- •Комп'ютерний практикум №1. Введение в Windows Forms
- •Ход работы (первой части лабораторного занятия).
- •Теоретические сведения:
- •Создание Windows-приложений
- •Окно кода программы
- •Роль класса Application
- •Свойства проекта
- •Запуск приложения
- •Что такое форма
- •Windows Forms в технологии .Net
- •Функциональные возможности класса Form
- •Цикл существования объекта Form
- •Резюме.
- •Диалог MessageBox
- •Закрытие формы (Выход из формы)
- •Создание mdi-приложений.
- •Стандартный делегат
- •Теоретические сведения: Иерархия классов. Понятие класса управляющих элементов.
- •Класс Control
- •Элемент управления TextBox
- •Класс Button
- •Элемент управления CheckBox
- •Переключатели и группирующие рамки
- •Элемент управления CheckedListBox
- •Комбинированные списки
- •Управляющий элемент ImageList
- •Элемент управления MonthCalendar
- •Элемент управления Panel
- •Порядок перехода по Tab
- •Форматирование элементов управления
- •Свойства Anchor и Dock
- •Всплывающие подсказки (ToolTips)
- •Создание меню
- •Главное меню.
- •Контекстное меню
- •Создание строки состояния
- •Создание пользовательского диалогового окна.
- •Стандартные диалоговые панели общего назначения.
- •II Задание Expression в таблице, используя визуальные средства разработки.
- •Теоретические сведения:
- •1 Класс DataSet.
- •1.1 Класс DataTable (таблицы)
- •1.1.1 Столбцы (объект Columns).
- •1.1.2 Строки (объект Row)
- •Добавление данных.
- •Заполнение полей.
- •Изменение данных.
- •Состояния строки.
- •Обработка событий
- •Привязка DataTable к некоторым элементам управления.
- •1.1.3 Ограничения (объект Constraints)
- •1.1.4 Представление (объект DataView).
- •1.2 Класс DataRelation (связи между таблицами)
- •2 Просмотр данных. Класс DataGridView.
- •Источники данных (DataSource).
- •2.1.1 Отображение данных из массива
- •2.1.2 Отображение данных из DataTable
- •2.1.3 Отображение данных из DataView
- •Фильтрация на основе состояния строк
- •Сортировка строк
- •2.1.4 Отображение данных из класса DataSet
- •2.1.5 Отображение данных из массива
- •2.2 Привязка данных (DataBinding).
- •Простая привязка.
- •Объекты привязывающие данные (BindingContext)
- •3 Схемы xml.
- •3.1 Пример использования xml-формата для взаимодействия с xml Web-службами:
- •3.2 Ado.Net 2.0 тесно интегрировано с xml.
- •4 Xsd (xml Structure Defenitions) схема.
- •4.1 Описание.
- •4.2 Основные элементы
- •4.3 Использование Visual Studio 2005 .Net
- •4.3.1. Загрузка схем и данных в DataSet
- •4.3.2 Запись схемы и данных из DataSet
- •Основна термінологія, яка використовується при проектуванні форм, панелей екранів. Основні види форм.
- •Основні поняття, що використовуються при проектуванні діалогу.
- •Основна термінологія, що використовується при проектуванні вікон. Визначення вікон, типи вікон.
- •Спосіб проектування інтерфейсу користувача з орієнтацією на дані.
- •Спосіб проектування інтерфейсу користувача з орієнтацією на документи.
- •Вибір моделі інтерфейсу.
- •Розробка вікна.
- •Теоретичні відомості. Проектування полів вибору і вводу інформації: курсор, режим “вкажи і вибери”.
- •Поле вибору: визначення, стан, типи.
- •Поле вибору: представлення об’єктів, ідентифікація поля.
- •Поле вибору: курсор вибору, виділення обраного об’єкту, недоступність об’єкту вибору, черговість розташування, елементи настроювання.
- •Взаємодія користувача з полями вибору, первісні представлення, вхідний стан.
- •Поле введення: визначення, ідентифікація, роздільники, шрифт, правила читабельності.
- •Варіанти вибору повідомлень.
- •Правила складання повідомлень.
- •Теоретичні відомості. Меню дій, спадаюче меню: призначення, розташування, обов’язкові опції, число опцій.
- •Послідовність опцій курсору.
- •Елементи настроювання і виклик опцій.
- •Особливості режимів роботи для одного користувача і багатьох користувачів.
