12. Философско-исторические ідеї Сен-Сімон

Від початкового «физицизма» Сен-Сімон перейшов до створення глибшої концепції «науки про людину» чи «соціальної фізіології», заснованої на принципі історизму.Критикуючи раціоналістичні впливу 18 століття, Сен-Симон надавав раціоналізму характер історичної категорії.Його концепція зберігала визначальну роль суспільстві станом людського розуму, за які панують у суспільстві науковими і філософськими принципами, але Сен-Симон брав цих принципів у конкретній історичному розвитку.Сен-Симон стверджував погляд на людське суспільство як у закономірно що розвивається цілісний організм, де всі аспекти життя пов'язані воєдино і що об'єднує своїх членів як певними релігійними, філософськими і моральними принципами, а й загальнокорисної трудовий діяльністю, що є природною необхідністю і обов'язком чоловіки й що створює найважливішу зв'язок для людей.Розвиваючи у цій формі ідеї «економізму», що формувався в нього не без впливу класичної політичної економії Сміта і Сея, Сен-Сімон підкреслював виняткового значення у житті й розвитку суспільства «індустрії», під якій він розумів всі види роботи і промисловості, у сільське господарство, у сфері і розподілу і кредиту.Сен-Сімон доводив, що у індустрії зрештою зосереджено всі реальні сили громади, хоч і пояснював як і стан і рівень розвитку цих сил філософськими і науковими ідеями цього товариства.Отже, залишаючись у своїй основі ідеалістичної , філолофсько-історична система Сен-Симона відводила величезну роль історії економічної діяльності людей, провадження й формам власності, і навіть класам, які уособлюють певні форми власності.

13.Поект науки про суспільство Канта Термін соціологія вперше запропонував і вперше використав у 1824 р. в своїх листах О. Конт. Заслуга О. Конта полягає насамперед в тому, що він обгрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспіль­ства, виділення соціології в якості самостійної науки, базування цієї науки на спостереженні та експерименті, пізнання законів суспільно­го розвитку і практичного використання досягнень науки в цілях здій­снення соціальних реформ на благо суспільства. Конт вважав, що со­ціологія є наукою особливою, яка відповідає новому соціальному по­рядку в індустріальній Європі — наукою, яка повинна використовува­ти прийоми спостереження, експерименту і порівняння. О. Конт запропонував свою класифікацію наук. Він розмістив їх у відповідності з:• історією їх виникнення,• розвитку і залежності одна від одної,• ускладненням їх предмету,• зростанням складності явищ, які вони вивчають.За логікою О. Конта, наступною сходинкою має бути окрема наука про найбільш складний життєвий організм — суспільство. Так у цій класифікації з'являється спочатку «соціальна фізика», якій пізніше Конт дає назву «соціологія». Досліджуючи хід розвитку людського розуму в різних облас­тях, О. Конт вивів закон трьох стадій його розвитку чи трьох різних теоретичних станів: теологічного,• метафізичного• наукового (позитивного).Через усю соціологічну концепцію О. Конта «червоною нит­кою» проходить його ідеал «порядку і прогресу». Велика політич­на і моральна криза сучасного суспільства, міркував Конт, обу­мовлена в першу чергу розумовою анархією. Ймовірна глибока «розбіжність умів» щодо всіх основних правил, які лежать в осно­ві соціального порядку. Але Конт попереджав, що необхідно тільки мудре втручан­ня в природний хід громадського життя. А для цього треба при­вести в струнку систему всі знання про особистісне і колективне людське існування, одночасно вивчивши думки, почуття і дії лю­дей. Тільки точна оцінка природного ходу еволюції людства може дати теоретичний фундамент для мудрого втручання. Соціологію він поділяв на дві основні частини Соціальна статика (анатомія суспіль­ства, теорія суспільного порядку, найкращої організації суспільства, досягнення соціальної гармонії (консенсусу)). Соціальна динаміка (позитивна теорія суспільно­го розвитку