зу­мовлено різними фізіологічними та психологічними властивостями, що їх різні люди мають від природи, з народження (етнічна належ­ність, статево-вікові особливості, родинні зв'язки, фізичні та психо­логічні особливості тощо). соціальна нерівність, зв'язана з відмінностями, що зумовлені соці­альними чинниками: поділом праці (розумова й фізична), укладом життя (міське й сільське населення), соціальною роллю (інженер, політичний діяч, батько) тощо. Суспільство є не просто диференційованим на окремі групи, во­но ще є ієрархізованим. У ньому одні групи мають більше прав, привілеїв і переваг як порівняти з іншими. Така соціальна нерівність привносить у життя людей багато несправедливості.

Історичні типи стратифікаціїНезважаючи на соціокультурні особливості кожної країни, можна виділити чотири історичні форми стратифікації:•  рабство - форма соціальних відносин, за якої одна людина має власність, а нижча верства позбавлена всіх прав;• касти - суворий ієрархічний розподіл суспільства, в якому між різними верствами існують бар'єри, котрі неможливо подолати;стани — групи людей, нерівність між якими визначалася звичаями та юридичними нормами. Належність до станів передавалась у спадок, але не виключала можливості пере­ходу з одного стану до іншого класи - організація соціальної нерівності, за якої відсутні чіткі межі між різними группами(характеризує відкрите суспільство)