- •Спливаюче меню.
- •Область функціональних клавіш.
- •Теоретичні відомості. Принципи проектування екранів.
- •Вимоги, що пред’являє фірма Microsoft до розробки інтерфейсів.
- •Область команд: розміщення, зміст, використання, правила запиту дії “Команда”.
- •Правила для дій “Витяг команди”, правила для дії “Підказка”.
- •Співвідношення між областю команд і меню дій.
Теоретичні відомості. Проектування полів вибору і вводу інформації: курсор, режим “вкажи і вибери”.
Користувач задає інформацію, яка потрібна для роботи додатку, а додаток через інтерфейс видає інформацію для зчитування користувачем, аналізу, прийняття рішень і виконання дій за допомогою клавіатури, мишки з компонентами інтерфейсу.
Курсор використовується для того, щоб:
1. Задати чи змінити фокус зосередження уваги і виконання дій користувача по вводу і вибору інформації.
2. Для виконання дій шляхом кліку по графічним компонентам, які розташовані на формі.
Форма курсору залежить від типу пристрою відображень, типу поля вибору інформації і характеру відображення розв’язуваної задачі додатку. Відповідно до принципу “об’єкт - дія” курсор являється активним елементом дії.
Якщо використовується дія обирання об’єкту, то спочатку курсор показує на об’єкт вибору, а потім визначає дію. Цей підхід оснований на реалізації режиму “вкажи – вибери”. Для операції введення інформації курсор може показувати поточну позицію введення інформації. Курсор є засобом формування уваги користувача: динамічний текстовий курсор – для вказання позиції введення або редагування інформації, статичний – курсор миші – для вказання об’єкту вибору або звертання уваги користувача. Переміщення курсору миши дає можливість перемістити увагу користувача.
Курсор введення інформації
Курсор вибору
компо- ненти
Мал. 50.Форми курсору
Поле вибору: визначення, стан, типи.
Поле вибору – це узагальнене визначення набору взаємозв’язаних об’єктів. Об’єктами можуть бути: слово, піктограма або їх сполучення.
Повідомлення додатка користувачу, що поле вибране
Мал.51. Поля вибору.
Коли користувач вибрав об’єкт, то додаток повинен про це довідатись, а також відзначити для користувача, що об’єкт вибрано і він (додаток) про це знає, тобто працює зворотній зв’язок з боку додатку до користувача щодо повідомлення про знання дій користувача. Це може бути забезпечено спеціальними засобами виділення: кольором, підсвіченням символу або повідомленням. Перші два засоби безпосередньо відносяться до виділення, а інший до покажчика.
Всі об’єкти поля вибору можуть знаходитись в одному із 4-х станів:
незазначений і не обраний;
зазначений і не обраний;
незазначений і обраний;
зазначений і обраний.
Об’єкт зазначений і обраний
Об’єкт незазначений і необраний
Об’єкт незазначений і обраний
Об’єкт зазначений і необраний
Мал.52. Стани полів вибору.
Тут слово зазначений визначає те, що курсор знаходиться на об’єкті поля вибору, а обраний, що об’єкт відзначений користувачем.
Цей стан передається різними способами вказівки: кольором, фоном, контуром і контрастністю. Всі поля можуть бути наступних типів:
поле однозначного вибору, тут користувач повинен вибрати один об’єкт явно;
2. поле багатозначного вибору, тут користувач може вибрати декілька об’єктів або не вибрати жодного;
3. поле розширеного вибору:
а) вибрано один об’єкт, коли поле знаходиться в первинному стані;
б) вибрано два чи більше об’єкти, тобто розширення кількості
об’єктів.
поле автовибору, коли система надає користувачеві тільки один варіант – одне поле вибору і користувач може погодитись з цією пропозицією, тобто по замовчуванню обрати цей об’єкт.
Поле однозначного вибору
Поле багатозначного вибору
М
Поле Розши- рен- ного вибору
Мал.54.Використання поля розширенного вибору
Кожні поля вибору різних типів можуть представлятися полями, такими, що протягуються (із скролінгом). Може бути таке, що всі запропоновані додатком варіанти для вибору, користувачеві не підходять, тоді серед об’єктів вибору обов’язково повинен міститися об’єкт з позначкою “НІЯКИЙ”, або пусте поле з позначкою “НІЯКЕ”.
Не обраний жоден з варіантів
Мал.55. Об’єкт, коли не вибран жодний з варіантів.
