Спосіб проектування інтерфейсу користувача з орієнтацією на дані.

Цей спосіб використовується у випадку, коли додаток орієнтований на роботу з великою БД, тобто розроблювач повинен створити ряд форм згідно алгоритму введення, аналізу і виведення даних, а саме на формах вводу повинні розташовуватись елементи для вводу даних з заголовками полів, коментарями, кнопками навігації, кнопками для редагування, видалення, пересилання даних в інше середовище.

Кнопки навігації, редагування, вилучення даних

Поля вводу даних

Заголовки полів вводу даних

Мал.23. Форма вводу даних.

Мал.24. Таблиця – форма представлення даних.

На формах аналізу повинен міститися граф відображення кількості або зміни даних за деякий період часу , результат розрахунків – діаграми, звіти.

Мал.25. Діаграма – результат розрахунків в додатку.

Для форм виводу і пересилки даних треба використовувати форми попереднього перегляду даних готових до друку, можливість попереднього зв’язку з адресатом, формування протоколу взаємодій між цим додатком і додатком адресату. Цей підхід розроблявся в перші роки створення систем зберігання і обміні інформації і мав, частіше, місцеве призначення (локальні мережі в одній фірмі чи підприємстві).

Мал.26. Форма перегляду даних, готових до друку.

Спосіб проектування інтерфейсу користувача з орієнтацією на документи.

В теперішній час при світовій інтеграції економіки заздалегідь плануються уніфіковані форми документів, які водночас придатні до застосування в різних фірмах, установах, організаціях. Форма цих документів ясна і прозора і відображає дані, якими користуються всі фірми деякого корпоративного об’єднання (декілька галузевих підприємств в об’єднанні, об’єднання банків однієї групи, державні установи одного підпорядкування). В цьому випадку повинна бути заздалегідь розроблена форма для кожного документа з відомими позиціями, назвами, одиницями виміру, мовами тощо, щоб цей документ був зрозумілим адресату. Вершиною розробки додатків є автоматичне розпізнавання документів з логічним аналізом даних, які в ньому розміщуються.

Мал. 27. Форма заповнення квитка подорожі

Вибір моделі інтерфейсу.

В основі побудови інтерфейсу покладений принцип перегляду інформації для ухвалення рішення. Для кожного конкретного користувача порція інформації може бути великою, малою або достатньою для прийняття рішень, тобто велику роль відіграють фізичні здібності вибирати із всієї кількості лише те, що потрібно класифікувати, провести аналіз і прийняти рішення. Виникають питання: як, скільки, яким чином представити інформацію на екрані, щоб прийняття рішення було найбільш ефективним. Використовується два підходи до побудови інтерфейсу:

SDI (Single Document Interface );

MDI (Multi Document Interface).

Щодо проектування додатку з орієнтацією на документи, це означає, що одночасно на екрані для SDI – повинна розташовуватися інформація одного документу, для MDI – зразу декількох. Більшість користувачів вважає підхід SDI найбільш ефективним з точки зору середнього користувача. MDI підходить для найбільш обдарованих користувачів або у випадку, коли вся низка документів, що розміщуються на екрані, є послідовною для аналізу і прийняття рішень.